Не всі знають, що, за законом, громадяни призовного віку можуть обрати проходження служби у військовому резерві замість «стандартного» призову на строкову військову службу.

Служба у військовому резерві відрізняється тим, що проходить без відриву від звичайного цивільного життя. Тобто резервіст одягає військовий однострій лише під час залучення на збори, решту часу він, як й всі інші, ходить на роботу, навчається... живе звичайним життям.

Але у разі воєнної загрози, він першим стає до строю – призивається на службу до «своєї» військової частини, з якою підписав контракт (розглядаємо лише цю категорію резервістів).

Для того щоб стати резервістом призовник повинен підписати відповідний контракт з військовою частиною, наприклад з місцевою бригадою територіальної оборони.

Залучення призовників на службу у резерві передбачено пунктом 12 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, яке затверджене указом Президента від 29 жовтня 2012 року № 618/2012 (зі змінами):

12. На службу у військовому резерві приймаються громадяни (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації), які пройшли професійно-психологічний відбір, перевірку рівня фізичної підготовки та визнані придатними до служби у військовому резерві за станом здоров'я:

громадяни, які не мають військових звань, з відповідною освітою, віком від 18 до 57 років - на службу у військовому резерві на посадах рядового складу;

Термін одного контракту для осіб рядового складу – 3 роки.

Щодо строкової служби, то призовник, якій підписав контракт і став резервістом, користується відстрочкою на весь період служби у військовому резерві, що передбачає сьомий абзац пункту 12 статті 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Якщо ж призовник-резервіст відслужив у резерві два контракти, то, згідно 18-ої статті цього ж закону, він взагалі звільняється від призову на строкову службу.

Щодо термінів проходження навчальних зборів, то за законом максимальний термін залучення резервіста не може перевищувати трьох місяців на рік. На практиці ж, військові частини зазвичай проводять 15-30 денні збори раз на один-два роки.

Частини територіальної оборони мають ще більш «гнучкий» графік і проводять 10-15 денні збори та одноденні щомісячні заняття (переважно стрілецька підготовка), на які залучають частину свого особового складу.

На час зборів резервісти забезпечуються військовою формою, харчуванням, проживанням та медичним обслуговуванням, а також отримують грошові виплати передбачені для резервістів та заробітну плату за основним місцем роботи.

Варто зауважити, що резервісти (які не працюють) не належать до зайнятого населення в Україні і мають право відповідно до законодавства про зайнятість населення бути визнаними безробітними та зареєстрованими у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.