В Україні набув чинності Наказ МОН, яким визначено роботу якісно нового механізму перевірки шкіл – інституційного аудиту.

На відміну від атестації, що мала наглядово-контрольні функції, він стане інструментом підтримки закладів. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 16 квітня 2019 року, під час прес-підходу в межах робочої поїздки в Івано-Франківську область.

«Інституційний аудит здійснюватиме Державна служба якості освіти та її територіальні органи. Він замінить дискредитовану атестацію, яка давно не відповідала ні потребам шкіл, ні системи освіти, а перетворилася на репресивно-контролюючу машину, яка лише примножувала папери. Роботу закладу оцінюватиме окремо створена експертна група. До її складу входитимуть освітяни, що мають досвід роботи у школі не менше 5 років, вищу педагогічну освіту або вищу кваліфікаційну категорію, а також пройшли спеціальне навчання», – повідомила Лілія Гриневич.

В експертній групі має бути не більше 12, але не менше 3 членів. До її роботи можуть долучити представників громадськості.

Під час оцінювання закладу, зокрема, враховуватимуть думки учасників освітнього процесу. Тому окрім спостережень за освітньою діяльністю та відвідування навчальних занять, експертна група може проводити опитування серед педпрацівників, а також учнів та батьків.

Передбачено, що інституційний аудит здійснюватиметься за 4 напрямами:

- освітнє середовище закладу;
- система оцінювання здобувачів освіти;
- педагогічна діяльність педпрацівників закладу;
- управлінські процеси закладу.

«На підставі звіту про проведення аудиту, що включатиме акт перевірки та підготовлені експертами аналітичні довідки, складатиметься висновок і рекомендації для школи. Результати оцінювання відображатимуть досягнення закладу та його потреби, а також визначатимуть рівень якості освітньої діяльності: перший – високий, другий – достатній, третій – вимагає покращення, четвертий – низький. У разі виявлення порушень Держслужба якості освіти надаватиме школі рекомендації та час для роботи над помилками – до 1 року. Якщо ж після визначеного терміну заклад не усуне виявлені негаразди, то ДСЯО, зокрема, зможе рекомендувати засновнику змінити керівника школи або ж взагалі реорганізувати заклад», – пояснила Міністр.

Інституційний аудит здійснюватиметься планово раз на 10 років відповідно до перспективних та річних планів Державної служби якості освіти та її територіальних органів.

Може проводитися й позаплановий аудит. Для цього засновник, керівник закладу, колегіальний орган, наглядова (піклувальна) рада або орган самоврядування має звернутися до територіального органу ДСЯО та обґрунтувати необхідність проведення оцінювання. Крім того, позапланово аудит може проводитися, якщо заклад освіти має низьку якість освітньої діяльності і це підтверджено незалежним зовнішнім моніторингом. Однак він не може бути частіше одного разу на 2 роки та не раніше ніж через 1 рік після планового.

Триватиме аудит у закладі не більше 10 днів. Але для шкіл, що мають до 50 працівників за календарний рік, оцінювання триватиме не більше 5 днів.

Пілотувати процедуру проведення інституційного аудиту ДСЯО почне з травня 2019 року, а повномасштабно цей механізм перевірки запрацює з 2020 року.


Наказ МОН, яким визначено роботу якісно нового механізму перевірки шкіл – інституційного аудиту: