Інтерв’ю заступника Голови ДІНЗ України Андрія Марочкіна в газеті «Освіта України», № 43 (1411) від 17 листопада 2014 року

Пряма мова

АНДРІЙ МАРОЧКІН: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННИХ ПРАВ І ІНТЕРЕСІВ УСІХ УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ - НАШ ПРІОРИТЕТ


– Як відомо, ще влітку уряд скасував перевірки навчальних закладів. Розкажіть, будь ласка, над чим ДІНЗ працює сьогодні й як окреслює пріоритети подальшої роботи?

– Обсяг заходів державного нагляду, що здійснювався Державною інспекцією, справді значно скоротився. Проте це дало нам змогу більше зосередитися на іншому, але не менш важливому напрямі діяльності – роботі стосовно вдосконалення нормативно­правової бази, що визначає засади реалізації державної політики у сфері нагляду в освітній галузі. І метою цієї діяльності ДІНЗ України є забезпечення прозорості, зокрема для громадськості, об’єктивності й неупередженості, гарантування дотримання прав суб’єктів господарювання з надання освітніх послуг, усіх учасників навчального процесу.

Дещо зробити за останній час уже вдалося. Так, для уніфікації процедури державного нагляду (контролю) у системі освіти Держінспекцією розроблено проект Порядку державного інспектування навчальних закладів місцевими органами управління освітою. Наразі триває його громадське обговорення.

Також ми переглянули критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з надання послуг у системах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно­технічної та вищої освіти. За результатами проведеної роботи уряд вніс відповідні зміни до своїх постанов, що затверджують ці критерії. Коротко характеризуючи ці зміни, зазначу, що критерії «ризику» стали зрозумілішими для суб’єктів господарювання, а також більш обґрунтованими. До того ж для забезпечення інтере­сів суб’єктів надання освітніх послуг у півтора рази пролонговано період заборони для проведення планових інспектувань тих навчальних закладів і суб’єктів господарювання, в діяльності яких упродовж останніх трьох років не виявлено фактів порушень вимог законодавства.

Триває робота з упорядкування процедури державної атестації навчальних закладів.

Слід відзначити, що своєю Постановою від 16 жовтня поточного року за №538 уряд затвердив Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України, в якому визначив компетенцію, повноваження й основні завдання ДІНЗ.

Крім того, інспекція проводить моніторинг та аналізує міжнародний досвід, а саме – вивчає засади, на яких в іноземних державах формується й реалізовується політика щодо наглядових функцій у сфері освіти, забезпечується висока якість освітніх послуг, що надаються навчальними закладами.

Стосовно пріоритетів нашої подальшої роботи: серед них, як і завжди, – забезпечення законних прав і інтересів усіх учасників навчально­виховного процесу, підвищення рівня якості надання навчальними закладами освітніх послуг, а також усунення негативних і поширення позитивних тенденцій у розвитку освіти.

– Яка роль інспекції у забезпеченні прав і свобод громадян України, зокрема, на здобуття освіти?

– Як я вже говорив, одним з основних завдань діяльності ДІНЗ є зовнішній аудит стану дотримання навчальними закладами, органами управління освітою законодавства, зокрема забезпечення наданого громадянам права на здобуття якісної освіти.

Робота в цій площині ведеться із застосуванням різного інструментарію згідно з компетенцією і повноваженнями інспекції, відповідно до яких усуваються виявлені порушення вимог законодавства й державних стандартів освіти і вживаються заходи із запобігання таким порушенням.

Наприклад, в одному з райцентрів Київської області батькам спочатку було відмовлено у зарахуванні їхніх дітей до навчального закладу, розташованого на відстані близько 500 метрів від будинку, в якому мешкає родина. Своє рішення керівництво вмотивовувало чинним розпорядженням місцевої адміністрації, згідно з яким мікрорайон обслуговування, де розміщений будинок батьків, був закріплений за іншим навчальним закладом – на відстані понад два кілометри. Внаслідок втручання інспекції вимоги батьків щодо забезпечення дотримання права обирати навчальні заклади та форми навчання для своїх дітей (це закріплено статтею 29 Закону України «Про загальну середню освіту») були задоволені.

Наведу інший приклад. Завдяки постійному моніторингові Державної інспекції щодо стану усунення навчальними закладами порушень і недоліків, виявлених в їхній діяльності під час попередніх інспектувань, ПТНЗ у пов­ному обсязі здійснено виплату коштів учню­випускнику, який, маючи статус дитини­сироти, ці кошти не отримував.

