Фундація DEJURE: Спадщина Ківалова та монополія “особливих” університетів - що не так зі з’їздом науковців, який обирає членів ВРП? « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Зовнішнє оцінювання
Рейтинги ЗВО України
Світові рейтинги ЗВО
Інформація
ЗВО України
ТОП-10 ЗВО України
Інформація для рейтингу
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
: пошук :
 
: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Фундація DEJURE: Спадщина Ківалова та монополія “особливих” університетів - що не так зі з’їздом науковців, який обирає членів ВРП?
23-08-2023

21 вересня 2023 року вкотре буде скликано з’їзд представників ЗВО, який має обрати одного члена Вищої ради правосуддя. Нагадаємо, що останній з’їзд, який відбувся 2 червня 2023 року не зміг обрати нікого, оскільки за жодного з кандидатів не проголосувала більшість делегатів. Як так сталось ми писали раніше, але аналізуючи декілька попередніх з’їздів стає очевидно, що в їхній організації існують суттєві проблеми.

Трохи історії: Портнов, Ківалов, Кива та інші організатори сумнівних з’їздів

Попередні з'їзди науковців майже завжди проходили зі скандалами і супроводжувались судовими процесами. Наприклад, у 2009 в Одесі відбувався з'їзд , який організовувала така собі «Рада юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ», організація, яка була створена С. Ківаловим. Міністерство освіти намагалось провести свій з'їзд, але з цього нічого не вийшло. В підсумку було призначено трьох членів Вищої ради юстиції – Ківалова С.В., Портнова А.В. та Шаповала В.М., яких було обрано саме на “одеському” зїзді.

У 2019 на з’їзді виникли суперечки стосовно участі представників від закладів вищої освіти системи МВС. Розгорнулась справжня драма – ВРП та Мін’юст вважали, що представники цих закладів за своїм статусом прирівнювались до військових навчальних закладів (як це було визначено ЗУ «Про вищу освіту») і не могли брати участь у З’їзді, натомість МОН висловлював протилежну думку. На з’їзд з’явився одіозний Ілля Кива, який вперто закликав допустити до участі представників цих вишів. У підсумку представників закладів освіти системи МВС допустили до З’їзду, а членом ВРП став Віктор Грищук, який і представляв Львівський державний університет внутрішніх справ. Цікаво, що пізніше у 2022 році під час очищення ВРП цей же Грищук отримав негативний висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійності від Етичної ради.

З часів попередніх з'їздів, сьогодні маємо хоч якийсь прогрес: останні збори науковців проводилися у законний спосіб, а не за допомогою ручних громадських організацій. Але не без ексцесів, конфліктів інтересів, тощо. У червні 2023 року на сайті Реанімаційного пакету реформ вийшли пропозиції з закликом змінити в законі процедуру організації та проведення з’їзду. Фундація DEJURE, в цілому, їх підтримує, проте зазначає низку інших проблем, які також потребують законодавчого вирішення.

50 відтінків проблеми з’їзду науковців

  • Нерелевантні критерії до освітніх закладів

  • Закон «Про вищу раду правосуддя» встановлює низку вимог до закладів, які беруть участь у з’їзді. Якщо деякі з них, наприклад, тривалість підготовки магістрів з права протягом 10 років, ще можливо перевірити за датою видачі ліцензії та фактичних даних з ЄДЕБО щодо наявності студентів, то критерій про щонайменше 75 осіб ліцензованого обсягу майже нічого не дає. Наявність ліцензії абсолютно не означає наявність реальних студентів. Приміром, станом на 1 жовтня 2022 року в університеті «KPOK» фактично навчались на магістратурі з права лише 44 особи, в Університеті імені Альфреда Нобеля – 35 осіб, в Державному університеті економіки i технологій – 28 осіб, а в Університеті сучасних знань ̶ лише 19 осіб.

    Окреме питання до закладів вищої освіти зі специфічними умовами. До грудня 2021 року у законі «Про вищу освіту» такі заклади освіти прирівнювались до військових навчальних закладів, а отже цілком логічно не мали права брати участь у з’їзді. Сьогодні закон розмежовує ці заклади між собою, а отже заборона, встановлена у законі «Про вищу раду правосуддя» на них не розповсюджується. Проте, виходячи з їхньої природи та мети, участь “поліцейських вишів” у виборах члена ВРП видається доволі спірною. Крім того, у з’їзді 2 червня 2023 року брали участь двоє представників Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, який був ліквідований ще у грудні 2022 року.

    Свідченням того, що МОН не може правильно перевірити виші і встановити їх відповідність критеріям, є різна кількість таких установ на з’їздах: 19 серпня 2022 року (51 установа) та 2 червня 2023 року (65 установ).

    Що ми пропонуємо натомість? Критерії відбору правничих шкіл мають бути посилені, оскільки обирати членів ВРП мають ті заклади, які здійснюють підготовку магістрів на якісно високому рівні. Можливе рішення – критерій, що заклади освіти мають акредитовані освітні програми на магістерському та третьому рівні вищої освіти (докторантурі). Крім того, не повинні брати участь у з’їзді представники “поліцейських вишів”.

