Два роки тому в Києві було представлено результати незалеж­ного аудиту дослідниць­кої та інно­ваційної сис­теми Ук­раїни. Він був виконаний євро­пейсь­кими екс­пер­тами з ініціати­ви Міністерства освіти і науки Ук­раїни у межах інстру­ментів політич­ної підтрим­ки про­гра­ми «Го­ризонт-2020».

Звіт містив 30 рекомен­дацій українській владі та науковій спільноті. Сьогодні видається доцільним нагадати зміст цих рекомен­дацій та бодай корот­ко про­аналізувати: що було зроблено про­тягом минулих 24 місяців і що належить зро­бити в ближчій пер­спективі.

Ре­комен­дація 1: Національ­на рада з роз­вит­ку науки і тех­нологій має реалізувати стратегічну діяльність з рефор­муван­ня та переорієнтації сис­теми науки і тех­нологій в Ук­раїні на основі спільно визна­чених пріори­тетів із усіма зацікав­леними сто­ронами, включаючи Міністерство освіти і науки Ук­раїни, май­бутній Національ­ний фонд досліджень та Національ­ну ака­демію наук.

5 квітня 2017 року поста­новою Уряду було створено Національ­ну раду Ук­раїни з питань роз­вит­ку науки і тех­нологій. На основі склад­ної кон­курсної про­цедури Іден­тифікаційний комітет (6 із 9 членів якого є західни­ми вче­ними високого рівня) виз­начив 24 члени На­уко­вого комітету Нацради. На­прикінці 2017 року На­уко­вий комітет роз­почав актив­ну роботу. Протягом 2018 року відбу­лося 2 засідан­ня повно­го складу Національ­ної ради. Гостра, але в цілому кон­струк­тив­на дис­кусія, яка відбу­лася на дру­гому з них, засвідчує: цей орган здатний посісти в май­бут­ньо­му місце, яке виз­начила для ньо­го нова редакція За­кону «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність», ухвалена 2015 року, і про яке фак­тич­но йдеть­ся в наведеній вище рекомен­дації.

17 жовтня 2018-го роз­поряд­жен­ням Кабміну було затверд­жено план заходів щодо рефор­муван­ня вітчизняної науко­вої сфе­ри. Ним окрес­лено ті мас­штабні завдання, що мають бути виконані за участі всіх перелічених у Ре­комен­дації 1 стейк­хол­дерів упродовж 2019-го і подальших років. Це, зок­рема, перегляд переліку пріори­тет­них напрямів роз­вит­ку науки і техніки та механізму їх реалізації, удо­с­конален­ня сис­теми національ­них ака­демій наук, сти­мулюван­ня повер­нен­ня талановитої науко­вої молоді в Ук­раїну, вдо­с­конален­ня нор­матив­но-пра­вової бази для ефектив­ної участі українських вче­них в реалізації міжна­род­них про­ектів, дослідниць­ких та інно­ваційних про­грам, створен­ня сприят­ливих умов для участі українських науковців та бізне­су в міжна­род­ному співробітництві в сфері науки, тех­нологій та інно­вацій.

Ре­комен­дація 2: Національ­ний фонд досліджень має ста­ти потуж­ним кер­маничем змін та установою, що буде боротися за впровад­жен­ня реформ у науко­во-технічній та інно­ваційній сис­темі Ук­раїни, зок­рема, шляхом посту­пового суттєвого збільшен­ня кон­курсного фінан­суван­ня дослід­ницьких про­ектів.

Національ­ний фонд дослід­жень Ук­раїни було утворено поста­новою Уряду 4 лип­ня 2018 року. Щоб уже 2019 року забез­печити його роботу, в Держ­бюд­жет закла­дено понад 262 млн гри­вень.

