26 травня 2021 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України

До нинішніх виборів Президія НАН України, з урахуванням положення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо граничної чисельності членів Національної академії наук України у 200 академіків і 400 членів-кореспондентів, оголосила 33 вакансії академіків і 76 вакансій членів-кореспондентів з 97-ми спеціальностей. На жаль, вже після оголошення виборів і висунення кандидатур пішов з життя претендент на вакансію академіка НАН України із спеціальності «нанофізика мінералів» член-кореспондент Олександр Брик, тому кількість вакансій академіків зменшилася до 32-х.

Як зазначив Президент НАН України Анатолій Загородній, в основу розподілу вакансій за відділеннями та визначення спеціальностей було покладено прагнення забезпечити пріоритетний розвиток фундаментальних наук, передусім на тих напрямах, де українські вчені мають результати світового рівня.

«Безумовно, першочерговою умовою була наявність з кожної спеціальності гідних кандидатур до обрання, і не лише в інститутах нашої академії, а й у закладах вищої освіти, галузевих наукових та науково-технічних установах України. Важливо також, щоб обираючи нових членів, наша Академія не обмежувалася переважно містом Києвом, а й дбала про посилення науки в інших регіонах держави. І, нарешті, надзвичайно актуальним є поліпшення гендерних співвідношень серед членів Академії, де відсоток жінок наразі залишає бажати кращого», – зазначив академік Анатолій Загородній.

Про значний інтерес наукової громадськості до цих виборів свідчить високий конкурс претендентів. Так, на 32 вакансії академіків було висунуто і зареєстровано 79 претендентів, тобто два з половиною на одне місце, на 76 вакансій членів-кореспондентів – 287 претендентів, або майже чотири на одне місце.

Із загальної кількості висунутих претендентів на вакансії дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАН України 267 – працівники установ НАН України. Це 73 % від загальної кількості претендентів. 99 осіб (27 %) представляли заклади вищої освіти, наукові установи різного відомчого підпорядкування та інші організації. Кількість жінок серед осіб, висунутих на вибори у члени Академії, становила 58 або 15,8 %.

Ці та інші дані свідчать про те, що незважаючи на складні умови сьогодення, авторитет Національної академії наук України в суспільстві залишається високим і відбиває її значення як найвищої наукової установи держави.

Список висунутих претендентів було своєчасно, більш ніж за місяць до виборів, опубліковано у пресі та електронних засобах масової інформації для громадського обговорення, у якому взяли участь ради наукових установ, закладів вищої освіти, окремі провідні вчені як України, так і інших держав, від яких надійшло кілька тисяч відгуків про наукову діяльність претендентів. Згідно зі Статутом Академії уся підготовка до виборів відбувалася в умовах повної відкритості і свободи обговорення кандидатур. На вирішальній стадії виборної кампанії – загальних зборах відділень – також було створено всі умови для вільного обміну думками, критичних виступів, пропозицій, що безумовно сприяло здійсненню найбільш обґрунтованого, об'єктивного та незалежного вибору. В усіх відділеннях працювали експертні комісії, які рекомендували до обрання пріоритетні кандидатури.

Коротко характеризуючи склад кандидатів у члени НАН України, обраних загальними зборами відділень, академік Анатолій Загородній поінформував, що це 32 кандидати у академіки і 73 – у члени-кореспонденти (не було обрано кандидатів у члени-кореспонденти на одну вакансію у Відділенні інформатики, на одну вакансію у Відділенні біохімії, фізіології і молекулярної біології і на одну вакансію у Відділенні економіки).

З 32 кандидатів у академіки 26 – працівники НАН України, п’ять – вчені, що працюють у закладах вищої освіти, один кандидат представляє Національну академію медичних наук України. Серед 73-х кандидатів у члени-кореспонденти 58 працюють в установах Національної академії наук України, 11 – у закладах вищої освіти, чотири — у галузевих наукових установах та інших організаціях.

24 кандидати в академіки і 52 – у члени-кореспонденти працюють у м. Києві; це складає 72 % від загальної кількості всіх кандидатів у члени НАН України.

Три кандидати в академіки працюють у Харкові, два – у Львові і по одному у Дніпрі, Ужгороді та Чорнобилі.

Серед кандидатів у члени-кореспонденти сім осіб з Харкова, шість – зі Львова, дві – з Дніпра, по одній з Ужгорода, Чернівців, Сум, Одеси, Запоріжжя і Слов’янська Донецької області. Таким чином, у регіональних наукових центрах працює 28 % всіх обраних кандидатів у члени Національної академії наук.

Середній вік академіків напередодні виборів склав 79,1 року, членів-кореспондентів 71,8 року. Середній вік обраних кандидатів в академіки НАН України складає 67 років, тобто на 12 років менше існуючого до теперішнього часу, кандидатів у члени-кореспонденти – 61 рік, що майже на 11 років менше, ніж до цього часу.

Серед обраних кандидатів у члени Академії 14 жінок. Це значно більше, ніж обиралося на будь-яких попередніх виборах за весь час існування Академії.

Далі про результати виборів, що пройшли на загальних зборах відділень НАН України, присутнім доповіли академіки-секретарі цих відділень.

За підсумками таємного голосування обрано 30 академіків, 73 члена-кореспондента та 27 іноземних членів НАН України.