Першому українському наносупутнику PolyITAN-1 уніфікованого стандарту Cubesat формату 1U, створеному в КПІ, у січні 2020-го виповнилося п’ять з половиною років. З 19 червня 2014 року супутник перебуває на орбіті, телеметрія від усіх систем надходить у штатному режимі.

«PolyITAN-1 досі є активним – тиждень тому ми зняли параметри й характеристики підсистем його електронної платформи, які змінюються з часом. На борту температурний режим електроніки, конструкції, напруга на шинах електроживлення – в межах норми. Всі сонячні батареї працюють, йде зарядка акумуляторів і їх розрядка на тіньовій частині орбіти. Програма центрального процесора опитує всі підсистеми та радіоканалом передає інформацію про їхні параметри на наземну станцію КПІ й радіоаматорам світу. Телеметрія з борта проходить радіоканалом без порушень, – пояснює Борис Рассамакін, кандидат технічних наук і керівник лабораторії розробників наносупутників серії PolyITAN стандарту Cubesat. – PolyITAN-1 успішно працює завдяки сприятливим температурним режимам, захисту плат від радіації та якісним сонячним батареям, що забезпечують електричне живлення всіх електронних систем. Конструкція, радіоканал і підсистема електроживлення із сонячними батареями є особливою гордістю КПІшних розробників».

Апарат повністю «made in KPI»: розроблення, проєктування, монтаж, випробовування – усі процеси проводилися в університеті. «Тільки датчики GPS/GLONASS виготовлено на замовлення», – уточнює Борис Рассамакін.

КПІшний наносупутник PolyITAN-1 став рекордсменом за строком перебування на навколоземній орбіті

На момент запуску розробники припускали, що апарат зможе функціонувати в умовах космічного простору близько року – з огляду на його малі розміри (10×10×11,5 см, маса 1,08 кг) та експериментально-технологічний статус. Проте PolyITAN-1 став єдиним наносупутником із запущених ракетою-носієм «Дніпро» у червні 2014 року, який досі не припинив роботу.

Нагадаємо, 19 червня 2014 року в космос стартували 33 супутники, створені вченими 17 країн світу, й серед них – платформа з пусковими контейнерами QuadPack, в яких містилися університетські наносупутники. Наносупутник КПІ ім. Ігоря Сікорського PolyITAN-1 був розмішений разом із супутниками з Аргентини, Бельгії, Бразилії, Данії, Ізраїлю, Сінгапуру та США.

Довідково

Розробляла супутник PolyITAN-1 група науковців, інженерів та студентів різних факультетів. Внеском теплоенергетичного факультету в розроблення стали власні сотопанельні вуглепластикові конструкції, з якими науковці факультету електроніки створили кремнієві фотоперетворювачі з коефіцієнтом корисної дії до 20%. Канали радіозв’язку розробили фахівці радіотехнічного факультету. Разом із радистами наземну станцію створювали фахівці Інституту телекомунікаційних систем. Спеціальну термовакуумну лабораторну установку, що виконувала імітаційні функції - глибокого вакууму та зовнішніх теплових потоків від Сонця , побудували в КПІ разом із фахівцями факультету електроенерготехніки та автоматики. Встановлені на наносупутнику сенсори координат Сонця, їх алгоритмічне та програмне забезпечення, а також електронна плата з центральним процесором, із допомогою якої здійснюється керування всіма підсистемами космічного апарата, – доробок молодих науковців теплоенергетичного факультету та факультету електроніки.

PolyITAN-1 стандарту Cubesat створено із суто науково-технологічною метою, проте надалі такі уніфіковані наносупутники можна буде використовувати для різних проєктів. Велику частину цінної інформації із супутника використано під час розроблення його наступника – PolyITAN-2-SAU стандарту Cubesat формату 2U; – та вже використовується у розробленні нової серії його наступників: PolyITAN-3-PUT формату 3U, PolyITAN-4-BIO формату 3U та PolyITAN-5-Grav формату 3U.








Додатково:


«Sikorsky Challenge 2019»: Переможцями конкурсу стартап-проєктів визнано 42 розробки

На базі КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрито Центр Індустрії 4.0

КПІ ім. Ігоря Сікорського: Перший Конкурс проектів оборонних технологій Sikorsky Challenge

Другий Всеукраїнський фестиваль інженерних талантів «Future of Ukraine 2019»

Горизонт 2020 : Інформація про розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 05 червня 2019 року

Результати аудиту ефективності виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020»