11 лютого 2021 року Європейський парламент схвалив резолюцію щодо виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

У ній відзначаються успіхи України у виконанні Угоди і наводиться низка критичних зауважень.

Документ складається з преамбули і дев’яти розділів, що включають сукупно 141 пунктів. Він охоплює питання боротьби з корупцією в Україні, оцінку стану реформ, заяви ЄП щодо дій Росії, виборчого законодавства, ринку електроенергії та інші.

У преамбулі Європарламент наголошує, що Угода про асоціацію є наріжним каменем відносин Європейського Союзу та України і являє собою дорожню карту для реформ, повне впровадження яких веде до поступової інтеграції України до ЄС.

Для українців важливим є те, що Європарламент визнає, що Україна має європейську перспективу та може подати заявку на членство в ЄС, за умови виконання критеріїв, серед яких – дотримання основних свобод, прав людини і верховенство права.

Нагадаємо, що невід’ємною частиною основних прав та свобод людини є трудові та профспілкові права працівників, такі як право на об’єднання в профспілки, на ведення колективних переговорів, на страйк, на справедливу оплату праці, на справедливі та сприятливі умови праці, на відпочинок, тощо.

Європарламент застерігає українську владу від високих темпів законодавчої діяльності, часом на шкоду дотриманню парламентських процедур, прозорості та якості законодавства.

Зупинимося більш детально на позиції Європарламенту щодо трудових та соціальних прав, зайнятості, освіти та молоді.

У своїй Резолюції Європарламент рішуче засуджує широкомасштабні та постійні порушення фундаментальних прав та свобод людини, таких як свобода висловлення думки, сповідування релігії чи переконань та релігійних об'єднань та ін. (п. 53) Європарламент із занепокоєнням зазначає, що можливість профспілок реалізовувати свої права в Україні обмежена через недосконале та нечітке законодавство (п. 111).

Щодо реформи трудового законодавства: одним з ключових у документі звучить заклик Європарламенту до української влади покращити трудові стандарти країни і привести їх у відповідність до стандартів ЄС, проводячи при цьому консультації із профспілками та громадянським суспільством.

Україна ратифікувала основні міжнародні документи, але не виконує їх, імплементація Угоди про асоціацію у соціальній сфері залишається незадовільною – констатує Європарламент. У пункті 105 наголошується, що Європарламент «…закликає український уряд поважати та виконувати трудові норми, а також ратифікувати та повністю виконувати всі конвенції Міжнародної організації праці; … продовжувати наближення своїх трудових стандартів до стандартів ЄС, зокрема щодо свободи зібрань та соціального діалогу; вітає ініціативу щодо трудової реформи, але наголошує на необхідності проведення широких консультацій з профспілками і громадянським суспільством та рекомендує використовувати досвід МОП з цього питання».

Європарламент звертає увагу на наявність серйозних проблем у соціальному діалозі в Україні. Незважаючи на зобов’язання згідно з Угодою про асоціацію та численні звернення профспілок до уряду із закликами вжити необхідних заходів для сприяння соціальному діалогу, концепція тристоронніх консультації в основному залишається нефункціональною; після більш ніж десяти років свого існування Національна тристороння соціально-економічна рада залишається слабкою та неефективною, не маючи реального впливу на соціальний діалог, водночас постійно страждає від недоукомплектованості та непослідовності в координації своєї діяльності.

З метою вирішення проблем зайнятості Європарламент закликає Єврокомісію надати технічну допомогу регіональним центрам зайнятості з метою стимулювання зайнятості, підтримки та інвестування в молодь та програми сталого економічного розвитку, що сприяють соціальному підприємництву, та зосередити увагу на молоді з сільських районів з метою зміцнення системи освіти через підвищення попиту на ринку праці, щоб захистити найбільш вразливі категорії та запобігти нестачі соціально-економічних можливостей.

Європейські депутати у п. 107 Резолюції, «закликають уряд України ввести систему стимулів і санкцій для боротьби зі свідомо великою кількістю робочих місць у неформальному секторі зайнятості».

У п. 108 підкреслюється важливість бачити урядовий підхід до створення робочого середовища, що забезпечує гідні умови праці для працівників українських підприємств, включаючи охорону праці та безпеку праці, офіційні робочі місця з державним соціальним забезпеченням, заробітну плату, яка виплачується вчасно та в повному обсязі, право на членство в профспілках та представництво інтересів, а також на колективні переговори, що ведуть до укладення обов'язкових колективних договорів.

Також наголошується на необхідності вирішити проблему «відтоку мізків» в Україні шляхом сприяння якісній та інклюзивній освіті та впровадженню навчальних програм та створенню можливостей для працевлаштування з метою забезпечення соціально-економічних перспектив для молоді та сімей у їх місцевих громадах.

Особливу увагу європейські парламентарі звертають на проблеми міграції. Європарламент зазначає, що кількість українців, які працюють у ЄС, зросла з 2,2 млн до 2,7 млн, що становить від 13% до 16% від загальної кількості зайнятих в Україні. Як зазначається у п. 108 Резолюції, «... це, з одного боку, сприяє скороченню пропозиції робочої сили в Україні та спричиняє дефіцит робочої сили в певних професіях, а з іншого боку є одним із факторів, що сприяють зростанню заробітної плати для робітників, які залишаються в країні, а також є джерелом надходжень грошових переказів від мігрантів, що має помітний вплив на українську економіку та складає понад 8% ВВП».

Європарламент закликає до подальшого аналізу економічних та соціальних вигод та впливу хвилі трудової еміграції після 2014 року як на економіку, так і на системи соціального забезпечення України та держав-членів ЄС.

Для вирішення вищезгаданих проблем у сфері праці Європарламент закликає Раду асоціації визначити пріоритетом імплементацію міжнародних трудових стандартів, законодавства та практики ЄС у сферах соціальної політики, зайнятості та праці, норм колективних переговорів, соціального діалогу, боротьби з гендерною нерівністю та реформування трудового законодавства, щоб гарантувати, що інтереси соціальних партнерів збалансовані, а права працівників захищені відповідно до положень Угоди про асоціацію (статті 419-421 та 424) та відповідних конвенцій МОП (81, 87, 98, 117, 122, 129, 144 , 154 та 173); нагадує українському уряду, що його зусилля щодо покращення ділового клімату, залучення прямих інвестицій та сприяння економічному зростанню не повинні відбуватися за рахунок прав працівників та їх умов праці; закликає український уряд систематично підходити та інституційно підтримувати соціальний діалог та докладати зусиль, щоб зробити Національну тристоронню соціально-економічну раду ефективним інструментом соціального діалогу (п.110).

У п. 62 Резолюції піднімається питання державної мови та освіти.

Європарламент звертає увагу на закон про підтримку функціонування української мови як державної. Євродепутати звертаються до української влади з проханням виконувати закон повністю відповідно до своїх міжнародних зобов'язань та відповідно до рекомендацій, викладених у висновку № 960/2019 Венеціанської комісії, тобто поважати право громад розвивати та повною мірою користуватися власною мовою та діяти з найвищим ступенем поваги та толерантності щодо національних меншин, їх мов та їх права на освіту. Також Європарламент закликає до розширення галузевої співпраці між ЄС та Україною в сфері освіти та досліджень, інновацій, сфері ІКТ та діджиталізації, а також «зелених» технологій, з метою обміну досвідом та найкращими практиками (п. 86).

У документі звучить заклик (п.109) до подальшого розвитку програм, що фінансуються ЄС, які забезпечують підтримку як модернізації системи професійно-технічної освіти в Україні («EU4Skills: кращі навички для сучасної України»), так і ділового середовища, яке відіграє ключову роль для потенційних осіб, які планують повернутися на батьківщину та вітчизняних підприємців (боротьба з корупцією, підтримка МСП, податкова та митна реформи тощо) – як за допомогою галузевих грантів, так і як на умовах участі в програмах макрофінансової допомоги ЄС.

У пункті 128 наголошується про важливість інтеграції України в програми ЄС, такі як Erasmus +, Horizon Europe та Creative Europe, та необхідність активізації відповідної співпраці в рамках поточних та майбутніх програм. Участь українських студентів, а також викладачів університетів та шкіл у програмах Еразмус + повинна бути помітно розширена.

Підсумовуючи проблемні питання, підняті у своїй Резолюції, Європейський парламент насамкінець:

- заохочує українські центральні та місцеві органи влади продовжувати розвивати тісну співпрацю з громадянським суспільством, в тому числі шляхом надання посиленої фінансової підтримки його діяльності;

- закликає Єврокомісію надавати пріоритет підтримці неурядових організацій та організацій громадянського суспільства; у зв'язку з цим вітає започаткування програми «Сприяння громадянському суспільству» на 20 мільйонів євро, яка сприятиме посиленню спроможності організацій громадянського суспільства брати участь у прийнятті рішень та громадському житті;

- закликає українські органи влади, у світлі кількох законопроектів про функціонування та роботу організацій громадянського суспільства та інших асоціацій, не приймати жодних законів, які не відповідають внутрішнім та міжнародним зобов'язанням України щодо прав людини, та гарантувати функціонування громадянського суспільства без надмірного втручання.

- закликає Єврокомісію забезпечити залучення профспілок, а також громадянського суспільства у всьому його різноманітті до моніторингу виконання Угоди про асоціацію.

Пунктом 141 Європарламент доручив своєму голові направити цю резолюцію Раді, Єврокомісії та Віце-Президенту Єврокомісії / Верховному представнику Європейського Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки, Президентові, Уряду та Парламенту України.

З повним текстом резолюції англійською мовою можна ознайомитися на сайті Європейського Парламенту.