На цьо­му хочу зупинитися окремо. Два роки тому євро­пейські екс­пер­ти, доб­ре зна­ючи українські реалії і не вірячи в те, що для Фонду вдасться аку­мулювати суттєві додат­кові бюд­жетні ресур­си, рекомен­дували переадресувати на підтрим­ку Фонду час­тину видатків на підтрим­ку універ­ситетсь­кої та ака­демічної науки. Це положен­ня Звіту чи не єдине наразилося на гос­тру кри­тику переваж­ної час­тини нашої науко­вої спільноти. Але, попри відомі всім склад­нощі бюд­жет­ного про­цесу на 2019 рік, Уряд знайшов змо­гу перед­бачити для Фонду саме додат­кові кош­ти – без урізан­ня наяв­ного фінан­суван­ня НАН чи МОН. Ко­ш­ти не над­то великі – але все ж у понад 10 разів вищі, аніж було ске­ровано цьо­го року на підтрим­ку Держав­ного фон­ду фун­дамен­тальних дослід­жень (його буде приєдна­но до На­ціональ­ного фон­ду дослід­жень після реєстрації НФД як юридич­ної осо­би).

Ре­комен­дація 3: Для гаран­туван­ня більшої підзвітності та про­зорості Національ­ний фонд дослід­жень має перебувати під кон­тро­лем міжна­род­них організації і отримувати допомогу з їхнього боку.

Як відомо, для неупе­ред­женості та відда­леності Національ­ного фон­ду досліджень від інших установ НФД підпо­ряд­ковано без­посеред­ньо Кабінету Міністрів Ук­раїни. Склад На­уко­вої ради Фонду, сформований шляхом прискіпли­вого кон­курсного добору На­уко­вим комітетом, схвалено Національ­ною радою з питань роз­вит­ку науки і тех­нологій наприкінці лис­топада. З почат­ку 2019 року цей керівний орган Фонду роз­поч­не свою роботу. Відповідно до чин­ного законодав­ства, НФД може залучати міжна­род­них екс­пертів та кош­ти інозем­них донорів, – і напев­но намагатиметься як­най­активніше викорис­тати таку мож­ливість.

Ре­комен­дація 4: Слід забез­печити сис­тему екс­пертної оцінки про­ектів задля підтрим­ки впровад­жен­ня передового досвіду та якос­ті, а також для інтернаціо­налізації української науки.

За­зна­чені положен­ня пла­нується втілити в докумен­ти НФД, які буде роз­роб­лено На­уко­вою радою Фонду. Міжна­род­ну екс­пер­тизу викорис­товуватиме (а почас­ти – вже викорис­товує) також Міністерство освіти і науки Ук­раїни та Націо­нальна ака­демія наук.

Ре­комен­дація 5: Дослід­ницькі універ­ситети мають бути виз­начені на основі подальшої оцінки через п’ять років із засто­суван­ням про­зорих міжна­род­них стандартів.

Міністерство освіти і науки Ук­раїни роз­робило про­цедуру ате­с­тації закладів вищої освіти та механізм надан­ня базового фінан­суван­ня за результатами такої ате­с­тації. Відповідну поста­нову Уряд прийняв 22 серпня 2018-го. У держбюд­жеті на 2019 рік вперше перед­бачено 100 млн гри­вень на базове фінан­суван­ня тих науко­вих напрямів у провідних ЗВО, які буде ате­с­товано за най­вищим рівнем.

Цей крок, разом із почат­ком діяльності НФД, ста­не 2019 року по-справжньо­му революційним для нашої науко­вої сис­теми: наука в універ­ситетах уперше поч­не реаль­но зрівнюватися за інституційною спроможністю із наукою в дослідниць­ких закла­дах. Оскільки національ­на науко­ва сис­тема є цілісним єдиним організмом, то виг­рають від цьо­го всі: і універ­ситети, які утвер­дяться як важ­ливі осе­ред­ки досліджень, і ака­демічні інститути, які отримають дієвих партнерів на науко­вому полі. Що ж до ста­тусу дослідниць­ких універ­ситетів, то МОН пра­цює зараз над тим, щоб узгодити вимоги ухваленого ще в 2014 році За­кону «Про вищу освіту» з наведеною вище рекомен­дацією євро­пейсь­ких екс­пертів, яка перед­бачає «дорос­тан­ня» провід­них універ­ситетів до наперед встанов­лених високих кри­теріїв.

Ре­комен­дація 6: Щоб запобіг­ти збільшен­ню кількості установ вищої освіти в Ук­раїні та покра­щити результати і досяг­ти кри­тич­ної маси, слід запро­вадити про­цес про­філюван­ня та злиття універ­ситетів.

