Для стримування розповсюдження коронавірусу усі навчальні заклади в Україні перейшли на тривалу дистанційну форму навчання.

Згідно з моніторингом ЮНЕСКО, у понад 160 країнах було здійснено закриття шкіл на загальнонаціональному рівні, що вплинуло на понад 87% учнів у всьому світі. Кілька країн запровадили локальне закриття шкіл, і якщо ці закриття стануть загальнодержавними, ще мільйони учнів зазнають зриву процесу навчання.

Закриття шкіл, навіть тимчасове, призводить до значних соціальних та економічних наслідків.

Викликані ним зміни позначаються на багатьох людях в усьому суспільстві, але їх вплив особливо серйозний на хлопців та дівчат із соціально незахищених груп, а також членів їхніх сімей.

Нижче наведено деякі негативні наслідки закриття шкіл, за моніторингом ЮНЕСКО. Хоч цей список далеко не повний, він допомагає зрозуміти, чому закриття шкіл має хвилювати всіх нас.

Перерване навчання: навчання в школі забезпечує отримання необхідних знань, і коли школи закриваються, діти та молодь позбавлені можливостей зростання та розвитку. Негативні наслідки є більшими для малозабезпечених учнів, які мають менше можливостей для навчання поза школою.

Харчування: чимало сімей розраховують на безкоштовне, або ж за пільговими цінами, харчування дітей та молоді в школах. Коли школи закривають, це харчування стає недоступним.

Батьки непідготовлені до дистанційного навчання дітей та навчання в домашніх умовах: коли школи закриваються, батьків нерідко просять допомогти дітям в навчанні вдома, багатьом це нелегко зробити. Особливо це стосується батьків з обмеженим рівнем знань та недостатніми ресурсами.

Нерівний доступ до цифрових навчальних ресурсів: відсутність доступу до технологій або хорошого підключення до інтернету є перешкодою для подальшого навчання, особливо для учнів з малозабезпечених сімей.

Прогалини у догляді за дітьми: коли школи закриваються, за відсутності альтернативних варіантів, працюючі батьки часто залишають дітей самих, і це може призвести до ризикованої поведінки, включаючи посилення впливу та тиску з боку однолітків та вживання наркотиків.

Високі економічні витрати: висока ймовірність того, що працюючим батькам доведеться пропускати роботу у випадку закриття шкіл, щоб піклуватися про своїх дітей, що призведе до втрат заробітної плати та негативно вплине на продуктивність праці.

Непряме навантаження на систему охорони здоров’я: жінки представляють велику частку медичних працівників і у випадку закриття шкіл, нерідко не можуть виходити на роботу через зобов’язання щодо догляду за своїми дітьми. Це означає, що чимало медичних працівників не будуть знаходитися на своїх робочих місцях, де вони так потрібні під час кризи у сфері охорони здоров’я.

Посилення тиску на школи та шкільні системи, які залишаються відкритими: локальне закриття окремих шкіл є тягарем для інших освітніх закладів, оскільки батьки та чиновники перенаправляють дітей до відкритих шкіл.

Зростання частки тих, хто передчасно залишає школу: складним завданням є повернення дітей та молоді до навчання, коли школа відновлює навчальний процес. Особливо це стосується закриття шкіл на тривалий період.

Соціальна ізоляція: школи – це центри соціальної активності та взаємодії людей. Коли вони закриті, багато дітей та молоді випадають із соціальних контактів, які є важливими для навчання та розвитку.

В умовах карантинних заходів та надзвичайної ситуації, проголошеної в Україні, всі зацікавлені сторони – державні органи, навчальні заклади, вчителі, батьки, учні, профспілки, громадські організації – повинні вжити заходів, щоб мінімізувати ці наслідки та сприяти забезпеченню якісної освіти для учнів.