Економічна політика держави повинна враховувати не лише поточні тенденції – кризу в промисловості, зростання цін на енергоносії тощо, але й такі виклики, як втрата людського капіталу. Ця загроза не так очевидна в короткостроковому періоді, проте її наслідки для України років через 10 вже будуть катастрофічними.

За даними Держстату, темпи вимирання населення України прискорилися та стали найгіршими за останнє десятиліття. За 11 місяців минулого року нас стало менше на 380,2 тисяч. На 100 смертей тільки 39 живонароджених. І погана новина в тому, що ця крива йде на зростання вже не перший рік, з чим погоджуються і міжнародні експерти. ООН спрогнозував, що такими темпами українців залишиться 35 млн. до 2050 року.

Зворотнім боком тривалої економічної стагнації є посилення трудової міграції з України. За різними даними (офіційних підрахунків немає), нашу державу полишило від 5 до 7 млн. заробітчан. УСПП за допомогою консорціуму українських університетів підрахував, що 60% з них повертатися не планують, сплачуючи всі податки та внески до пенсійних фондів країн перебування.

Обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону у 2021 році склав $15,03 млрд. Це рекордна сума, на 3 млрд. більша, ніж минулого року. Порівняно із цим, обсяг іноземних інвестицій чи навіть макрофінансова допомога міжнародних інституцій-партнерів є незначною.

Хтось може подумати, що це непогано: валютні надходження стимулюватимуть купівельну спроможність на внутрішньому ринку. З одного боку, це так. З іншого – такий ефект непрогнозований та короткочасний. А ось втрати від відтоку робочих рук в Україні – це вже сотні мільярдів доларів: несплачених податків, невідкритих фірм, відсутності адекватного до зростання цін і тарифів збільшення заробітних плат.

«Польща, Німеччина та інші країни, що відчули колосальні позитивні впливи від наявності кваліфікованих, освічених мігрантів із України, одне за одним приймають рішення про лібералізацію працевлаштування. Якщо поляки раніше давали змогу працювати без оформлення відповідних дозволів тільки 6 місяців, то нещодавно збільшили цей термін аж до 2 років. Безперечно, це стимулює потік заробітчан із України», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

При цьому ситуація із рівнем платоспроможності населення в самій Україні залишається плачевною. Середня заробітна плата становить 16 тис. гривень, і тільки в столиці – перевищує 27 тис. грн. Поза тим, більшість пенсій не перевищують 6 тис. грн, а чималий відсоток працездатного населення працює за мінімальну зарплату в 6,5 тис. грн. Стрибок цін на енергоносії призвів до колосального здорожчання продуктового кошика – до 40%, а також витрат на комірне. До слова, громадяни продовжують нарощувати через це борги за комуналку: наразі ця цифра становить 81,6 млрд грн. Тільки за один грудень 2021 року вона збільшилася на 8,7 млрд грн.

«Стратегії чи плану подолання цієї ситуації в уряду немає, а при тому такі обсяги заборгованості тиснутимуть на бюджет, теплокомуненерго тощо. Вихід полягає в тому, щоб привести доходи населення у відповідність із цінами і тарифами. Поки розрив тут колосальний і далеко не на користь перших. Згідно соціологічних опитувань, більше 62% українців вважають себе бідними , такі ж дані (плюс-мінус) і міжнародних організацій, зокрема ООН. Таким чином, зменшити темпи трудової міграції, вирішити кризові проблеми в економіці можливо одним і тим же механізмом: створюючи робочі місця в Україні та стимулюючи локалізацію виробництва», - підкреслює лідер ділової спільноти.

18 лютого УСПП збирає спільне засідання із громадськими організаціями бізнесу, на якому планується напрацювати спільну позицію щодо механізмів зменшення тиску цін на енергоносії на промисловість, подолання кризи неплатежів, відсутність доступу підприємництва до кредитних ресурсів. Узгоджені пропозиції передадуть уряду.

Паралельно із цим дані питання обговорить і Президія Національної тристоронньої соціально-економічної ради, однією зі сторін соціального діалогу в якій є саме уряд. Нагадаємо, рішення Національної ради закріплюються нормативно та є обов’язковими до виконання всіма сторонами.

Окремо НТСЕР ініціює провести спільне з урядом засідання щодо трудової міграції і депопуляції в Україні. Йтиметься про розвиток національного ринку праці, необхідні для цього системні та законодавчі реформи.