Ця про­бле­ма не є новою, і вирішується вона дуже склад­но. Ад­же спроби закри­ти нехай навіть відверто некон­курен­тоспромож­ний ЗВО неминуче наражаються на опір, зок­рема й на рівні політиків, які починають зви­нувачувати МОН у намірах поз­бавити пев­ний регіон (місто, галузь) май­бут­ньо­го. Од­нак у роз­роб­лювані МОН нові принципи фінан­суван­ня ЗВО закла­дено сти­мули до укруп­нен­ня універ­ситетів. Можливо, цей механізм фінан­сового сти­мулюван­ня виявиться дієвішим за прямі адміністративні заходи.

Ре­комен­дація 7: Всі дослід­ницькі організації Академій наук і універ­ситетів мають отримати повно­важен­ня на самостійне залучен­ня фінан­суван­ня третіх сторін.

Відповідно до статті 8 За­кону «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність» дер­жавні наукові установи, які повністю або частково фінан­суються за рахунок дер­жав­ного бюд­жету, можуть зараховувати власні над­ход­жен­ня, отримані від пла­ти за послу­ги, що надаються ними згідно з основ­ною діяльністю, бла­годійну допомогу, гранти (включаючи кош­ти, що над­ходять від вітчизняних та інозем­них замов­ників для реалізації науко­вих, науко­во-технічних та інно­ваційних про­ектів) на спеціальні реєстраційні рахун­ки, відкриті в територіаль­них органах цен­т­рального органу виконав­чої вла­ди, що реалізує дер­жав­ну політику у сфері каз­начейсь­кого обслу­говуван­ня бюд­жет­них коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахун­ки, відкриті в установах банків дер­жав­ного сек­тору. Що­до закладів вищої освіти зазна­чені повно­важен­ня міс­тяться в статті 70 За­кону «Про вищу освіту». На жаль, слід визна­ти: тре­ба докла­с­ти ще чимало зусиль, щоб ці положен­ня законів ста­ли пра­цювати в повно­му обсязі, особливо щодо науко­вих установ.

Ре­комен­дація 8: Національній ака­демії наук Ук­раїни слід спрос­тити свою існу­ючу профільну струк­туру і зосередитися на своїх пріори­тет­них напрям­ках.

На­передодні 100-літнього ювілею НАН на різних рівнях відбу­валася дис­кусія щодо виз­начен­ня нових пріори­тетів Академії. У відповідності до чин­ного За­кону «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність» це питан­ня належить до виключ­ної ком­петенції самої НАН, тож лишається спо­діватися, що результати дис­кусії знайдуть врешті-решт відоб­ражен­ня і в нор­матив­них докумен­тах Академії.

Ре­комен­дація 9: Національній ака­демії наук Ук­раїни слід підви­щити ефективність організаційної струк­тури своїх установ на основі регуляр­них незалеж­них оцінок.

Ще 2017 року запро­вад­жено оцінюван­ня установ НАН із залучен­ням незалеж­них екс­пертів (зок­рема, з-за кор­дону) на основі досвіду сис­теми оцінюван­ня На­уко­вого товариства імені Ляйбніца (ФРН). У 2018 році відкрито нову бюд­жет­ну про­гра­му обсягом 500 млн грн для фінан­суван­ня установ і дослід­жень, які виз­нано пріори­тет­ними на основі результатів такого оцінюван­ня. Та­ке фінан­суван­ня буде про­дов­жено і в 2019 році – на це бюд­жет перед­бачив 518 млн гри­вень.

Ре­комен­дація 10: Національ­ній ака­демії наук Ук­раїни рекомен­дується ініціювати кілька напрямків обміну науко­вою інформацією та її поширен­ня.

Слід підкрес­лити: НАН про­водить упродовж останніх років значну кількість заходів з метою популяризації науки (зок­рема, в рам­ках тра­диційних фес­тивалів до Дня науки в травні), видає науко­во-популяр­ний жур­нал «Світогляд» тощо. МОН завжди готове підтримати ці над­зви­чай­но важ­ливі для май­бут­ньо­го нашої науки ініціати­ви.

