Nature Index: Стійкість науково-дослідної системи у майбутньому

По мірі відновлення наукових досліджень інфраструктурні та технологічні рішення, вироблені під час пандемії, відточуються і розширюються.

Пандемія COVID-19 виявила вразливості в системі науково-дослідної системи, яка колись здавалася надійною. Так само швидко, як вірус поширювався, вченим по всьому світу довелося скасовувати польові дослідження, відкладати експерименти і переосмислювати способи, якими вони збирали і аналізували дані.

Не зважаючи на те, що наукова діяльність поступово повертається у звичне русло університети та дослідницькі центри повинні підготуватися до наступного серйозного збою, незалежно від форми, яку він прийме, говорить Кліффорд Лінч (Clifford Lynch), вчений з Каліфорнійського університету в Берклі ( https://www.natureindex.com/institution-outputs/united-states-of-america-usa/university-of-california-berkeley-uc-berkeley/5139073234d6b65e6a0021bf ).

«Є багато речей, які університети можуть реалізувати з точки зору інвестицій, щоб зробити дослідження менш вразливими і менш схильними до переривання, - говорить Лінч.

Ще до пандемії багато університетів інвестували в спільні об'єкти з багатокористувацьким обладнанням, таким як спектроскопи, мікроскопи та інші системи, з якими могли б працювати дослідницькі групи в кампусах та за його межами.

Як пояснює Лінч, університети з такими об'єктами мали перевагу, оскільки, коли мова йшла про перезапуск досліджень, вони могли зосередитися на основних об'єктах, а не відкривати кілька лабораторій одночасно. У той час як інші лабораторії залишалися закритими, багатокористувацькі об'єкти могли працювати вдень і вночі.

Підвищення автоматизації дослідницького обладнання має стати головним пріоритетом для університетів, вважає Лінч. Розширена автоматизація дає можливість запускати обладнання з мінімальним штатом а дослідники працюючи поза межами лабораторій можуть відправляти зразки поштою тому відрядження не потрібні.

Впровадження засобів для забезпечення дистанційних експериментів включали інструменти віртуального зв'язку, дистанційне управління системами збору та аналізу даних, а також ресурси для обміну даними.

Тенденція до віддаленого доступу збережеться, на думку 70% респондентів. Зазначені причини виходять за рамки пандемії, включаючи більшу зручність, підвищену експериментальну ефективність і зниження впливу на навколишнє середовище.

Оцифрування паперових версій ключових документів, книг та спеціальних колекцій, які знаходяться в бібліотеках і є життєво важливими для досліджень, вже було пріоритетним завданням якому пандемія додала нової актуальності, говорить Лінч.

Діджиталізація означала, що інформація була спільною і доступною навіть тоді, коли лабораторії були закриті або мінімально укомплектовані.


Докладніше на сайті natureindex.com >>> ( https://www.natureindex.com/news-blog/future-proofing-research-resilience )