Дослідники, які проводили аналіз, вважають, що в цьому винні політичні стимули в цих країнах.Згідно з аналізом даних за 24 роки, вчені з 12 країн надмірно цитують власні наукові праці.
Автори дослідження, опублікованого в
PLoS ONE 29 грудня, зазначають, що політика в цих країнах, яка стимулює або заохочує таку поведінку цитування, ймовірно, стоїть за цією тенденцією.
Для дослідження вони оцінили моделі цитування в 50 країнах із принаймні 100 000 публікацій з 1996 по 2019 рік, проіндексованих у дослідницькій базі даних Scopus.Вони виявили, що в 38 країнах кількість «внутрішніх самоцитатувань» — коли дослідники в конкретній країні цитують власні статті — зменшилася за 24-річний період.
Але в Колумбії, Єгипті, Індонезії, Ірані, Італії, Малайзії, Пакистані, Румунії, Росії, Саудівській Аравії, Таїланді та
Україні дослідники все частіше посилалися на власні статті за той самий період часу...
Законодавчі причиниУ рамках нового дослідження дослідники проаналізували відповідну політику в країнах із незвичними моделями цитування. Вони прийшли до висновку, що всі 12 країн, у яких зросло число цитувань, мають політику, яка прямо чи опосередковано стимулює велику кількість цитувань...
Середовище, в якому вчені відчувають необхідність створювати статті, щоб виправдати свою роботу — культура
«публікувати або згинути» — є
«всюди», відмічають дослідники.
«Але ці аномальні країни посилили погану систему стимулів публікувати або згинути адміністративним законодавством»...
Докладніше на сайті nature.com >>>