  • Відсутні вимоги до делегатів на з’їзді

  • Закон сьогодні ніяк не регламентує вимоги до делегатів з’їзду. Це – виключна відповідальність вишів та наукових установ. В основному виші делегують осіб, які займають посади доцентів, наукових співробітників, професорів, завідувачів кафедр, деканів та проректорів. Але трапляються дивні ситуації, коли виш делегує на з’їзд особу, яка є сумісником. Так на з'їзді 2 червня 2023 від університету «KPOK» був делегатом народний депутат О.Л. Копиленко. Необхідно передбачити в законі чіткі критерії відбору представників на з’їзд.

  • “Харківська юрка” всюдисуща

  • Про існування реального конфлікту інтересів між кандидатами і членами організаційного комітету проведення з’їзду також йшлося у публікації колег з РПР. Але проблема масштабніша. Станом на 2 червня 2023 року у складі ВРП було двоє представників Університету імені Ярослава Мудрого, один з яких був обраний Верховною Радою (Мороз М.), інший – з’їздом науковців та освітян 19 серпня 2022 року (Лук’янов Д.). Серед інших кандидатів до ВРП у червні був ще один представник цього університету. Якби його обрали, у ВРП вже були б три представники одного вишу. У законі можливо необхідно встановити обмеження щодо представництва не більше одного кандидата за квотою науковців в члени ВРП від одного закладу освіти.

  • Закритість організації та проведення з’їзду

  • Процедура проведення з’їзду завжди була достатньо непрозора ̶ публічно не оприлюднювався перелік закладів, список власне делегатів, не забезпечувалась відкрита трансляція з’їзду. Крім того, порядок його проведення також публічно не оприлюднювався.

    Останній з’їзд, що відбувся 2 червня 2023 року проводився більш відкрито, ніж попередні. В цьому є заслуга у т.ч. експертів DEJURE, які надіслали МОНу пропозиції при проведенні наступного зїзду. Було оприлюднено проєкт порядку проведення З’їзду, проєкт порядку проведення З’їзду та інші документи. Велась пряма трансляція з’їзду. Також було публічно оприлюднено перелік закладів, які беруть участь у з’їзді. Прозорість має бути закладена в законі шляхом обов’язкового публічного оприлюднення переліку закладів, переліку делегатів, забезпечення відкритої трансляції.

  • Відсутність відповідальності правничих шкіл та делегатів за обрання члена ВРП

  • В законодавстві відсутня будь-яка відповідальність за відсутність на з’їзді. 19 серпня 2022 року значна частина правничих шкіл і наукових установ проігнорувала з’їзд з різних причин і не направила делегатів, або відмовились брати участь у з’їзді. В результаті з 51 можливих правничих шкіл та наукових установ в з’їзді фактично брали участь представники лише 37, тобто з можливих 102 делегатів були присутні лише 69 (фактично 65), а брали участь в голосуванні лише 62.

    2 червня 2023 року з 127 делегатів приїхало 104 делегати. А на момент проведення повторного голосування в залі залишилось лише 90 делегатів, що практично унеможливило обрання члена ВРП. Тому в законі має бути передбачена відповідальність правничих шкіл і представників за відсутність на з’їзді, а також за порушення процедури його проведення.

  • Абстрактний статус з’їзду

  • На відміну від з’їздів суддів, адвокатів та всеукраїнської конференції прокурорів, які також обирають членів ВРП, означений з’їзд не має інших повноважень, окрім обрання членів ВРП. На сьогодні цей з’їзд — це ситуативне (під конкретну подію) зібрання часом доволі випадкових людей, які наділені лише однією функцією.

    Раніше була спроба інституціоналізувати з’їзд як повноцінну інституцію з широким колом повноважень. В проєкті ЗУ «Про правничу освіту та доступ до правничої професії (№7417) передбачалось, що З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ мав мати такі повноваження:

    1. обирати членів Галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти ;
    2. обирати членів Державної правничої екзаменаційної комісії;
    3. затверджувати рекомендації для правничих шкіл щодо покращення внутрішнього забезпечення якості надання освітніх послуг у правничих школах;
    4. затверджувати етичні стандарти для юридичної (правничої) освіти та науки;
    5. обрати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
    6. обирати членів Вищої ради правосуддя.


    Проте, на жаль, цей проєкт закону так і залишився проєктом. Можливо, повноваження і статус з’їзду мають визначатись окремими нормативно-правовим актом, яким, наприклад, може стати окремий закон про юридичну освіту.

    : анонси :
    : акценти :
    : зовнішнє оцінювання :
    : Популярне :
    : наші дані :
    Контакт:
    тел.:
    (044) 290-41-24
    (044) 290-41-24 (*122)
    факс:
    (044) 290-41-24
    м. Київ, вул. Смілянська, 4
    Карта проїзду
    e-mail: inf@euroosvita.net

    При повному або частковому відтворенні інформації посилання на euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
    euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів