Уроки карантину: результати та аналіз опитування вчителів математики

Дистанційне навчання не є зовсім новою формою організації освітнього процесу. В окремих школах деякі теми були розроблені вчителями так, що за допомогою різних електронних засобів учні могли опрацьовувати ці теми самостійно у дистанційному режимі. Але довготривалий карантин вимагає поширення дистанційного навчання на всі заклади освіти у такий спосіб, щоб забезпечити кожного учня якісним навчальним контентом з математики й комфортними умовами для навчання.

Система освіти виявилася не готовою до проведення навчання в умовах карантину. Треба відзначити, що за два місяці вчителі й учні змогли віднайти й використати (впровадити) різні способи організації дистанційного навчання математики, але щоразу виникало багато проблем – від технічних до психологічних. Щоб вивчити проблеми, що виникали під час організації дистанційного навчання в умовах довготривалого карантину, та створення у подальшому сучасного освітнього середовища, яке забезпечить умови, засоби і технології для організації системного дистанційного навчання математики, співробітники відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України провели відповідне опитування вчителів математики різних областей України.

Мета опитування – з’ясувати, як було організоване дистанційне навчання математики в умовах вимушеного довготривалого карантину та які труднощі виникли у вчителів.

Засоби опитування - Google форма, з якою можна ознайомитися за посиланням (https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScvSArAV09mhfGZjLA7txz7zwpKs2kMYHOA3A6-ZlDJh4UAig/viewform?usp=sf_link), для якої підготовлено 16 запитань.

Вибірка – 953 вчителів математики. Варто зауважити, що в опитуванні брали участь лише ті вчителі, що мають доступ до Інтернету.

Подамо короткий аналіз результатів опитування відповідно до питань, що пропонувалися.

1. Чи проводили Ви онлайн уроки (в режимі реального часу) з учнями під час дистанційного навчання?

На діаграмі, що подана на малюнку 1, показано співвідношення між кількістю вчителів, які використовували онлайн уроки, і тими, які такі уроки не використовували. Як позитивне можемо зазначити, що значна кількість учителів змогла організувати уроки в режимі реального часу.



2. Які сервіси Ви використовували для проведення онлайн уроків (в режимі реального часу)?

Учителям пропонувалися такі варіанти відповіді:

Zoom, Skype, Google Meeting, Teams, уроки онлайн не проводили, інше.

Учителі мали можливість указати кілька сервісів, якими вони користувалися. Найбільш активно вчителі використовували Zoom (майже 70 %). Друге місце посідає Skype (понад 20%), а третє – Google Meet (більше 7%). Опитування показало, що деякі вчителі (менше 1%) використовували інші сервіси, а саме: Viber, Instagram, Jitse meet, Discord, MyOwnConference, Liveboard, Miro, BitPaper.

3. Якою була тривалість одного уроку онлайн (в режимі реального часу)?

42,1 % опитаних учителів проводили уроки математики, що тривали 40 хвилин. Ймовірно це пов’язано з часом використання безкоштовної версії Zoom. Більше часу, ніж триває традиційний урок, а саме 50 хвилин, відводили на онлайн уроки понад 10,4 % учителів.

4. Кількість онлайн уроків.

(відображено співвідношення між кількістю запланованих уроків і проведених у відеорежимі)

Закономірно, що більшість учителів математики (майже 55%) в онлайнрежимі провела менше уроків, ніж передбачено тижневим навантаженням, оскільки дистанційне навчання не тотожне традиційному. Під час дистанційного навчання доцільно більшу увагу приділяти самостійній роботі учнів. Саме тому в умовах дистанційного навчання вчителям математики бажано було спланувати роботу так, щоб частину матеріалу учні опановували самостійно, а рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу визначався за допомогою спеціальних тестів. Під час зустрічей в режимі реального часу вчителі мають допомогти учням систематизувати вивчений матеріал, розібрати проблемні питання та важчі завдання, надати потрібні консультації тощо. Це зменшує емоційне та фізичне навантаження на учнів і вчителів, що зумовлюється особливостями електронних засобів навчання та взаємодією суб’єктів освітнього процесу в режимі онлайн. Надзвичайно продуктивно за таких умов використовувати технологію «Перевернутого класу».

Трохи більше 2 % учителів провели більше уроків, ніж визначено навчальним планом. Ймовірно це пов’язано з недостатнім оснащенням електронними засобами учнів і вчителів, особливістю учнівського контингенту, пріоритетами вчителя тощо.

5. Часу на підготовку до уроку в режимі дистанційного навчання витрачали:

Вчителі математики під час вимушеного карантину на підготовку уроків у режимі дистанційного навчання витрачали більше часу, ніж це робили в умовах традиційного навчання.

В особистих бесідах з учителями нами з’ясовано, що ще більше часу витрачалося на перевірку різного роду учнівських робіт.

6. Під час дистанційного навчання Ви використовували:

1. Тестові оболонки та платформи, де доводилося самому заповнювати контент.

2. Готові рішення (онлайн курси, вже створенні уроки чи завдання на різних платформах тощо).

3. Використовували відео з You Tube.

4. Спирались на відео "Всеукраїнської онлайн школи", що транслювались по телевізору.

5. Не використовували мультимедійний контент, працювали за підручником.

Результати опитування за цим питанням свідчать про той факт, що багато вчителів (біля 75 %) створювали власний контент для організації дистанційного навчання та активно використовували готові відео з You Tube (близько 63 %). Водночас на відеоуроки «Всеукраїнської онлайн школи», що транслювались по телевізору, спиралися у своїй роботі трохи більше 33 % опитаних учителів. Це очікувані результати, оскільки багато шкіл проводили онлайнуроки в умовах складеного на 2 півріччя розкладу. Крім того, відеоуроки «Всеукраїнської онлайн школи» дещо відставали від календарного плану.

7. Які платформи Ви використовували?

Учителям пропонувалося обирати серед таких платформ: GIOS, Мій клас, Classtime, Khan academy, На урок, Всеосвіта, інше. Як видно з діаграми, поданої на малюнку 7, найбільшою популярністю серед учителів користувалися такі платформи На Урок (63,6 %), Всеосвіта (44,3 %), Мій клас (35,5 %), Learning Apps (25,1 %) і GIOS (21,3 %).

8. У якій формі Ви пропонували учням самостійні та контрольні роботи?

Результати опитування за цим питанням свідчать про те, що лише 0,5 % вчителів не проводили контрольні чи самостійні роботи під час карантину.

Решта вчителів проводили один із таких видів робіт:

24,4 % висилали фото завдань для учнів, а учень у відповідь висилав фото виконаної роботи.

52,9 % створювали роботи в деякій тестовій оболонці, учням відводився час на їх виконання.

22,2 % писали ці роботи під час онлайн уроків в режимі реального часу, а учні відправляли фотографії виконаної роботи одразу після завершення виділеного часу.

9. Чи перевіряли Ви засвоєння учнями теоретичного матеріалу?

На це запитання ствердно відповіли майже 80 % опитаних учителів.

10 – 11. Як свідчать дані діаграм до запитань 10 – 11, не всім учителям вдалося повністю вичитати програмний матеріал. І не у всіх залишився час на повторення пройденого за рік



12. Що змінилося у ставленні учнів до навчання в умовах дистанційного навчання?

Звісно, дистанційне навчання спричинило зміни у ставленні деяких учнів до навчання, до предмета, до вчителя. Більшість учителів зазначають, що внаслідок вимушеного карантину учні краще навчилися пристосовуватися до вимог освітнього процесу (близько 65 %), стали відповідальнішими (більше 36 %) та активнішими (близько 22 %). Істотно підвищилася самоорганізація учнів (близько 57 %). Варто зазначити, що для деяких учнів цей формат не підійшов, і учні навпаки втратили цікавість, мотивацію і перестали вчитися.

13. Які результати дистанційного навчання для Вас як вчителя?

Серед досягнень учителів математики за час карантину можна зазначити:

- Опанували нові форми роботи (92 %).
- Підвищили рівень комп’ютерної грамотності (68 %).
- Покращили атмосферу в класному колективі (11 %).
- Покращили стосунки з батьками (16 %).

Водночас за час вимушеного карантину вчителі надзвичайно втомилися, у багатьох погіршився стан здоров’я (особливо зір, постава).

14. В яких класах було найважче організовувати дистанційне навчання?

Як свідчать дані - найважче було організувати дистанційне навчання математики для учнів 7 – 9 класів.

15.Який з предметів важче було вивчати учням в форматі дистанційного навчання?

Як свідчать дані - 57 % учителів не помітили різниці у навчанні алгебри чи геометрії. Але 37 % вчителів вказали на те, що вивчення геометрії в дистанційній формі давалось важче, ніж алгебри.

16. Які труднощі Ви відчували під час дистанційного навчання?

Серед проблем, що виникали у процесі дистанційного навчання, вчителі зазначали:

- технічні (відсутність гаджетів, низька якість Інтернету, неможливість учнів виходити на урок в режимі реального часу);
- неготовність учнів працювати самостійно;
- низька комп’ютерна грамотність учнів;
- нерівні умови навчання для дітей через різне матеріальне становище;
- неможливість єдиного вибору засобів навчання учнів навіть в межах одного класу;
- неможливість впливати на звуковий фон в квартирі під час уроку (утримувати увагу учнів дуже важко);
- ускладнена перевірка робіт (фото надзвичайно важко перевіряти);
- батьки активно брали участь у написанні різного роду робіт (важко сформувати реальну картину в класі, необ’єктивне оцінювання);
- нестача часу для створення власного якісного контенту;
- багато звітів, що зменшує час на підготовку до уроків;
- нестача емоційного контакту;
- відсутність редактора формул в тестових оболонках і конструкторах уроку.

Відповідно до результатів опитування можемо зробити такий висновок.

1) Основною проблемою організації дистанційного навчання була відсутність у деяких учасників освітнього процесу гаджетів чи під’єднання до Інтернету. Навчальним закладам варто передбачити такі випадки і створити умови для надання вчителям гаджетів, потрібних для організації дистанційного навчання (можливо у тимчасове користування). Крім того, треба продумати можливості доступу до Інтернету.

2) Важко нівелювати роль батьків у дистанційному навчанні. Варто проводити інформування батьків, учнів і вчителів про можливості і переваги дистанційного навчання. Вчителям проводити бесіди з батьками про допомогу в організації продуктивного дистанційного навчання. А ще краще повільно привчати учасників освітнього процесу до такого виду роботи за рахунок активного впровадження у практику змішаного навчання.

3) Незнання тайм-менеджменту, невміння самостійно організуватися та нестача комунікації призводить до втрати мотивації в усіх учасників освітнього процесу. Тому спостерігається істотне навантаження на нервову систему як учнів, так і вчителя. Відбувається виснаження кожного учасника процесу навчання (беручи до уваги і батьків). Бажано було б автоматизувати якісь процеси. Наприклад, чудово, коли вчитель використовує готові ресурси, що є комплексними (забезпечують і подачу теоретичного матеріалу, і його закріплення). Ці ресурси мають надавати вчителям доступ до учнівських статистик. За таких умов виграють усі:

· учні самостійно за певним (визначеним учителем) алгоритмом проходять уроки; вчителі не мають перевіряти кожну роботу учня, бо система це робить за нього; учні й вчителі мають можливість швидко отримувати кількісну оцінку роботи учнів, аналізувати стан навчання та його динаміку.

Вибираючи сервіси для організації дистанційного навчання, треба врахувати, що навчальні матеріали мають бути подані українською мовою й укладені відповідно до діючої програми. Причому, краще, щоб вчителі могли оцінити переваги тих чи інших сервісів не в авральному режимі під час карантину, а під час традиційного навчання з залученням сучасних організаційних форм, зокрема змішаного навчання.


Докладніше на сайті: naps.gov.ua