Ре­комен­дація 11: Національ­ній ака­демії наук Ук­раїни слід дивер­сифікувати свій людсь­кий капітал, зосередив­ши зусил­ля на забез­печенні вікового та ген­дер­ного балан­су.

Ре­алізацію цієї рекомен­дації чин­ний За­кон «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність» так само відно­сить до виключ­ної ком­петенції самої НАН. Президія НАН діє в складі, обраному За­гальними збо­рами в квітні 2015 року. Відтак у ньо­му справ­ді є тільки одна жінка (відома уче­ний-демограф Е.М.Лібанова), а вік переваж­ної більшості членів пре­зидії НАН перевищує 70 років. Ли­шається сподіватися, що рекомен­дацію євро­пейсь­ких екс­пертів буде при­наймні почас­ти вра­ховано при фор­муванні нового складу керівництва НАН у квітні 2020 року.

Ре­комен­дація 12: Національ­на ака­демія наук Ук­раїни та універ­ситети повинні сприяти публікаціям у міжна­род­них жур­налах та ско­рочувати обсяги відомчих публікацій.

За­про­вад­жена сьо­годні в установах НАН (і, ще більшою мірою, МОН) сис­тема оцінюван­ня науко­вих результатів сти­мулює публікації українських уче­них у реферованих видан­нях. На це ж ске­рований новий По­рядок фор­муван­ня переліку фахових видань, затверд­жений наказом МОН на почат­ку 2018 року. Наслідком є тен­денція до постійно­го зро­с­тан­ня чис­ла ста­тей українських науковців у базах «Scopus» і «Web of Science». На жаль, загальна частка «українських» ста­тей у цих базах залишається невисокою – через загальний низький рівень фінан­суван­ня науки в Ук­раїні.

Варто також відзначити, що 2017-го МОН надало за кош­ти держбюд­жету доступ до Scopus та Web of Science час­тині вишів та науко­вих установ, а 2018-го збільшило кількість таких перед­плат. Зо­к­рема, торік підключен­ня до Scopus отримали 67 закладів, а зараз – 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закла­дам, а цьо­го – 105. Од­ним з головних кри­теріїв відбо­ру була мож­ливість надан­ня досту­пу до баз даних представникам інших організацій. На 2019 рік в бюд­жет МОН закла­дено 45 мільйонів гри­вень, щоб забез­печити перед­пла­ту досту­пу до баз для всіх українських науковців, які цьо­го потре­бують — з універ­ситетів МОН та МОЗ, з провідних інститутів НАН та галузевих ака­демій наук.

Ре­комен­дація 13: Га­лузеві ака­демії наук слід модернізувати, викорис­товуючи модель транс­фор­муван­ня Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни.

На сьо­годні вже запро­вад­жуються нові підхо­ди у фінан­суванні науко­вих і лікувальних установ НАМН Ук­раїни. Од­нак втілен­ня цієї рекомен­дації гальмує оче­вид­на обста­вина: невиз­наченість із модел­лю подальшої транс­фор­мації самої НАН.

Ре­комен­дація 14: Ус­тановам сфе­ри МОН та інших міністерств слід пройти відповідну оцінку і – залеж­но від результатів цієї оцін­ки – їх слід рес­т­рук­турувати або ліквідувати.

Проектом пла­ну дій Уряду на 2019 рік перед­бачено початок про­цедури ате­с­тації науко­вих установ – для цьо­го вже створено необхідну нор­матив­ну базу. На­укові установи, які буде відне­сено до 4-ї (най­ниж­чої) категорії за результатами ате­с­тації, буде рекомен­довано реорганізувати або ліквідувати упродовж року. В пер­спективі й базове фінан­суван­ня науко­вих установ, відповідно до За­кону «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність», залежатиме від рівня цієї ате­с­тації.

Ре­комен­дація 15: Слід сти­мулювати дослідників до науко­вої кар’єри, викорис­товуючи набір різних методологічних інстру­ментів, таких як збільшен­ня заробітної пла­ти, про­гра­ми обміну чи випла­ти винагород.

