В Україні розпочав п'ятий раунд Туринського процесу, який триватиме впродовж наступних двох років до 2020.

Україна є однією з чотирьох країн, що є сусідами з ЄС, які реалізують Туринський процес на регіональному та національному рівнях. Нові можливості Torino Process 5.0 спрямовані на: розвиток людського капіталу, включаючи всі рівні освіти, а не тільки професійну освіту і навчання; підвищену увагу до важливих для політики висновків; і більш відкрита і гнучка структура аналізу і звітності.

21-22 березня 2019 року у Києві відбувся семінар щодо запуску Туринського процесу в Україні 2018-2020, за участі керівників міжнародних організацій, профільного міністерства, представників професійно-технічних закладів освіти, профспілок, роботодавців.

«Ми розглядаємо Туринський процес як можливість отримати релевантні дані про стан системи професійної освіти в Україні, аби потім базувати реформу та подальшу політику у цій сфері на конкретних свідченнях. І це стосується усього – від зміни системи управління до формування регіонального замовлення. Тому ми маємо адаптувати цей збір та аналіз даних під ті виклики, що ми сьогодні бачимо перед собою в контексті трансформації системи профосвіти. Ми маємо зануритися і краще зрозуміти саме ті сфери, які найбільше сьогодні потребують змін», – зазначила міністр освіти Лілія Гриневич у вітальному слові.

Вона також підкреслила найбільш нагальні проблеми розвитку системи, на аналіз яких зокрема має бути спрямована увага в межах Туринського процесу.

Йдеться про:

- недостатнє фінансування галузі та відсутність інвестицій у програми розвитку та, як результат, застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

- незавершена реформа системи управління галуззю, що призвела до фрагментації системи управління і не дозволяє стратегічно підходити до розвитку системи професійної освіти загалом;

- невідповідність змісту освіти та методики викладання вимогам сучасного ринку праці та потребам особистості;

- недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.

Туринський процес також підтримає Програму ЄС «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», яку запустять найближчим часом. ЄС та його держави-члени Німеччина та Фінляндія нададуть 58 мільйонів євро в межах цієї програми для підтримки розробки професійних та освітніх стандартів з урахуванням потреб ринку праці, розробки нових навчальних програм, перепідготовки вчителів та управлінського персоналу в Україні, підвищення привабливості професійної освіти та модернізації інфраструктури професійної освіти (навчальних закладів).

Саме у 2019-2020 роках відбудеться новий етап дослідження, який має показати вищу якість Туринського процесу в Україні. І тут важливим новим аспектом є те, що національний звіт країни буде доповнений короткою і аналітичною зовнішньою оцінкою, проведеною Європейським фондом підготовки кадрів.

Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у обговоренні та погодженні доданої цінності Туринського процесу взяла завідувач відділу експертно-правової роботи виконавчого апарату ЦК Профспілки Людмила Липець, яка буде працювати у складі робочої групи з підготовки національного звіту у рамках реалізації нового раунду процесу.


Довідково

Україна бере участь у Туринському процесі від самого початку його започаткування у 2010 р. Нею підготовлено національні звіти «Туринський процес. Україна» 2010, 2012, 2014. У 2013-2014 рр. було успішно упроваджено пілотний проект «Туринський процес – розвиток потенціалу регіонів» у п’яти регіонах України – Вінницькій, Дніпропетровській, Сумській, Хмельницькій областях і м. Києві.

У 2016 р. у контексті децентралізації в Україні підготовку звіту Туринський процес реалізовано на двох рівнях національному – з підготовкою національного звіту «Туринський процес 2016-17. Україна», та на регіональному – аналіз систем професійно-технічної освіти проведено у двадцяти п’яти регіонах України – Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та у м. Києві.

У межах процесу система професійної (професійно-технічної) освіти країни аналізується за критеріями зовнішньої (розв’язання задач у галузі демографії, економіки, ринку праці, задоволення соціальних потреб) і внутрішньої ефективності (якість початкової й неперервної професійної освіти в аспектах відповідності професійних стандартів, належне забезпечення матеріально-технічної бази, кадровий потенціал, ефективне управління і фінансування).