Українські університети не беруть участь у світових рейтингах. Причина досить проста - парадоксальна структура університетів, запроваджена радянським урядом на початку 20- х років зберігається і досі: нацкові дослідження проводяться поза стінами університетів.

Формально дослідження проводяться в інститутах Національної академії наук, на той час, як університетам залишається тільки навчання.

Міністерство науки та освіти розглядає публікації університетських дослідників у збірниках рецензій як приклад їхньої міжнародної діяльності на відміну від наукових досягнень вищих навчальних закладів, де вони працюють

Міністр Освіти та науки Дмитро Табачник вважає, що основною причиною непристуності українськиї університетів у світових рейтингах є їхня лінь та небажання заповнювати необхідні письмові формуляри учасників.

ТОП 200 Україна

За таких умов розвинувся власний ринок рейтингів університетів в Україні. Варто зазначити, що майже всі рейтинги мають добру репутацію. Найближчим до світових рейтингів з огляду на академічні критерії є ТОП 200 Україна.

Він розроблений департаментом ЮНЕСКО при Київському політехнічному університеті. Його методологія передбачає оцінку дослідницьких досягнень професорів та викладачів, якість учбового процесу, вебсайтів та міжнародне визнання.

Університети, що беруть участь у рейтингу заповнюють анкету учасника, позаяк організатори рейтингу також збирають дані із доступних офіційних джерел. Також враховується загальна оцінка обчислених показників та думка експертів.

Рейтинг Компас

Рейтинг Компас опитує роботодавців, експертів та випускників. Методологія досліджень, розроблена на основі соціологічних досліджень знаходиться у відкритому доступі на вебсайті Компасу. Він оцінює наскільки конкурентоздатним є диплом конкретного університету на ринку праці та наскільки широкою є взаємодія між вищим навчальним закладом та роботодавцями.

Рейтинг Компас розглядає професії, які на думку організаторів є життєво важливими для загальної конкурентоздатності української економіки. Серед них бізнесово-економічні професії, юриспруденція, інженерія та технічні спеціалізації, інформаційні технології, архітектура та будівництво.

Рейнтинг журналу «Гроші»

Рейтинг журналу «Гроші» оцінює кількість випускників університету, що мають дипломи з економіки, юриспруденції, гуманітарних наук, інженерних та технічних спеціальностей орієнтуючись на думку роботодавців.

Спершу складається перелік вищих навчальних закладів, що випускають спеціалістів із вказаних спеціальностей і потому цей перелік надсилається до провідних роботодавців. Роботодавці ранжують учасників цього списку, застосовуючи 10 бальну шкалу.

Цей рейтинг приділяє особливу увагу спеціалістам із гуманітарних спеціальностей, позаяк більшість інших подібних проектів ігнорують їх.

Варто зазначити, що не всі роботодавці погоджуються із професійною оцінкою університетського диплому. Деякі з них стверджують, що єдине, що вони беруть до уваги це здатність кандидата ефективно працювати. Інші визнають, що університетський диплом інколи може представити кандидата як у позитивному, так і негативному світлі.

Рейтинг журналу «Кореспондент»

Популярний журнал «Кореспондент» визначає кращі українські вищі навчальні заклади шляхом опитування керівників по персоналу кращих українських роботодавців та порівнюючи їх із думкою відповідних компаній.

Рейтингування відбувається за наступними спеціальностями: юриспруденція, економіка та фінанси, маркетинг, ПР та реклама, гуманітарні науки, інженерія та технічні спеціальності

Подібно до інших незалежних національних рейтингів, журнал Кореспондент визначає місця вищих навчальних закладів як за різними спеціальностями, так і у загальному плані, беручи до уваги комплексні показники.

Рейтинг журналу Фокус

Цей рейтинг визначає найкращі освітні програми в українських університетах. Він функціонує на основі освітні проектів із зарубіжними університетами та програмами, пов’язаними із провідними українськими компаніями.