За­зна­чене питан­ня опрацьо­вується МОН спільно з Мініс­тер­ством соціаль­ної політики Ук­раїни. Скеровані на це заходи перед­бачено в До­рожній карті інте­г­рації Ук­раїни до Євро­пейсь­кого дослідниць­кого про­сто­ру, затверд­женій Ко­легією МОН Ук­раїни 22 берез­ня 2018 року. Слід відзначити: Міністерство ініціювало відповідно до цієї До­рож­ньої кар­ти включен­ня до про­екту По­ложен­ня про пре­зидентський Фонд підтрим­ки освітніх та науко­вих ініціатив для молоді про­гра­му підтрим­ки українських «пост-доків» – тим­часових дослідниць­ких позицій для молодих уче­них в обраних ними універ­ситетах чи науко­вих установах.

Ре­комен­дація 16: Адміністратив­не управління дослідженнями має ста­ти менш затратним та ефективнішим, а також забез­печувати боротьбу з тяганиною, неефективністю та корупцією.

Міністерство освіти і науки Ук­раїни лис­том від 03.05.2018 №1/9-275 звернулось до закладів вищої освіти щодо необхідності впровад­жен­ня положень Євро­пейсь­кої хартії дослідників та Ко­дек­су пра­цев­лаш­туван­ня науко­вих праців­ників. Планом роботи МОН також перед­бачено запро­вад­жен­ня низ­ки механіз­мів, ске­рованих на спрощен­ня адміністратив­них про­цедур. Розраховуємо, що особливо позитив­но дослід­ники поставляться до нової еле­к­тронної сис­теми реєстрації науко­вих про­ектів, звітів тощо, яка залишить у минулому необхід­ність оформ­ляти чис­ленні паперові копії.

Ре­комен­дація 17: Можливості, що їх дає про­гра­ма «Го­ризонт 2020», слід викорис­товувати шляхом засто­суван­ня адекват­них заходів підтрим­ки та ініціатив.

Для інформуван­ня про мож­ливості про­гра­ми «Го­ризонт 2020» та кон­сультуван­ня потенційних учасників від Ук­раїни створено мережу 40 національ­них кон­тактних пунктів (НКП) та регіональ­них кон­тактних пунктів (РКП) за усіма тематич­ними напрямами про­гра­ми. Постійно про­водяться заходи з інформуван­ня та кон­сультацій­ної підтрим­ки науко­вого загалу, зацікав­леного в участі у кон­кур­сах «Го­ризонт 2020», що про­водяться зусил­лями мережі НКП у різних містах Ук­раїни. Здійснюється регуляр­ний моніторинг участі організацій Ук­раїни в про­грамі «Го­ризонт 2020».

Проведено кон­курс з обран­ня представників та екс­пертів до Програмних комітетів про­гра­ми «Го­ризонт 2020». На підставі результатів кон­кур­су 5 верес­ня 2018 року ухвалено відповідне роз­поряд­жен­ня Кабінету Міністрів.

Участь Ук­раїни в реалізації дво­с­торонніх міжна­род­них науко­во-технічних про­грам та про­ектів набуває особливого зна­чен­ня в кон­тексті роз­ширен­ня участі у про­грамі «Го­ризонт 2020» за рахунок фор­муван­ня нових міжна­род­них науко­вих колаборацій. У рам­ках дво­с­торон­ньо­го науко­во-технічно­го співробітництва у 2018 році між Ук­раїною та 10-ма країнами-партнерами (Поль­ща, Литва, Німеч­чина, Австрія, Франція, Молдова, Ки­тай, Білорусь, Латвія, США) здійснюється реалізація 97 науко­во-дослідних про­ектів. Порівняно з 2017 роком кількість їх зросла на 9 %, – за рахунок того, що після май­же десятилітньої перерви відно­вилося виконан­ня спільних українсько-польських про­ектів.

Ре­комен­дація 18: Ук­раїні слід ста­ти чле­ном COST (доб­ровільна ініціати­ва широкого кола зацікав­лених сторін) та створити сти­мули для забез­печен­ня активнішої участі її НТІ спільноти в EUREKA.

Уже роз­почато кон­сультації щодо набут­тя членства Ук­раїни у євро­пейській про­грамі дов­готри­валої транс­національ­ної спів­праці дослідників, інже­нерів та вче­них COST. Після май­же десятирічної перерви відро­д­жено участь українських ЗВО в інно­ваційній євро­пей­ській про­грамі EUREKA (нині МОН спів­фінан­сує 2 про­екти про­гра­ми, у подальшому їх чис­ло зро­ста­тиме).

