Щорічно за тиждень до Великодня відзначається Вербна неділя. Цьогоріч – це 9 квітня.

Вербна неділя – це останній день перед Страсним тижнем, коли у християн найсуворіший піст. Сьогодні віруючі повинні обмежувати себе не тільки в їжі, але і в побутових справах.

Зі святом пов'язано багато традицій, прикмет і заборон, які наші предки поважали і намагалися дотримуватися.

Підготовка до свята починається за декілька днів. Люди зрізають гілочки верби і ставлять вдома у воду, щоб вони розпустилися. Саме ними замінили пальмові гілки в тих країнах, де пальма не росте. Це єдине дерево, яке розпускається ранньою весною. До того ж у православних християн верба символізує певне оновлення і нове життя.

У центрі Україні завжди святили вербу, яка вже трішки розцвіла, із зеленими листочками. А на заході вирубували гілочки спеціально завчасно, щоб вона не встигла зацвісти і котики розпускалися уже в домі.

Освячена верба слугувала для українців оберегом для усього дому й кожного члена сім’ї.

У народі вважали, що у Вербну неділю не можна прибирати, прати та займатися іншою хатньою роботою, а також фізичною працею. Не можна також вдаватися до розваг і відвідувати розважальні заклади.

Що заборонялося робити у Вербну неділю:

шити, в'язати, вишивати та займатися роботою по дому;

фізично працювати;

веселитися та відвідувати розважальні заклади;

вживати алкоголь;

сваритися, лихословити, бажати іншим зла;

відмовляти у допомозі нужденним.

Частування зазвичай варили заздалегідь, бо кухонні турботи теж заборонені. Також заборонено влаштовувати галасливі святкування.