"Nature": Самоцитування приблизно в дюжині країн є надзвичайно високим

Дослідники, які проводили аналіз, вважають, що в цьому винні політичні стимули в цих країнах.

Згідно з аналізом даних за 24 роки, вчені з 12 країн надмірно цитують власні наукові праці.

Автори дослідження, опублікованого в PLoS ONE ( https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0294669 ) 29 грудня, зазначають, що політика в цих країнах, яка стимулює або заохочує таку поведінку цитування, ймовірно, стоїть за цією тенденцією.

Для дослідження вони оцінили моделі цитування в 50 країнах із принаймні 100 000 публікацій з 1996 по 2019 рік, проіндексованих у дослідницькій базі даних Scopus.

Вони виявили, що в 38 країнах кількість «внутрішніх самоцитатувань» — коли дослідники в конкретній країні цитують власні статті — зменшилася за 24-річний період.

Але в Колумбії, Єгипті, Індонезії, Ірані, Італії, Малайзії, Пакистані, Румунії, Росії, Саудівській Аравії, Таїланді та Україні дослідники все частіше посилалися на власні статті за той самий період часу...

Законодавчі причини

У рамках нового дослідження дослідники проаналізували відповідну політику в країнах із незвичними моделями цитування. Вони прийшли до висновку, що всі 12 країн, у яких зросло число цитувань, мають політику, яка прямо чи опосередковано стимулює велику кількість цитувань...

Середовище, в якому вчені відчувають необхідність створювати статті, щоб виправдати свою роботу — культура «публікувати або згинути» — є «всюди», відмічають дослідники. «Але ці аномальні країни посилили погану систему стимулів публікувати або згинути адміністративним законодавством»...


Докладніше на сайті nature.com >>> ( https://www.nature.com/articles/d41586-024-00090-z )