В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що держава зараз повинна реформувати ринок праці, у тому числі Трудовий кодекс, та сприяти більшій зайнятості населення.Через війну
70% громадян зіткнулися зі зниженням доходу - Київський міжнародний інститут соціології. При цьому практично третина працездатного населення – безробітні (31%).
Насправді ситуація може бути дещо гірша, зазначають в УСПП, адже офіційне безробіття не враховує тінізацію ринку праці та інфляцію.
За таких обставин це збільшує навантаження на соціальну частину бюджету, який і так майже наполовину залежить від фінансування із зовнішніх джерел (кредити, гранти і т.д.)
Якщо далі так піде, то інфляція «з’їсть» бюджетні виплати, що відіб’ється на внутрішньому споживчому ринку і платоспроможності населення. Це фактор стримування росту ВВП, який, за даними КМУ, НБУ, за підсумками року може впасти через розв'язану росією війну на 35-40%, а у наступному є стриманий прогноз зростання лише на 4-5%.
«Потрібно розвивати національний ринок праці, створювати умови для зайнятості і самозайнятості, інвестувати в відкриття нових бізнесів. Це єдиний спосіб і підтримати економіку, і забезпечити платоспроможність громадян», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Тут тісно працюють над завданням оновлення трудового законодавства із Федерацією профспілок, у тому числі і в рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради.
Досі існують бар’єри у вигляді розриву між тарифними сітками і невідповідності мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму реальній вартості життя.Поза тим, працюючий бізнес готовий наймати нових співробітників, щоправда, це стосується тільки 5 частини (20%). Решта утримуватимуть поточні штати, а деякі – проведуть скорочення.
Причиною цьому є брак обігових коштів, зменшення кількості контрактів і т.д.
Тому збільшенню зайнятості сприятиме максимально прозоре і доступне кредитування реального сектору економіки, зокрема, розширення програми «Доступні кредити 5-7-9». Також позитивом є те, що за наполяганням ділової спільноти в проєкті держбюджету 2023 не передбачено податкових змін, особливо в контексті підвищення фіскального тиску, а отже підприємництво матиме змогу хоч якось спланувати наступний рік.
«За нашими прогнозами, забезпечення страхування воєнних ризиків, кредитування і мінімальні програми підтримки дадуть змогу скоротити кількість безробітних на щонайменше 10% в річному вимірі. Також слід вже зараз формувати стимули для повернення тимчасових українських біженців з-за кордону. Там досі знаходиться більше 5 млн. співгромадян, переважно жінки і діти. Пожвавлення внутрішнього рику, ринку праці, доступного будівництва та іпотеки і т.д. стане тим фактором повернення для багатьох сімей», - підсумували в УСПП.