Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» (https://euroosvita.net/), у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence (http://ireg-observatory.org/en/), презентує вісімнадцятий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2025».

Під час укладання цьогорічного рейтингу експерти враховували сучасні тенденції трансформації вищої освіти, яка перебуває у стані глибоких змін, зумовлених як структурними реформами, так і масштабними втратами, спричиненими повномасштабною військовою агресією проти України.

У роботі над рейтингом були взяті до уваги Берлінські принципи, схвалені учасниками другої наради IREG (Берлін, Німеччина, 18–20 травня 2006 року, https://euroosvita.net/prog/data/doc/BerlinPrinciples.pdf), а також рекомендації IREG за підсумками конференції 2024 року – IREG 2024 Conference "AI Influence on Higher Education and Rankings" (https://ireg-observatory.org/en/ireg-2024).

Головний висновок конференції IREG-2024: штучний інтелект уже сьогодні істотно трансформує вищу освіту – від викладання та дослідницької діяльності до систем оцінювання університетів – і починає впливати на саму методологію формування академічних рейтингів. Експерти зійшлися на думці, що в епоху стрімких технологічних змін найважливішим стає не лише пошук відповідей, а й формулювання правильних запитань – саме вони визначатимуть майбутнє академічної спільноти та справедливість її оцінювання.

З огляду на це, при формуванні рейтингу «Топ-200 Україна 2025» було посилено увагу до показників, які відображають вплив штучного інтелекту на: дослідницьку діяльність, інноваційну активність, соціальний вплив університетів.

Серед міжнародних систем, що найповніше враховують ці ефекти, вирізняється THE University Impact Rankings 2025, у методології якого вже впроваджено сучасні AI-інструменти, зокрема великі мовні моделі (LLM), для автоматичного аналізу й перевірки релевантності поданих університетами даних. Це суттєво підвищує точність і прозорість оцінювання.

Крім того, рейтинг Webometrics у поточному виданні був замінений на більш структурований і репрезентативний індикатор – SCImago Institutions Rankings, методологія якого оновлена у 2024 році. Вона базується на трьох ключових компонентах:

• Research (50%) – дослідницька активність, зокрема зростання кількості публікацій і патентів, пов’язаних з AI;

• Innovation (30%) – інноваційність, що оцінюється через кількість AI-патентів і цитувань у патентах;

• Societal (20%) – суспільний вплив, що враховує зростаючу присутність університету в інтернет-просторі та наукових платформах, значною мірою завдяки використанню AI технологій.

Методологія SCImago Institutions Rankings чутливо реагує на впровадження штучного інтелекту через зростання AI-публікацій, патентів і цифрової присутності університетів. Натомість, Webometrics акцентує увагу переважно на веб-видимості, яка важлива, але не дає цілісної оцінки ефективності діяльності закладу вищої освіти. Тому SCImago є більш репрезентативним інструментом для оцінювання університетів у сучасних умовах розвитку штучного інтелекту і цифрової трансформації. Ці зміни спрямовані на забезпечення більш сучасного, прозорого та адаптованого підходу до оцінювання якості вищої освіти в Україні.


1. Базові принципи визначення рейтингів університетів "Топ-200 Україна 2024":

a) Забезпечення відкритості, прозорості, об’єктивності і незалежності ранжування університетів. Для цього використовувалися лише відкриті дані прямих вимірів, викладені на веб-ресурсах незалежних національних та міжнародних організацій і установ. Методика розрахунків університетських рейтингів є доступною для громадськості з метою перевірки валідності отриманих результатів.

b) Врахування всебічності і багатогранності діяльності університетів. З цією метою їх робота сукупно оцінювалася на більш широкій базі показників.

c) Пріоритетність євроінтеграційних процесів. Виходячи з важливості євроінтеграційних процесів вищої освіти для України, вагові коефіцієнти міжнародних показників діяльності університетів (QS World University Rankings, Times Higher Education World University Rankings, Scopus, SCImago, THE University Impact Rankings, QS WUR Sustainability) встановлені вищими за вагові коефіцієнти національних показників. Методології зазначених міжнародних рейтингових систем передбачають використання великих масивів даних (узагальнених за декілька років) на широкій базі багатьох важливих показників для визначення результатів роботи університетів і їх поточної позиції.