Оскільки однією з передумов забезпечення якісної освіти є належний рівень організації усіх складових навчально­виховного процесу, то результатами роботи інспекції є забезпечення дотримання навчальним закладом гранично допустимого навантаження на одного учня, вимог нормативних документів щодо рівня кваліфікації педагогічних працівників, поліпшення житлово­побутових умов учнів, які мешкають у гуртожитках, виправлення ситуацій щодо неправомірного відрахування студентів із ВНЗ тощо.

Отже, інспекція, на мою думку, має вплив і важелі із забезпечення належного рівня доступу громадян до якісної освіти, їх основних прав і свобод.

– Як змінилися взаємовідносини між Державною інспекцією і вищими навчальними закладами після прийняття Закону України «Про вищу освіту», основною ідеєю якого є розширення автономії вишів?

– Новий Закон України «Про вищу освіту» значно розширив автономію ВНЗ, а оскільки наявність певних прав і свобод – це насамперед велика відповідальність, він де­факто передбачає й істотне її підвищення з боку вишу за рівень організації навчального процесу, і зрештою – якості освіти. На жаль, нам відомі непоодинокі випадки нерозуміння такої відповідальності окремими навчальними закладами.

У новому Законі України «Про вищу освіту» передбачено, що державний нагляд за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форм власності й підпорядкування законодавства у сфері освіти здійснює центральний орган виконавчої влади. ДІНЗ забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти через здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів (стаття 77).

Разом з тим, говорити про докорінну зміну взаємовідносин між суб’єктом і об’єктами інспектувань не варто. Державна інспекція, як і раніше, не є каральним органом. Основою «нових» стосунків є і буде усвідомлення самими навчальними закладами того, що передусім автономія – це безумовне дотримання вимог законодавства у сфері освіти і тих норм, які, до речі, не встановлює наша інспекція.

На моє переконання, іншим чинником, але не другим за важливістю, що сприятиме підвищенню рівня вітчизняної вищої освіти, – є контроль з боку суспільства, громадських організацій, зокрема освітянських.

До того ж Державна інспекція вживає заходи щодо створення чіткого методичного інструментарію для проведення навчальними закладами самоаналізу, внутрішнього аудиту ­своєї діяльності, зокрема щодо якості освіти. Саме цієї позиції ми дотримувалися під час розроблення критеріїв оцінювання діяльності ВНЗ, які мають базуватися на засадах максимальної об’єктивності: щоб оцінювання відбувалося за показниками, які можна виміряти, окреслити, описати, а сам процес був позбавлений суб’єктивізму, тобто – оцінка не повинна формуватися на підставі власних поглядів окремих експертів.

– Які кроки, на Вашу думку, сьогодні потрібні для глибшої інтеграції освіти України в європейський освітній простір?

– Приєднавшись до Болонської декларації, Україна має бути не тільки членом, а й активним учасником Болонського процесу – європейського простору вищої освіти.

Однією із цілей згаданої декларації є сприяння в забезпеченні якості освіти, співпраці між вишами, насамперед – з питань розробки навчальних планів, схем мобільності й інтегрованих програм навчання та досліджень.

Саме в контексті впровадження в життя положень нового Закону України «Про вищу освіту» ВНЗ, реалізуючи принципи Болонського процесу, можуть здійснювати роботу щодо підвищення рівня якості освітніх послуг, які надають.

Маю на увазі акредитацію навчальних планів, які тепер, згідно із законом, можуть бути затверджені самим вишем, у визнаних міжнародних консорціумах з питань якості освіти. Це копітка праця, проте успіх у ній означатиме, що рівень планів, програм навчання вітчизняних ВНЗ відповідає кращим європейським практикам. Але самим навчальним закладам без сприяння, зокрема організаційного, з боку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на початку буде непросто.

Діяльність ВНЗ у цій площині в перспективі дасть змогу готувати фахівців нової якості, здатних творчо мислити, швидко орієнтуватися в сучасному, насиченому інформацією і подіями, світі, а також посісти Україні належне місце в європейському освітньому просторі.


Спілкувався Дмитро ШУЛІКІН





Додатково:

В Державній інспекції навчальних закладів 94,1 % неліцензійного ПЗ

Хутор прикладных умений

«Концепция развития образования Украины на период 2015-2025 годов»: Чего ждать украинскому образованию в ближайшее десятилетие

У ДІНЗ України, окрім удосконалення механізмів інспектування ВНЗ, розглянули питання щодо діяльності Національного агентства з якості вищої освіти

Аналітична записка: Визначення оптимальної структурно-функціональної моделі незалежної агенції гарантування якості освіти

Спустя 15 лет после начала Болонского процесса многие недовольны его результатами