“Перезавантаження” змісту, передача управління на місця та більше можливостей для співпраці з бізнесом.

Такі ключові виклики закладені в проєкт закону “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, який сьогодні, 10 липня 2019 року, схвалили з доопрацюванням на засіданні Кабміну. Далі документ буде передано на розгляд до Верховної Ради України.

“У цьому законопроєкті ми впорядковуємо розподіл повноважень між різними рівнями влади щодо управління професійно-технічною освітою. Ми переконані, що вона має регіональний характер, тому опікуватися нею мають обласні державні адміністрації. Далі для профосвіти необхідно передбачати багатоканальне фінансування, де держава надає субвенцію на здобуття повної середньої освіти та частину держзамовлення з професій загальнодержавного значення. У проєкті також передбачається та впорядковується питання регіонального замовлення. Важливо, що значна частина цього закону присвячується співпраці з роботодавцями як у контексті розробки стандартів профосвіти, так і в створенні навчального середовища та подальшого працевлаштування випускників”, - зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Зміни, закладені до законопроєкту, суголосні концепції Сучасної професійної освіти, яка була схвалена Урядом у червні 2019 року. Головні ж новації проєкту закону можна об’єднати у три блоки.

Забезпечення якості освіти:

проведення акредитації освітніх програм за однією або групами професій. Таку процедуру мають пройти заклади, які видають документи про освіту державного зразка. У інших випадках акредитація є добровільною;
створення мережі Центрів професійної досконалості - інноваційних осередків із сучасним обладнанням, майданчиком для комунікацій, навчання та обміну досвідом;
скасування планових заходів державного нагляду. Інституційним аудитом та позаплановими перевірками опікуватиметься Державна служба якості освіти;
розробка за участі роботодавців стандартів освіти й освітніх програм, що зробить зміст освіти суголосним потребам ринку праці.

Децентралізація управління та фінансування закладів:

місцева влада отримає повноваження у сфері матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів профосвіти, а також здійснюватиме контроль за їхньою діяльністю;
заклади отримують автономію в питаннях організації освітнього процесу - самостійно визначають структуру та тривалість навчального року, семестру, навчального тижня, відпочинку між ними;
заклади зможуть видавати документи про освіту власного зразка;
директор обирається на посаду за конкурсом не більш як 2 терміни поспіль. Строк призначення на посаду - 6 років, з правом повторного обрання;
створення регіональних рад професійної освіти - консультативно-дорадчого органу, який, зокрема, надаватиме пропозиції щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців, впровадження політики у сфері професійної освіти, а також сприятиме розвитку та залученню додаткових інвестицій до закладів регіону.

Розвиток державно-приватного партнерства:

створення та спільне фінансування сучасного освітнього простору: навчально-практичних центрів, лабораторій, майстерень тощо;
моніторинг професійної траєкторії випускників та обстеження умов їхнього працевлаштування;
активна популяризація робітничих професій.

Для оновлення системи передбачається уніфікація типів закладів професійної освіти. Нинішні 17 типів планують узагальнити до 4-х: професійний коледж, центр професійної (професійно-технічної) освіти, центр професійного розвитку та професійний ліцей.

Документом також передбачено, що учні профтехів самостійно обиратимуть форму і спосіб здобуття освіти. Так, вони зможуть скористатися інституційною (очна, заочна, дистанційна, мережева), індивідуальною (екстернат і навчання на робочому місці) та дуальною формою здобуття освіти. Важливо, що для організації дуального навчання заклад має скласти освітній план, а роботодавець - забезпечити умови для практик. Крім того, проєкт передбачає можливість здобувати загальну середню освіту паралельно з навчанням у закладі профосвіти.

Варто відзначити, що документ передбачає більше можливостей для навчання осіб з особливими освітніми потребам. Наприклад, заклади профосвіти зможуть відкривати інклюзивні групи та залучати до роботи в них асистентів здобувача освіти. Функцію асистента зможуть виконувати батьки учня або визначена ними особа.