2. Методика рейтингування університетів України

Цьогорічне рейтингування університетів України здійснено за сукупністю показників їх діяльності (Табл. 1) відповідно до наступної методики:

a) Зовнішніми незалежними організаціями визначалися рейтинги N університетів за показником (номінацією) К (K=1,…,10). Якщо за якоюсь з номінацій той чи інший університет не було рейтинговано, його умовне місце в рейтинговій таблиці за цією номінацією приймалося N+1.

b) З застосуванням методу Дельфі, експертами проєкту "Топ-200 Україна" визначалися вагові коефіцієнти окремих номінацій (W1,W2,…W10). Сума цих вагових коефіцієнтів дорівнює 1.

c) Для кожного університету розраховувалося середнє зважене значення Індексу університету за групою номінацій.

d) Результуючий рейтинг університету по групі номінацій визначався як зворотна величина до Індексу університету.

Приклад розрахунку загального рейтингу університету за групою номінацій:

Нехай зовнішніми незалежними організаціями оцінюювалися N університетів (в цьому конкретному прикладі приймемо N=3). Назвемо ці університети A, B, C. Нехай зовнішні незалежні організації оцінили їх роботу за трьома номінаціями, наприклад, за номінаціями Н1, Н2, Н3. За результатами вищезазначеного оцінювання дані про рейтинги університетів A, B, C зведено в таблицю 1. Якщо за якоюсь з номінацій той чи інший університет не було рейтинговано, його умовне місце в рейтинговій таблиці визначалося, як N+1.

Університет	Рейтинг за номінацією Н1	Рейтинг за номінацією Н2	Рейтинг за номінацією Н3
A	1	6	2
B	3	2	4 (не рейтингований)
C	2	3	1

Загальний рейтинг університетів А, В, С за групою номінацій Н1, Н2, Н3 визначався наступним чином:

І. Експертами задавалися вагові коефіцієнти окремих номінацій, за умови, що сума цих вагових коефіцієнтів дорівнює 1. Нехай експерти визначили, що WН1 = 0.5, WН2 =0.3, WН3= 0.2.

II. Для кожного університету розраховувалося середнє зважене значення  Індексу університету за групою номінацій.



III. Результуючий рейтинг університету по групі номінацій визначався як зворотна величина до Індексу університету (Таблиця 2).

Університет	Індекс університету	Підсумкове місце в рейтингу
A	2.7	2
B	2.9	3
C	1.8	1

Оцінювання діяльності українських університетів у 2025 році здійснювалося на основі використання набору показників, наведених в Таблиці 3. Перелік цих показників (6 міжнародних і 4 національних) та їх вагові коефіцієнти, визначалися експертами проєкту "Топ-200 Україна 2025" з залученням експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence. Дані про кількісні значення цих показників бралися з відкритих джерел, посилання на які наведені в Таблиці 3.

