Україна стикається із зростаючою динамікою міграції малого і середнього бізнесу за кордон, що стає серйозним викликом для економіки та суспільства. Згідно з проведеними опитуваннями Gradus у червні 2023 року, до 30% підприємців розглядають або вже здійснили релокацію своїх бізнесів за кордон. Ця тенденція пояснюється декількома ключовими факторами.

Перша і одна з найважливіших причин - це повномасштабна агресія російської федерації проти України, яка триває вже 1,5 роки (війна як така – з 2014 року). Воєнний час створює нестабільні умови для бізнесу та надзвичайні ризики, що призводять до релокації. Бізнесмени шукають більш безпечне середовище для розвитку своїх підприємств.

Другою причиною є брак виваженої податкової та кредитної політики в Україні. Відсутність стимулів для бізнесу та неспроможність держави забезпечити сприятливі умови для його розвитку роблять Україну менш привабливою для інвестицій та підприємницької діяльності.

У цих умовах підприємці обирають більш стабільне та прозоре середовище в країнах Європейського Союзу. Сусідні країни пропонують комфортнішу юрисдикцію, кращі фіскальні умови, доступ до капіталу, і головне – передбачувані умови ведення бізнесу.

Наприклад, від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, українські підприємці в Польщі відкрили майже 20 тисяч підприємств за даними Українського інституту майбутнього. Аналогічна динаміка спостерігається щодо Німеччини, Чехії, країн Балтії та інших країн ЄС.

Ця масова міграція бізнесу має серйозні наслідки для України. Втрата бізнесу призводить до втрати робочих місць, інвестицій, доданої вартості та доходів для бюджету. Головне, ця тенденція підіриває перспективи економічного розвитку країни.

На це звертає увагу Український союз промисловців і підприємців. Разом із Антикризовим штабом стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, до якого входять сотні асоціацій, експертів, представники уряду та ВРУ, профспілок тощо, діловий союз неодноразово наполягає на збільшенні локалізації виробництва, повернення банківської системи до кредитування економіки, напрацювання чітких планів дій по кожній із галузей промисловості.

«За січень-червень ц.р. у структурі видатків Державного бюджету України частина зборів з економіки України склала тільки 36%, інші 64 % - це зовнішнє фінансування – кредити, гранти, допомога. Станом на вересень зберігається подібна динаміка. А що мало б її змінити, якщо з 1 жовтня повертаються довоєнні податки, перевірки і штрафи для бізнесу? Досі існують проблеми із блокуванням податкових накладних чи адмініструванням ПДВ. Національний банк утримує високу ставку, яка вдвічі перевищує цифру офіційної інфляції, через це кредитний голод підприємств продовжується. По суті, доходи банківської системи формуються за рахунок купівлі депозитних сертифікатів НБУ та цінних паперів уряду. Це те, на чому уряд, парламент має зосередити свою увагу. Завдання відновлення економічної самодостатності має стратегічне значення», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

В УСПП висловили занепокоєння передумовами девальвації гривні. Про це свідчить високий зовнішньоторговельний дефіцит: за перше півріччя поточного року імпорт зріс на 20%, а ось експорт вкотре впав - на 9%. Знизилися прибутки від аграрного експорту, адже блокада зернового коридору, постійні атаки агресора на термінали і порти, цілком штучна проблема із забороною імпорту зерна в деякі країни ЄС – змусили наших фермерів сіяти менше, бо те, що вже є – логістично і фінансово складно експортувати.

«Поки зовнішня фінансова допомога від наших партнерів дозволила наростити золотовалютні резерви, що зміцнило гривню та тримає її на стабільному рівні. Проте будь-яке зменшення цієї допомоги сприятиме девальвації. Гривню могло б підтримати внутрішнє виробництво та експорт, проте, як ми вже зазначали – цілеспрямованої державної політики в цьому напрямі немає», - вказують в Українському союзі промисловців і підприємців.

Докладніше на сайті uspp.ua