Нещодавно завершилося громадське обговорення проекту «Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2011 році» (далі «Умови прийому... »). У ньому продовжують жити багато ідей міністра Дмитра Табачника, які під час вступної кампанії-2010 викликали неоднозначну реакцію експертів. Є й нововведення. Проте подобаються вони не всім.

Раніше не раз зазначалося (зокрема й на шпальтах «ДТ»), що сертифікати ЗНО різних років порівнювати неможливо. Завдання тесту з того самого предмета щороку — різні за рівнем складності. Контингент абітурієнтів — теж різний. А 200-бальна шкала, нагадаємо, — рейтингова. Отже, та сама людина з тим самим рівнем підготовки у різні роки може посісти різні місця в рейтингу з того самого тесту. Більш-менш порівнянні, мабуть, лише найвищі й найнижчі результати. Тож якщо в приймальні комісії подаються сертифікати різних років, абітурієнти опиняються в нерівних умовах.

Проте в «Умовах прийому…» ця новація Д.Табачника зберігається. Міністр пишається своєю «принциповою позицією»: абітурієнти і їхні батьки не зобов’язані повторно платити за проходження тестування. А чи не краще було б дозволити щороку складати по три тести безкоштовно? Та ще й запровадити велику знижку на інтенсивних підготовчих курсах для випускників минулих років, щоб була можливість підтягнути підзабуту шкільну програму...

Наступного року знову планують ураховувати середній бал атестата, перерахований за шкалою від 100 до 200 балів. Усупереч тому, що цього року інтенсивно переписувалися шкільні журнали, неадекватно зростала кількість медалістів, а авторитет учителя в оцінюванні так і не підвищився. «Оцінки в атестаті виставляються за критеріальною шкалою, а їх намагаються інтерпретувати в рейтингову без жодного логічного математичного перерахунку, — обурюються експерти. — Якщо таким уже необхідним є середній бал атестата, чому б просто не нараховувати за атестат певну кількість додаткових балів?» При цьому, можливо, передбачити в «Умовах прийому...», що середній бал атестата є додатковим чинником за інших рівних умов.

За шкалою від 100 до 200 балів пропонують оцінювати результат творчих конкурсів і вступних іспитів для тих, хто вступає на базі повної середньої освіти. Однак порівняння їх із результатами тестів ЗНО навряд чи буде адекватним.

Окрім балів ЗНО і середнього балу атестата, деякі абітурієнти можуть отримати додаткові «бонуси» до рейтингу за визначні заслуги в навчанні й «правильну» профорієнтованість. Про що йдеться?

По-перше, у проекті «Умов прийому...» передбачене нарахування додаткових балів призерам 4-го етапу всеукраїнських олімпіад і конкурсів МАН. Зокрема власникам дипломів I ступеня пропонується нараховувати 50 балів, II ступеня — 40 балів, III ступеня — 30 балів. Утім, переможці зможуть скористатися своїми привілеями тільки в тому разі, якщо тематика олімпіади або роботи відповідає профільному конкурсному предмету в бажаному ВНЗ.

«Додаткові бали можна нараховувати, але треба виважено визначити, скільки і за що, — поділився думками у приватній розмові один із працівників освіти. — Не можна, наприклад, порівнювати результати, здобуті переможцями заключного етапу національних предметних олімпіад і системи Малої академії наук. Щоб стати призером олімпіад, треба докласти чимало зусиль. Їх не порівняти із зусиллями, яких докладають МАНівці, готуючи реферати або так звані наукові доповіді. Як свідчить практика, чимало таких «наукових» розробок береться в Інтернеті або ж їх пишуть на замовлення».

По-друге, від 2 до 20 балів до рейтингу хочуть додати випускникам системи довузівської підготовки, які вступатимуть до цього самого ВНЗ на природничо- математичні та інженерно-технічні напрями. Ця норма поширюється на ліцензовані курси (відділення, факультети довузівської підготовки), на яких обсяг навчального часу становить не менш як 150 аудиторних годин, а термін навчання — не менш як три місяці.

Попри малий розмір «бонусу» і складні умови його отримання, ряду експертів ця ідея не подобається. На їхню думку, оскільки навчання на підготовчих курсах завжди платне, то нарахування додаткових балів за нього — завуальована форма хабарництва. Керівник Центру освітнього моніторингу Павло Полянський упевнений: єдина перевага, яку має надавати довузівська підготовка, — глибокі знання, які дозволять абітурієнтам перевершити конкурентів на вступному випробуванні.

«Бублики» за довузівську підготовку поставлять абітурієнтів у нерівні умови залежно від їхнього матеріального становища і місця проживання, вважають експерти. Не всі абітурієнти мають кошти, щоб оплатити курси. Багато з них, особливо жителі сільської місцевості, не зможуть доїжджати до підготовчих курсів. Тому останні, зрештою, можуть перетворитися на контори з видачі документів про закінчення таких курсів.

***

Хоча Д.Табачник і заявляв, що в майбутньому конкурсні показники абітурієнта формуватимуться з трьох рівноцінних складових — результатів ЗНО, середнього бала атестата і результатів вступних іспитів ВНЗ, проект «Умов прийому…» не повертає загальнообов’язкові іспити у вищих навчальних закладах.

