В Україні вже рік як поставлено на паузу електронне декларування для чиновників та членів їхніх сімей. На це пішли під приводом погроз воєнного часу. Докладніше про те, коли Рада може повернути е-декларації і що про це думають у Зеленського – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Після Революції 2014 року, коли Україна взяла курс на членство в ЄС, фіксація доходів та майна політиків та чиновників стала однією з основних вимог західних партнерів у рамках боротьби з корупцією.

Закон про електронне декларування ухвалили у 2016 році. І хоча його розгляд та голосування затягувалося, оскаржувалося, у результаті система запрацювала і почала показувати результат. Доступ до доходів чиновників та депутатів стали мати всі без винятку.

Рік тому з початку повномасштабного вторгнення декларування призупинили нібито з метою безпеки "суб'єктів декларування". Після затяжної паузи у Раді обговорюється питання, як відновити роботу системи.

Дев'ятирічна боротьба з корупцією

Електронне декларування, поряд із трьома антикорупційними законами, було однією з основних вимог Європейського союзу для запровадження безвізового режиму з Україною. Змін чекали і самі українці – Революція значно посилила вимоги громадян до влади, у тому числі й щодо боротьби з корупцією на всіх рівнях.

Як тільки в системі Національного агентства запобігання корупції (НАЗК) з'явилися перші звіти про доходи політиків, вони викликали широкий резонанс, причому не лише в Україні, а й у світі. ЗМІ буквально замайоріли заголовками про непомірні доходи чиновників і депутатів, дивуючись по ходу справи, що багато хто з них зберігає свої заощадження в іноземній, а не національній валюті.

В інфопросторі стали з'являтися десятки різних топів та рейтингів депутатів та чиновників усіх рівнів. Квартири, будинки, автопарки, золоті прикраси, готівка "під матрацами", кредити та дорогі подарунки - вся підноготна не тільки самих "суб'єктів декларування", а й їхніх сімей вийшла назовні. Через що багато потенційних кандидатів навіть відмовлялися від пропозицій попрацювати у владі, не бажаючи розкривати свій фінансовий стан.

За кілька років з'явилися десятки виробництв за фактом різних порушень на базі невідповідності доходів та фактичного майна. Ще частина справ ґрунтувалася на недостовірному декларуванні. На непомірність чи зайвий аскетизм у доходах тих чи інших провладних осіб вказували як преса, і активісти. Україна сама стала однією з небагатьох країн, де взагалі функціонує декларування чиновників, давши зрозуміти західним союзникам, що наміри виявитися членом ЄС у країни серйозні.

У 2020 році Конституційний суд визнав неконституційним низку положень в антикорупційному законодавстві, зокрема й у розділі декларування – судді скасували кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. У НАЗК тоді вказали на конфлікт інтересів у голови КС Олександра Тупицького, адже саме на той час Агентство займалося перевіркою його декларації. 2021 року справу про нього було закрито, а президент Володимир Зеленський звільнив Тупицького з посади голови КС.

Верховна рада, з огляду на громадський резонанс, відновила кримінальну відповідальність, а перед владою постало питання про реформу КС загалом. Декларування продовжилося, доки Росія не розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. На початку березня нардепи прийняли рішення призупинити подання декларацій, спираючись на те, що "суб'єкти декларування" можуть наразити себе на небезпеку, вказуючи своє майно.

Декларування планували поновити вже після перемоги, але велика війна затяглася. Україна почала форсувати курс на ЄС, а міжнародні партнери ще раз нагадали – декларування як один із дієвих інструментів боротьби з корупціонерами має відновитися.

Війна та декларації

"Посли G7 сподіваються на швидке відновлення українським парламентом системи електронного декларування. Це дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади". Саме таке повідомлення від "Великої сімки", до якої входять ключові союзники України, з'явилося у Twitter, майже через рік після початку повномасштабної війни.

За кілька днів до цього на сайті президента з'явилася петиція про поновлення декларування доходів депутатів та чиновників. Її автор зазначив, що у світлі недавніх корупційних скандалів поновлення декларування – це те, що необхідно для довіри українців до влади.

Трохи менше місяця знадобилося, щоби петиція набрала необхідні 28 тисяч голосів, після чого на неї відповів Зеленський. По суті, відповідь президента зводилася до того, що законопроект про поновлення декларування розгляне Рада. Тоді ж голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що законопроект уже є і обов'язково буде винесений на розгляд парламентом.

"Законопроект уже включений до порядку денного дев'ятої сесії Ради. Створено робочу групу, щоб якнайшвидше забезпечити його прийняття. Наша країна веде важку війну за своє майбутнє в цивілізованому світі. Тому навіть під час жорстоких боїв та ракетних атак чиновники та депутати мають відповідати принципам чесності та прозорості", – пояснив Арахамія.

У політичних колах у багатьох склалося враження, що Зеленський, давши відповідь на петицію, просто вирішив перекинути м'яч на поле депутатів, переклавши на них відповідальність за поновлення декларування. Тоді як глава держави має можливість форсувати це питання, переконаний перший заступник комітету ВР з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

"У повноваженнях президента, в принципі, є можливість визначати свої закони та закони Кабміну як пріоритетні для розгляду. Ну і зрозуміло, якщо президент визначає, в наших умовах це фактично гарантує прийняття. Президент цього не зробив, що вказує на те, що у ОП далеко не всі підтримують декларування", – зазначив нардеп у коментарі РБК-Україна.