Він також враховує кількість зарубіжних професорів та викладачів, найнятих університетами а також можливості проведення практики у західних університетах- партнерах чи в українських компаніях.

Рейтинг Kyiv Post

Газета Kyiv Post, що виходить англійською, щороку визначає рейтинги компаній у різноманітних сферах бізнесу. У рейтинговому переліку є також номінація у бізнес освіті «краща МВА програма» Ця методологія полягає у інтернет голосуванні, яка потому вивчається групою експертів. Експерти можуть висловити свою власну думку, яка інколи може змінити результати онлайн голосування

Osvita.ua – консолідований рейтинг

Рейтинг українських вищих навчальних закладів від сайту http://Osvita.ua є консолідованим.

Цей рейтинг узагальнює усі дані трьох інших рейтингів- ТОП-200 Україна, Компас та Webometrics за славними критеріями.

Консолідований рейтинг пропонує головний рейтинг українських університетів та 4 підрейтинги: кращий «класичний» університет, кращий приватний внз, кращі університети Києва та кращі вищі навчальні заклади у областях України.

Українські особливості

Є декілька яскравих характеристик українських рейтингів.

По-перше, і досі немає чіткого усвідомлення ситуації, що Україна не може і надалі ігнорувати світові рейтинги. Феномен втечі мізків є найяскравішим аргументом проти вітчизняних рейтингів.

По друге, ринок рейтингів університетів в Україні виник у відповідь на потребу певного часу. Україна потребує об’єктивної інформації про свої університети. Позаяк вищенаведені рейтинги різняться своєю методологією та рівнями наукової читоти, українська громадськість вірить у них. Це пояснюється тим, що усі вони є незалежними.

По-третє, неодноразові спроби уряду дозволити міністерству освіти мати ексклюзивні права на ранжування українських університетів повертають нас у часи радянської дійсності централізованого контролю за вищими навчальними закладами. Такий рейтинг не може бути незалежним і, таким чином, не може здобути будь-якої довіри у суспільства.

По-четверте, українські рейтинги університетів мають помітний вплив як на ринок праці, так і на академічну спільноту. Абітурієнти вищих навчальних закладів та їхні батьки дедалі більше звертають на них увагу.


Університетські рейтинги стали частиною медійного дискурсу з питань освіти. У той час, як в Україні продовжує проводитися ізоляціоністська політика у вищій освіті, вони забезпечують баланс якості у вищих навчальних закладах.



University World News
November, 2012

Автор: Сергій Квіт (Serhiy Kvit) - провідний фахівець з питань освіти, є ректором Національного університету Києво-Могилянська Академія з 2007 року. З 2002 по 2007 рік був деканом факультету соціальних науук. У 2001 році заснував Києво-Могилянську школу журналістики та став президентом Центру медіа реформ, який був створений з метою ініціювання відкритих обговорень та розвитку більшої відкритості медіа та уряду. Був головою консорціуму з питань університетської автономії з 2005 по 2010 рік. Квіт написав кілька книжок та низку статей. Має ступінь PhD Вільного українського університету у Мюнхені, також має докторську ступінь в філології. Був стипендіатом програми Фулбрайта в університеті Огайо в США, програми Інституту Кеннана при Міжнародному центрі стипендіальних програм Вудро Вілсона у Вашингтоні та програми DAAD (служба німецьких академічних обмінів) при Кьолнському університеті.





Нагадаємо:

У 2011 році керівника національного академічного рейтингу «ТОП-200 Україна» Линовицьку Олесю було запрошено на міжнародний Форум ЮНЕСКО: «Рейтинги та оцінка вищої освіти – сильні і слабкі сторони».


Додатково:

Рейтинг «Белая ворона», или Как руководство Министерства образования стимулирует повышение качества высшего образования

Видання, яке висвітлює думку українського Міносвіти, вважає, що «Відродження» відступає від традицій західної демократії.

О рейтингах и не только

Та система образования, которую сейчас настойчиво пытаются реформировать во всех индустриальных странах, была внедрена в жизнь в конце 18 – в 19 веке