Однак наприкінці серпня Микола Азаров (кажуть, із подачі міністра освіти) підписав розпорядження Кабміну №1728-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку вищої освіти на період до 2015 року». Один із пунктів цього документа наказує в 2011 році «удосконалити умови прийому до вищих навчальних закладів з урахуванням результатів зовнішнього незалежного оцінювання, середнього бала шкільного атестата та оцінок вищого навчального закладу».

У поверненні вступних іспитів і впливу на добір студентів зацікавлені ректори університетів, а Д.Табачник, відповідно, зацікавлений у їхній лояльності. «Так, ця норма не увійшла в проект. Але я впевнений, ректори ВНЗ наполягатимуть на тому, щоб її повернули», — заявив один із соратників міністра, нардеп Максим Луцький. Бажання своїх колег підтвердив ректор КНУ ім. Т.Шевченка і керівник Асоціації ректорів Леонід Губерський.

Тому не варто дивуватися, якщо норма про повернення вступних іспитів у ВНЗ раптом «вигулькне» в остаточній версії «Умов прийому…». І міністр буде ніби й ні до чого: адже це трудящі побажали і керівництво наказало...

***

2010 року перелік конкурсних предметів на конкретні спеціальності встановлювали ВНЗ. Подеколи їхній вибір був досить дивним: так, в одному із сільськогосподарських університетів конкурсними предметами на спеціальність «ветеринарія» були заявлені українська мова та література й... іноземна мова. У проекті «Умов прийому...» МОН впроваджує фіксований перелік конкурсних предметів на спеціальності за кваліфікаційними рівнями бакалавра і молодшого спеціаліста.

У цей перелік цікаво зазирнути. Так, в «Умовах прийому…» чітко прописано: творчі конкурси проводяться на такі спеціальності, як мистецтво, культура, фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, будівництво та архітектура, журналістика та інформація, видавничо-поліграфічна справа. Проте, відповідно до додатка №2, творчий конкурс передбачений для таких «креативних» спеціальностей (рівень молодшого спеціаліста на основі базової середньої освіти), як... правознавство, економіка підприємства, фінанси і кредит,
бухоблік, товарознавство тощо. Що, цікаво знати, мається на увазі?

Відомо, що цього року запроваджується новий тест ЗНО — з російської мови (тестів з інших мов національних меншин не буде). Водночас сертифікат з цього предмета потрібен лише на шести бакалаврських спеціальностях (культурологія, історія, філологія, бібліотечна справа, музейна справа, документознавство), причому замість нього можна подати і сертифікат з іноземної мови (для порівняння: останній потрібен на 87 бакалаврських спеціальностях). Запитання: скільки школярів охопить цей тест і чи такий вже він необхідний?

***

Відповідно до Умов прийому-2010, у рейтинговому списку мали зазначатися складові конкурсного бала абітурієнта — результати тестів ЗНО, творчого конкурсу, середній бал атестата. А п. 15.4 проекту «Умов прийому...» зобов’язує зазначати тільки сумарний конкурсний бал. Відповідно, процедура зарахування до ВНЗ буде більш завуальованою, ніж у попередні роки.

Є в проекті й пункт, який допускає до участі в конкурсі абітурієнта, котрий набрав менш як 124 бали з одного з непрофільних предметів, за умови, якщо кількість балів з профільного предмета або творчого конкурсу становитиме не нижче 170 балів. Звісно, раніше говорили про те, що 124 бали — межа умовна, чи не «зі стелі» взята. Проте за цей час ніхто так і не спромігся більш точно та обгрунтовано обчислити межу, яка відокремлює осіб, готових здобувати вищу освіту, від неготових. Натомість триває жонглювання довільними цифрами — 124, 140, 170…

Не зовсім зрозуміло, що буде з квотами на бюджетні місця для пільговиків. Міністр заявляв у пресі, що квоти скоротяться до 25%. Проте в п. 13.2 проекту зазначено: кількість місць для осіб, які вступають поза конкурсом, має становити не менш як 25% від обсягу держзамовлення за кожною спеціальністю у ВНЗ. То який тоді максимум?

У проекті передбачено нововведення, які допоможуть приймальним комісіям впоратися з безладними чергами. Так, буде подовжено терміни подачі документів для вступу. Окрім того, всі ВНЗ зобов’яжуть упровадити попередню онлайн-реєстрацію заяв абітурієнтів.

Водночас, на думку фахівців, не зайвим було б доповнити «Умови прийому…» ще низкою пунктів. Приміром, заборонити приймальним комісіям приймати заяви окремо на бюджет і окремо — на контракт (так, цього літа були зафіксовані випадки, коли абітурієнтів переконували написати обидві заяви одночасно, і відразу вручали квитанцію на оплату першого семестру). Окрім того, прописати в «Умовах прийому…» особисту відповідальність керівників ВНЗ за дотримання законодавства про освіту, зокрема розпоряджень МОН.

***

…Обговорення проекту завершено, до МОН надійшло кілька сотень пропозицій і зауважень. Чи потраплять вони в остаточну редакцію «Умов прийому...»? Чи, може, громадське обговорення було димовою завісою, за якою ховається заздалегідь затверджений документ? Невдовзі дізнаємося... Наразі ж можна сказати: нинішня команда керівників освітою продовжує демонструвати неприйняття напрацювань попередньої команди і готова обстоювати власні «принципи» всупереч раціональним доказам опонентів. Чим обернеться для абітурієнтів-2011 така «принциповість»?


Автор: Аліна БАЖАЛ