Пандемія довела неперевершену цінність культурного та творчого сектора для забезпечення соціальної згуртованості, освітніх ресурсів та особистого благополуччя у періоди криз. Вона також підірвала потенціал сектора щодо забезпечення економічного зростання, що занадто часто недооцінюється.

Однак ця глобальна криза також продемонструвала серйозні проблеми, які необхідно вирішити для забезпечення збереження різноманітності форм культурного самовираження у всьому світі відповідно до Конвенції ЮНЕСКО 2005 р. про охорону та заохочення різноманітності форм культурного самовираження.

Забезпечення різноманітності форм культурного самовираження

Нова доповідь ЮНЕСКО - Re/Shaping Policy for Creativity («Трансформація політики в галузі творчості») показує, що розмір допомоги з метою розвитку, призначеної для сектора культури та відпочинку, скорочується, і хоча потік товарів та послуг культурного призначення у всьому світі продовжує зростати, прогрес усунення величезного розриву між розвиненими країнами, що розвиваються, залишається дуже незначним. Крім того, зберігається дуже значна нерівність у культурному та творчому секторах, з якою стикаються, наприклад, багато жінок.

Це значною мірою обмежує доступ людей до різноманітності форм культурного самовираження у всьому світі, коли є переконливі докази того, що різноманітність є структурним елементом соціальної згуртованості та миру між народами. У свою чергу, це обмежує здатність сектора культури, на частку якого припадає 3,1% світового ВВП і 6,2% усіх робочих місць, забезпечувати стійке економічне зростання в країнах, що розвиваються.

Безпрецедентне скорочення доходів та зайнятості в цьому секторі

За оцінками ЮНЕСКО, лише у 2020 році через пандемію у креативній індустрії було втрачено 10 мільйонів робочих місць. Також було підраховано, що валова додана вартість у сфері культури та творчості на глобальному рівні скоротилася на 750 млрд. доларів США у 2020 році. У країнах, якими є дані, доходи від культурної та творчої діяльності скоротилися на 20-40%.

У роки, що передували пандемії COVID-19, державні витрати у творчих галузях у всьому світі скоротилися, що в свою чергу призвело до безпрецедентного падіння доходів та рівня зайнятості в цьому секторі, посиливши і без того нестабільні умови праці багатьох артистів та діячів культури у всьому світі. .

Система соціального забезпечення осіб творчих професій у багатьох країнах вже була неадекватною, проте пандемія показала, наскільки уразливі працівники у сфері культури та творчості.

" Виник основний парадокс, коли глобальний доступ людей до культурного контенту та його залежність від нього зросли, проте водночас ті, хто займається мистецтвом і культурою, стикаються з дедалі більшими труднощами у роботі." - Ернесто Оттон Р. Заступник Генерального директора ЮНЕСКО з питань культури.

Необхідно привести захист працівників культури у відповідність із захистом робочої сили в цілому

У доповіді міститься заклик до урядів забезпечити економічний та соціальний захист артистів та фахівців у галузі культури, якою вже користуються особи, які працюють у багатьох інших секторах. Наприклад, у ньому пропонується розглянути питання щодо встановлення мінімальної заробітної плати в секторі культури, а також щодо покращення пенсійного забезпечення та виплат через хворобу для позаштатних працівників.

І хоча у доповіді визнаються можливості прискореного переходу культурного контенту та виступів на цифрові платформи, у ньому наголошується на необхідності розробки більш справедливих систем винагороди для артистів за контент, що споживається в Інтернеті. Доходи від цифрового контенту не компенсують різке падіння доходів, спричинене відсутністю живих концертів та виступів.