У газеті «Освіта України» за 5 березня було опубліковано статтю Юрія Зущика «Вуж на пательні» з т.зв. «аналізом» результатів недавньої перевірки Ужгородського національного університету Державною інспекцією навчальних закладів, а також додано коментар голови цієї комісії Михайла Гончаренка.

Уважаємо за потрібне повідомити широку громадськість про безпідставність більшості тверджень автора, поверховість узагальнень, відверту тенденційність суджень, підміну понять і недоречність аналогій.

Так, наприклад, автор не мав жодних підстав та й, переконані, права висловлюватися про керованість студентського руху, порівнювати процес реформування регіональних університетів у місті-мільйоннику Кривому Розі із ситуацією із закарпатськими вишами, тим більше, зараховувати УжНУ до «третьорозрядних» ВНЗ.

Висловлюємо обурення з приводу голослівних тверджень голови Державної інспекції навчальних закладів Михайла Гончаренка щодо «маси!» виявлених в УжНУ порушень. Ставимо під сумнів якість роботи самої комісії, яка, функціонуючи якихось півроку (за словами п. Гончаренка), примудрилася перевірити 35(!) ВНЗ, порівняти результати й дійти висновку, що в Ужгородському національному університеті «ситуація найгірша».

Реформування вищої освіти на Закарпатті все більше нагадує спробу відвертого рейдерського захоплення найстарішого (заснованого 1945 р.), найавторитетнішого (115 штатних докторів наук, професорів, близько 500 кандидатів наук, доцентів) та найпотужнішого (майже 12000 студентів) вишу краю – Ужгородського національного університету.

Усе це відбувається при безпосередній підтримці певних очільників Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Ситуація починає досягати апогею: для того, щоб до початку парламентських виборів посадити у крісло ректора УжНУ свою людину, у хід іде все, у тому числі й відверта фальсифікація.

Замість того, щоб вивчити причини обурення студентів та викладачів УжНУ, подається абсолютно довільне трактування проблеми (до речі, із близько 3 тисяч присутніх на мітингу студентів журналіст чомусь побачив лише сотню). Це неприпустимо для такої поважної газети, як “Освіта України”, котра є офіційним виданням Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зауважимо: коли ситуацію хотів з’ясувати перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Є. М. Суліма, то він приїхав до Ужгорода особисто. Його відвідини зняли багато питань, оскільки п. Суліма побачив за «проблемою» живих людей та їх позицію. Крім недоліків, перший заступник міністра, на відміну від пана Гончаренка, зумів розгледіти талановитий, згуртований колектив, який уболіває за долю свого університету.

Щоб сформувати негативну думку широкої громадськості про УжНУ, інформацію зумисне публікують в найавторитетнішій освітянській газеті країни під зневажливою назвою.

Якби в матеріалі було вказано реальні недоліки й прорахунки, то з такою конструктивною критикою можна було б погодитися, бо недоліків не буває там, де нічого не роблять. Ідеться ж про відверто спотворені факти. Шановному автору статті з огляду на професійну журналістську етику варто було б узяти коментар (особливо в такій ситуації) принаймні з двох різних джерел.

Намагання журналіста принизити наших колег-експертів з інших вишів, які, мовляв, узгоджували зауваження на рівні підрозділів, виглядає як некомпетентне, провокаційне, таке, що має на меті викликати обурення поведінкою колективу УжНУ.

Але ж сама процедура інспектування ДВНЗ «Ужгородський національний університет» відбувалася із численними грубими порушеннями чинних нормативних документів України в галузі вищої школи. Так, зауваження на рівні експертів здебільшого справді не були доведені до відома керівників підрозділів УжНУ, оскільки це було заборонено головою комісії О. І. Рудешком. На час завершення роботи комісії в університеті з 25-ти залишилося 4 (!) експерти, у тому числі голова комісії та заступник. Таким чином, експерти не були ознайомлені із повним текстом довідки, бо на момент формування документа їх взагалі не було в Ужгороді.

У такій ситуації узгоджувати остаточний текст експертизи не те що варто, але й конче необхідно! Крім того, у т.зв. зведеному варіанті експертного документа факти були відверто спотворені, а підписи усіх членів міністерської комісії чомусь уже були каліграфічно виведені на окремому аркуші.

Недарма ще древні казали: «Розділяй і володарюй!».

Відверте приниження усього колективу вишу, безапеляційна фальш, намагання ввести громадськість в оману та спроба ведення подальшої війни проти викладачів і студентів університету спонукає оприлюднити текст експертної довідки Державної інспекції щодо перевірки УжНУ (надісланої міністру освіти і науки, молоді та спорту України Д. Табачнику, директору Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Я. Болюбашу і голові Державної інспекції навчальних закладів М. Гончаренку) та коментарі й зауваження до неї професорсько-викладацького колективу нашого навчального закладу.


Додатково:

Ужгородський національний університет: Пропонуємо Міністру освіти і науки України Д.В.Табачнику визнати свої прорахунки та подати у відставку

В УжНУ призначили в.о. ректора Віталія Ніколайчука

Усилий Табачника не хватило, чтобы в «Шанхайский рейтинг-2011» попал украинский вуз

Медичні ВНЗ повернули Міністерству охорони здоров'я

Рік освіти-2011: про що змовчав Табачник