Рейтинг публікаційної активності наукових установ — Nature Index 2015Відоме видавництво у галузі природничих наук Nature Publishing Group нещодавно оприлюднило чергову ітерацію свого науково-метричного рейтингу Nature Index ( http://www.nature.com/nature/journal/v522/n7556_supp/fig_tab/522S34a_T1.html ) в основі якого лежить ідея порівняння кількості публікацій у провідних природничих наукових журналах. ( /prog/data/upimages/nature-index-2015-1.png ) Перелік журналів у яких публікувалися українські вчені доволі короткий: ( /prog/data/upimages/nature-index-2015-2.jpg ) Як бачимо, співвиконавці з України мають публікації навіть у таких поважних виданнях, як Nature, його похідні, Science, Cell, Nanoletters, APL тощо. Щодо ж до наукової співпраці, яка призвела до таких результатів, то основними партнерами наших вчених є Німеччина, США та Франція. ( /prog/data/upimages/nature-index-2015-3.png ) Загалом частка українських вчених у топових публікаціях (WFC) зросла у порівнянні з минулим роком майже на 29,7%, що є позитивною тенденцією. Очікувано основним гравцем, серед установ чиї співробітники стали авторами статей у виданнях, що входять до Індексу, є Національна академія наук України. В якій у свою чергу суттєво лідирують Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова, Головна астрономічна обсерваторія, Інститут проблем матеріалознавства та Інститут Фізики. На другому місці – провідний ВНЗ країни – КНУ імені Шевченка. Відзначимо також пристойний показник підприємства Енамін. ( /prog/data/upimages/nature-index-2015-4.png ) ( /prog/data/upimages/nature-index-2015-5.png ) Хоча наведені результати загалом позитивні, проте детальніший аналіз дозволяє побачити і певні загрозливі тенденції. Зокрема порівняння показників AC (Кількості статей) та FC (частки українських вчених у них), показує, що лише близько половини результатів у вищевказаних статтях забезпечені нашими вченими. Для НАН України це значення ще менше – близько 30%, що свідчить про залежність від зовнішніх ресурсів. Крім того якщо порівняти публікацій із іншими факторами, такими як число наукових установ, ВНЗ та числом науковців в Україні – результат явно незадовільний. Так в Індексі представлені лише 23 інститути із 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази НАН України, сама ж НАНУ в загальносвітовому рейтингу наукових установ лише 151-ша, продукуючи таку ж кількість статей у видання рейтинга, як і, наприклад, Варшавський університет. Ще менша частка представлених у рейтингу із понад трьохсот українських ВНЗ. Найближча до нас в рейтингу європейська країна – Угорщина – має показник кількості публікацій майже вдвічі(!) більший, ніж Україна, не кажучи вже про лідера – Німеччину, яка умовно продуктивніша в створенні якісного наукового продукту у 50 разів ! Тому і не дивно, що провідна наукова установа України не ввійшла до 5 кращих навіть у регіоні Центральна та Східна Європа, в той час, як у п"ятірку потрапили Польська, Угорська, Російська та Чеська академії. ( /prog/data/upimages/nature-index-2015-6.png ) Джерело даних: http://www.natureindex.com/ ( http://www.natureindex.com/ ) usw.com.ua ( http://usw.com.ua/profiles/blogs/nature-index-2014 ) Додатково: Рейтинг публикационной активности научных организаций — Nature Index 2014 ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=3686 ) (Как устроен рейтинг Nature и кто чего добился) Рейтинг публикационной активности научных организаций — Nature Index 2013 ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=2768 ) Рейтинг публикационной активности научных организаций — Nature Index 2012 ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=2578 ) |