№	Показник	Вага показ-ника	Оцінювання виду діяльності	Вікрите джерело доступу до показника
1	QS World University Rankings	0.150	Академічна діяльність	https://www.topuniversities.com, https://euroosvita.net
2	Scopus	0.130	Науково-видавнича діяльність	https://osvita.ua
3	SCImago Institutions Rankings	0.100	Враховується дослідницька діяльність (Research, 50%), інноваційність (Innovation, 30%) та суспільний вплив (Societal, 20%). Оцінюється здатність університету створювати патенти, брати участь у трансфері технологій, та взаємодіяти з суспільством через цифрову присутність та відкриту науку	https://www.scimagoir.com
4	THE University Impact Rankings	0.125	Оцінювання впливу університетів на суспільство в чотирьох широких сферах: дослідження, інформаційно-просвітницька робота, управління та навчання	https://www.timeshighereducation.com/ impactrankings
5	Times Higher Education World University Rankings	0.150	Академічна діяльність	https://www.timeshighereducation.com/ world-university-rankings
6	QS World University Rankings Sustainability	0.125	Досягнення ЗВО в розрізі 17 Цілей Сталого Розвитку ООН	topuniversities.com/sustainability-rankings
7	Ефективність участі ЗВО України в конкурсах наукових проектів (міжнародних і вітчизняних)	0.055	Наукова робота	https://cordis.europa.eu, https://erasmus-plus.ec.europa.eu/projects, https://nrfu.org.ua, https://mon.gov.ua/npa, https://mon.gov.ua, https://mon.gov.ua/nauka/evropeyska-ta-evroatlantichna-integratsiya, https://euroosvita.net
8	Рейтинг Акредитаційних експертиз НАЗЯВО 2019-2024	0.055	Організація навчально-наукової роботи	https://naqa.gov.ua/, https://euroosvita.net
9	Кількість отриманих патентів вченими університету	0.055	Винахідницька діяльність	https://ukrpatent.org, https://euroosvita.net
10	Середнє зважене значення для рейтингів ЗВО за кількістю поданих заяв абітурієнтами та середнім конкурсним балом	0.055	Привабливість університету для абітурієнтів	href="https://vstup2024.edbo.gov.ua, https://euroosvita.net

3. Академічний рейтинг ЗВО України «Топ-200 Україна 2025», розрахований відповідно до наведеної методики, представлено в Таблиці 4.

У порівнянні з рейтингом 2024 року, позиції університетів у першій п’ятірці зазнали суттєвих змін:

1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 2025 році піднявся на одну позицію і впевнено посів перше місце в загальному рейтингу «Топ-200 Україна 2025». Університет став національним лідером за чотирма з десяти ключових індикаторів: QS, Scopus, ефективність участі у конкурсах наукових проєктів і рейтинг акредитаційних експертиз НАЗЯВО. За показниками SCImago Institutions Rankings і Times Higher Education World University Rankings (THE WUR) університет посів другі місця серед українських ЗВО. Сукупно це забезпечило йому найкращий результат:
∑ ІНДЕКСІВ ЗВО = 4,18.

2. Національний університет «Львівська політехніка» покращив низку показників своєї діяльності та піднявся з третього на друге місце у загальному заліку. Університет став лідером в Україні за індексом QS Sustainability 2025, посів другі місця за THE WUR та участю в конкурсах наукових проєктів, третє місце — за рейтингом акредитаційних експертиз НАЗЯВО та кількістю отриманих патентів.
∑ ІНДЕКСІВ ЗВО = 5,38.

3. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який упродовж багатьох років очолював рейтинг «Топ-200 Україна», у 2025 році продемонстрував системне зниження показників і опустився з першого місця (у 2024 році) на третє. Зокрема, було втрачено лідерство за індикаторами ефективність участі у наукових конкурсах та акредитаційні експертизи НАЗЯВО. Університет посів другі позиції за THE WUR і рейтингом НАЗЯВО, а також треті — за QS 2025 та участю в наукових конкурсах.
∑ ІНДЕКСІВ ЗВО = 5,94.

4. Сумський державний університет піднявся з п’ятого місця у 2024 році на четверте у 2025-му. Він посів перші місця в Україні за трьома ключовими міжнародними рейтингами: SCImago Institutions Rankings 2025, THE University Impact Rankings 2025 та THE WUR 2025, а також друге місце за QS Sustainability 2025.
∑ ІНДЕКСІВ ЗВО = 6,20.

5. Львівський національний університет імені Івана Франка піднявся з шостого на п’яте місце в рейтингу 2025 року. Університет став другим в Україні за показником THE WUR та третім — за Scopus 2025.
∑ ІНДЕКСІВ ЗВО = 7,90.