Університетська клініка КНУ імені Тараса Шевченка спільно з Інститутом фізіології імені О. О. Богомольця НАН України готові організувати авторитетне клінічне дослідження щодо розповсюдженості захворювання спричиненого вірусом SARS-CoV-2 та його лікування під егідою Міністерства охорони здоров’я України.

Клінічне дослідження передбачає тестування 30 000 – 50 000 жителів Києва, у переважній більшості соціально-активних громадян: патрульної поліції, медиків, працівників торгівлі та інших. Окрім цього до тестувань планується долучити всіх охочих, які протягом останніх чотирьох місяців мали будь-які застудні захворювання. Це дозволить створити прецедент офіційного виявлення людей з імунітетом до вірусу та зрозуміти, чи були вони хворі коронавірусною інфекцією ще до введення карантину. Про ймовірність такого сценарію розповсюдження коронавірусу останнім часом почали говорити дослідники з Китаю та Японії, які вважають, що поширення інфекції спричиненої вірусом SARS-CoV-2 почалося ще задовго до січня 2020 року в декількох місцях світу. Відомо також, що корейський штам вірусу відрізняється від італійського та іранського.

Іншим завданням скринінгу є пошук потенційних добровільних донорів реконвалесцентної плазми, що містить антитіла до SARS-CoV-2 та може бути використана для лікування важких випадків коронавірусної інфекції.

Для вирішення описаних завдань Університетська клініка КНУ може стати першою організацією, на базі якої будуть здійсненні запропоновані дослідження. Наразі жодна з державних структур подібного рівня не виходила з аналогічними пропозиціями до МОЗ України. Така лабораторія може бути організована в університетській клініці, а також на її базі можлива підготовка кадрів і надання ефективної наукової допомоги. Практично це означає, що ця ж лабораторія зможе (за належного оснащення) вирішити два актуальні завдання: оцінити пасивний імунітет до коронавірусної інфекції в нашому суспільстві і, можливо, знайти носіїв антитіл до SARS-CoV-2 для терапії важких хворих реконвалесцентною плазмою та допомогти налагодити її приготування.

Університетська клініка створена у 2017 році як структурний підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має значний ліцензійний перелік спеціальностей, за якими працює 33 лікарі консультаційно-діагностичного (амбулаторний рівень) відділення та відповідний штат середнього і молодшого медичного персоналу, фінансування здійснюється зі спецфонду Університету.

У 2020 році колективом клініки планується отримання статусу клінічної лікарні з внесенням відповідного запису до переліку МОЗ України; проходження акредитації МОЗ України; розширення ліцензії МОЗ України за додатковими медичними спеціальностями; отримання ліцензії на проведення профілактичних оглядів населення і співробітників КНУ, а також отримання дозволу від Київської міської державної адміністрації на право видачі лікарняних листів та медичних студентських довідок.

Разом з тим, враховуючи епідемічну ситуацію в країні, Клініка має намір ініціювати створення відділення реанімації та інтенсивної терапії з операційним блоком і стаціонарними ліжками для ефективного реагування на сучасні епідеміологічні виклики. Для цього пропонується відкриття на базі Клініки стаціонарного центру на 57 штатних одиниць, до структури якого будуть включені: реанімація на 4 ліжка, операційний блок, приймальне відділення, багатопрофільне відділення на 20 ліжок. Головна мета – можливість оперативного реагування на перевантаження лікарень м. Києва важкохворими пацієнтами в пік епідемії.

На базі Клініки ведеться фахова підготовка студентів спеціальності 222 «Медицина», кадровий потенціал складають доктори та кандидати медичних наук, які мають практику викладання в медичних університетах та закладах післядипломної освіти України.









Додатково:

Експериментальний центр НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького провів перші аналізи на Covid-19

Университетская клиника с вертолетной площадкой, или Получит ли НМУ им. А.Богомольца современную базу для обучения врачей