Українські університети відновлюють онлайн-навчання. У зв’язку з цим експерти зазначають, що довгострокові рішення мають завадити відтоку талановитих українців і сприяти післявоєнному відновленню.
Керівництво університетів повідомило, що допомога українським студентам і членам академічної спільноти має також сприяти реорганізації системи вищої освіти після того, як припиняться воєнні дії.
Українські університети зміщують акцент з питань виживання працівників і студентів на відновлення навчання. Для більшості воно відбуватиметься в онлайн-форматі або за кордоном. Майже 30 000 студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка підключатимуться до навчання з усіх куточків світу 4 квітня, коли навчальний процес буде відновлено.
«Неважливо чи студенти перебувають у Польщі, Іспанії або в США», – наголошує
Ксенія Смирнова, проректорка з міжнародного співробітництва КНУ. Вона говорить, якщо студенти в безпеці та можуть приєднатись до дистанційного навчання, працівники університету докладуть усіх зусиль, щоб допомогти їм завершити семестр і навчальний рік.
Деякі студенти внаслідок війни змінили місце свого перебування. Зараз вони знаходяться за обміном в інших університетах, наприклад, за програмами Erasmus+, а інші – продовжать навчання дистанційно у своєму університеті. Дехто, зокрема студенти-медики, зможуть поєднувати онлайн-навчання з очними практичними заняттями за межами України.
На другому місяці війни фокус зміщується на рішення, які не обмежуються тимчасовою мобільністю.
«У разі продовження війни наступним кроком мають бути програми подвійних дипломів та можливість створення відкритого українського університету», – повідомила
професорка Смирнова.
«Програми подвійних дипломів дозволять студентам закінчити їхнє навчання водночас зі збереженням зв’язків з університетом в Україні», – зазначила вона. Професорка додала, що ідея зв’язку з університетом в Україні є пріоритетною.
«Ми всерйоз думаємо про шляхи уникнення відтоку талановитих українців».
«Багато університетів, особливо в Америці, відразу переходять до надання стипендій, і фактично непередбаченим наслідком таких благих намірів може бути відтік як талановитих студентів, так і талановитих вчених», – зауважує
Чарльз Кормак, голова консультативної групи Cormack, яка допомогла організувати семінари між українськими та іноземними університетами «Не знищуйте українську систему освіти благими намірами».
Їндрих Вибірал, ректор Академії мистецтв, архітектури та дизайну в Празі, яка прийняла 15 українських студентів-біженців, заявив:
«На додаток до теперішнього вирішення гуманітарних проблем необхідно почати думати, як допомогти відбудувати систему вищої освіти України».
Він повідомив, що університети Європи повинні будуть сформувати стратегічні альянси, запропонувати більше програм академічної мобільності та підтримати спільні дослідницькі проєкти з українськими університетами з метою надання допомоги у
«перебудові та подальшому розвиткові» системи вищої освіти України.
Пан Кормак і
професорка Смирнова зазначили, що починають розроблятись перші плани створення «Відкритого українського університету»: платформи, яка дозволить студентам обирати онлайн-курси з українських установ і продовжувати навчання дистанційно.
Пан Кормак вказав, що деякі установи Сполученого Королівства вже висловили готовність вкладати свої знання та час для того, щоб допомогти створити платформу.
Анжела Стащак, директорка проєктів у консультативній групі Кормак і керівник відділу міжнародних зв’язків Харківського національного медичного університету повідомила, що така платформа допоможе збільшити можливості університетів на Заході України, які останнім часом були «дуже обмеженими» через нездатність розмістити всіх переміщених осіб із закладів зі Сходу України, який страждає від війни.
Професорка Ксенія Смирнова зазначила, що відкритий університет міг би запропонувати студентам більшу гнучкість, якби дозволив їм обирати модулі з різних закладів, але це була би по-справжньому складна правова структура, перед якою постали би труднощі подолання національних відмінностей в оцінюванні та визнанні кредитів.
Незважаючи на це, вона повідомила, що платформа могла би бути хорошим рішенням для студентів із закладів, які найбільше постраждали від війни, включаючи Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. «Вони не можуть відновити навчальний процес в аудиторіях, оскільки приміщення були зруйновані», – повідомляє професорка.
Переклад: Відділ міжнародного співробітництва КНУ
Оригінальний текст International help ‘must not kill Ukrainian system with kindness’ опубліковано на порталі The Times Higher Education World University Rankings