У листопаді 2009 - березні 2010 року, серед 22 тисяч студентів у 26 вищих навчальних закладах, було проведено дослідження якості системи вступу до вищих навчальних закладів на основі зовнішнього незалежного оцінювання.

18 березня в УНІАН відбулася презентація результатів дослідження системи вступу до вищих навчальних закладів України на основі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Про це повідомляє прес-служба Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Дослідження проводилося у листопаді 2009 - березні 2010 року серед 22 тисяч студентів у 26 вищих навчальних закладах Національною Академією педагогічних наук України, МБО «Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти», редакцією журналу «Вісник. Тестування і моніторинг в освіті», Інститутом соціології Харківського національного університету ім.В.Каразіна, рядом громадських організацій.

Як зазначають організатори дослідження, отримані результати дають можливість зробити загальні висновки щодо сприйняття зацікавленими суб'єктами ЗНО цієї інноваційної процедури при зарахуванні до ВНЗ та оцінити ефективність її запровадження з точки зору об'єктивності, справедливості і забезпечення рівного доступу до вищої освіти.

Зокрема, у суспільстві поступово утверджується позитивне ставлення до ЗНО, довіра до його результатів і переконання, що відбір студентів на цих засадах став прозорішим й об'єктивнішим. Результати соціологічного опитування показали, що більше половини учнів і студентів, а також працівників шкіл довіряють результатам ЗНО. Дещо нижчий цей показник у працівників ВНЗ (35 %), хоча 42 відсотки викладачів у чомусь довіряють ЗНО, у чомусь ні; лише 7 відсотків цієї категорії респондентів висловили недовіру ЗНО, що у порівнянні з 2007 роком підтверджує позитивну тенденцію покращання ставлення до ЗНО з боку викладачів ВНЗ (рівень довіри зріс на 24 %, а показник недовіри знизився на 46 %). Надихає й те, що позитивне ставлення до ЗНО зросло у керівного складу ЗНЗ і ВНЗ.

Серед працівників шкіл близько двох третин опитаних вважають ЗНО більш досконалою системою вступу до ВНЗ, ніж вступні іспити. Цю думку поділяють більше половини опитаних студентів і майже половина (44 %) опитаних учнів. Проте лише третина працівників ВНЗ вважає ЗНО більш досконалою системою, ніж вступні іспити. Загалом варто зазначити, що прибічники традиційних іспитів є у кожній з груп опитаних, але лише серед викладачів ВНЗ прихильників вступних іспитів більше, ніж прихильників ЗНО.

Цікавою є думка працівників навчальних закладів стосовно доцільності використання інших критеріїв при вступі до ВНЗ. Близько двох третин (67 %) працівників шкіл вважають, що при вступі до ВНЗ слід враховувати середній бал атестату абітурієнтів. Працівники вищої школи також зазначають важливість цього показника (42 %), проте вони частіше відзначають актуальність інших критеріїв – участі в олімпіадах і конкурсах, закінчення профільної школи, успішність складання спеціалізованого тесту академічних здібностей.

На справедливість оцінювання за допомогою тестування вказали дві третини студентів, і лише 10 відсотків вважають отриманий результат неадекватним їх здібностям; ще 20 відсотків вважає його в чомусь справедливим, а в чомусь ні. Проте лише третина студентів, які вже виконували вступні тести, зазначила, що вони повністю відповідають їхній підготовці з предмета; майже половина опитаних студентів вважає їх складними.

Статистичний аналіз справедливості системи вступу до ВНЗ на основі ЗНО (рівності доступу до вищої освіти різних соціальних груп абітурієнтів) показав, що система вступу до ВНЗ на основі ЗНО в основному забезпечує рівність різних категорій громадян у здобутті вищої освіти. Водночас варто зазначити, що дана система потребує удосконалення щодо випускників минулих років, оскільки їхня успішність вступу до університетів не задовольняє критерію справедливості. З цією метою пропонується запровадження поряд з предметним тестуванням оцінювання здатності абітурієнта до продовження навчання у ВНЗ – так званого тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК).

Оцінювання прогностичної валідності показало, що коефіцієнти кореляції достатньо високо прогнозують успішність навчання студентів на першому курсі залежно від результатів ЗНО (r = 0,52) і середнього балу атестата (r = 0,54), особливо щодо інтегрованого їх врахування під час зарахування до ВНЗ (r = 0,58). Таким чином, врахування обох показників (зважене середнє середнього балу атестату і сертифікатів ЗНО) суттєво підвищує прогностичну валідність критеріїв вступу до ВНЗ, отже, й ефективність системи вступу до ВНЗ.

Розроблена методологія і технологія оцінювання якості системи вступу до ВНЗ допускає можливість проведення аналогічних досліджень на регіональному рівні і навіть на рівні ВНЗ, за різними спеціальностями підготовки, дозволяючи шукати «формулу» для ефективного відбору «свого абітурієнта», «свого студента», для того, щоб виховувати «свого фахівця» - тобто вагові коефіцієнти для різних критеріїв відбору(для оцінок за сертифікатами ЗНО та середнього балу атестату).

Дослідження якості системи вступу до ВНЗ на основі ЗНО доцільно продовжити у наступних роках з метою дослідження тенденцій і тим самим для отримання інформації для прийняття виважених рішень щодо вдосконалення існуючої системи та підготовки пропозицій щодо створення національної системи моніторингу якості системи вступу до ВНЗ на основі ЗНО.

Дослідження якості системи вступу до вищих навчальних закладів на основі зовнішнього оцінювання.