Співрозмовники РБК-Україна в антикорупційних структурах, говорячи про розбіжності в Офісі президента з цього питання, насамперед вказують на Олега Татарова – нібито заступник голови ВП не поспішає з поновленням декларування.

"Перші, хто отримає серйозні проблеми з декларуванням - це, власне, ті люди, яких він привів до БЕБ, прокуратуру. У цих людей може опинитися у володінні майно, наявність якого вони не можуть пояснити", – сказав співрозмовник РБК-Україна.

Але з іншого боку президент Зеленський публічно підтримав ініціативу про старт декларацій, що, на думку експертів, дає практично 100% гарантію, що процес буде завершено позитивно. За словами заступника голови ОП Андрія Смирнова, перешкоди, які заважають дати старт публікації доходів, не в тому, що хтось із функціонерів влади проти.

"Татаров може бути проти або за будь-що. Питання не в Татарові. Питання в доцільності, своєчасності та забезпеченні безпеки особам, які подають декларації, через призму того, що на цих людей полюють спецслужби країни-агресора", - зазначив Смирнов у коментарі РБК -Україна.

За словами заступника голови ОП, проблема полягає в тому, щоб урегулювати питання щодо безпеки суб'єктів декларування. "Давайте об'єктивно - країна-агресор з перших днів ескалації агресії полювала і продовжує полювати на певну категорію політично значних осіб, які впливають на формування внутрішньої політики країни", - додав Смирнов.

Відновити декларування можливо, каже він, але необхідно тимчасово закрити доступ до інформації про доходи та майно певних категорій політиків та чиновників. Крім того, багато декларантів втратили майно, або ж воно зареєстроване на тимчасово окупованих територіях. І те, як його декларувати, має бути врегульовано на законодавчому рівні, тобто самими депутатами, а не НАЗК.

Заступник голови НАЗК Артем Ситник, у свою чергу, зазначає, що будь-яких ризиків, пов'язаних із відновленням декларування, немає. Що ж до майна, яке перебуває в окупації або втрачених документів, що підтверджують його наявність, тут у НАЗК пропонують свій вихід із ситуації.

"Ми також розуміємо, що багато декларантів втратили майно або документи. Тому у законопроекті передбачено, що декларант звільняється від відповідальності за невнесення інформації до декларації, якщо це обумовлено військовим становищем", - зазначив Ситник у коментарі РБК-Україна.

Для тих, хто втратив документи, у НАЗК пропонують функцію "Дані для декларації" – у ній є витяги з реєстрів і декларанти можуть отримати відомості про своє майно, доходи тощо.

Заява НАЗК говорить про те, що проблеми з відновленням декларування вирішуються. Питання, по суті, зводиться до того, чи хочуть депутати дати старт подачі інформації про доходи чи ні. При цьому Ситник зазначає, що за 2021 рік добровільно відзвітували лише 28 із 410 нардепів та один міністр із 22 членів Кабміну.

Крім відновлення декларування необхідно повернути НАЗК повноваження щодо перевірки доходів, зазначає голова комітету ВР з антикорупційної політики Анастасія Радіна.

"Якщо, наприклад, обов'язок подавати декларації під час війни буде відновлено, а функції НАЗК їх перевіряти не буде, тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли декларанти зможуть уникнути відповідальності, наприклад, за брехню в декларації через термін притягнення до відповідальності" , – зазначила Радіна у коментарі РБК-Україна.

На думку нардепа Юрчишина, на сьогоднішній день його колеги по парламенту більше проти повернення старих правил. Інакше законопроект уже сьогодні активно обговорювався б у стінах Ради.

"Наразі вже є можливість не декларувати тим, хто на окупованих територіях і фізично не може цього зробити, і на територіях прифронтових – це спецрежим. І якщо ще є питання, їх можна в процесі вирішити. Якби справді хотілося шукати рішення, була б ініціатива прийняття на перше читання і було б доопрацювання", – зазначив депутат.

Західні союзники України недвозначно дають зрозуміти, що відновлення декларування є необхідним. У процесі набуття статусу країни-кандидата в ЄС українська держава отримала рекомендації щодо семи реформ, одна з яких – боротьба з корупцією. Для початку переговорів щодо безпосереднього вступу до Європейського союзу Україна має виконати всі пункти.

Міжнародна організація боротьби з корупцією Transparency International, формуючи індекси антикорупційної боротьби, нещодавно дала Україні ще один бал на користь вдалої імплементації реформи, але нагадала, що влада має відновити подання декларацій та повну перевірку чиновників та депутатів.

Окрім цього, антикорупційна боротьба – одна з основних вимог від МВФ, з яким Україна розпочинає переговори про нову кредитну програму. Після війни інвестицій для відновлення знадобиться багато і те, чи надходитимуть вони до країни, багато в чому залежить і від якості боротьби з корупцією.

На цей крок від влади чекають і самі українці. Борючись з російськими окупантами, суспільство вимагає реформ усередині країни, головна з них – прозорість державних діячів та інститут репутації, що функціонує.

У цьому контексті той факт, що декларування досі перебуває на етапі обговорення, а не функціонує вже зараз, викликає запитання. Чим більше затягується процес прийняття, тим більше нюансів та складнощів виникатимуть на його шляху. І час тут, на жаль, не на боці України.