Ре­комен­дація 19: Дослідни­кам, особливо молодим дослідни­кам та вче­ним серед­ньо­го віку, слід гаран­тувати реальні мож­ливості залучен­ня до міжна­род­ної сис­теми НТІ з ура­хуван­ням їх вне­ску до науко­вого про­гре­су.

На­разі для підтрим­ки молодих вче­них засно­вано та при­суд­жується низ­ка спеціаль­них премій та сти­пендій – Президен­та, КМУ, Верхов­ної Ра­ди. МОН започат­кувало та вже кілька років про­водить окремий Конкурс про­ектів науко­вих робіт та науко­во-технічних роз­робок молодих вче­них. Та­кож цьо­го року КМУ засну­вало дер­жавні іменні сти­пендії най­кра­щим молодим вче­ним для увіч­нен­ня подій Ре­волюції Гідності та вша­нуван­ня подви­гу Ге­роїв Ук­раїни – Ге­роїв Не­бес­ної Сотні. Указом Президен­та Ук­раїни засно­вано Фонд з під­тримки освітніх та науко­вих про­грам для молоді – і МОН пра­цює зараз над роз­роб­лен­ням положен­ня про цей Фонд.

За­гальний обсяг фінан­сової підтрим­ки науко­вих про­ектів та сти­пендіаль­них про­грам для молодих вче­них у сис­темі МОН збільшив­ся в 2018 році у 1,5 рази та склав 0,94% загального обсягу фінан­суван­ня науко­вої діяльності в дер­жаві за рахунок загального фон­ду дер­жав­ного бюд­жету. В абсолют­них циф­рах це ста­новить 87 744,5 тис. грн – про­ти 58 221,7 тис. грн у 2017 році. У 2019 році для надан­ня дер­жав­ної підтрим­ки науковій діяльності молодих вче­них у кош­торисі МОН запла­новано 88 370 тис. грн. – це вже понад 13% усіх коштів, які ске­ровуються на підтрим­ку науки в універ­ситетах.

Ре­комен­дація 20: Слід полег­шити доступ до національ­них та міжна­род­них науко­вих інфраструк­тур.

Цього року МОН на засадах екс­перимен­ту створило 8 центрів колек­тив­ного корис­туван­ня науко­вим облад­нан­ням при закла­дах вищої освіти. Перші відгу­ки про їх роботу дуже позитивні, і тому МОН пла­нує додати в 2019 році до 8 ще 4 нові цен­т­ри.

За­вдяки угоді між Ук­раїною та Євро­пейсь­кою організацією ядер­них досліджень (ЦЕРН) щодо надан­ня Ук­раїні ста­тусу асоційованого чле­на в ЦЕРН, забез­печується доступ до об’єк­тів дослідниць­кої інфрас­т­рук­тури та про­веден­ня на них досліджень спільно з колегами з інших країн тим науковцям, для яких ця робота є запорукою успішної реалізації дослідження. По­зитив­ний досвід взаємодії задля досту­пу українських науковців до дослідниць­кої інфрас­т­рук­тури маємо з Об’єдна­ним дослідниць­ким цен­т­ром (JRC).

Проте слід відверто виз­нати: про­бле­ма створен­ня сучас­ної дослідниць­кої інфрас­т­рук­тури залишається для української науки над­зви­чай­но гос­трою, що зумов­лено роками хронічно­го недофінан­суван­ня, й практич­ною відсутністю впродовж май­же всього періоду незалеж­ності достатніх закупівель нового науко­вого облад­нан­ня. Вирішити ана­логічну про­бле­му нашим сусідам (Польщі, Ру­мунії, країнам Балтії) доз­волив тільки повно­мас­штабний доступ до струк­тур­них фондів ЄС, якого ми наразі поз­бав­лені, бо не є повно­правними чле­нами Євро­союзу. Од­нак ми постійно говоримо з нашими євро­пейсь­кими колегами про необхідність вироб­лен­ня для Ук­раїни спеціаль­них механізмів такого досту­пу.

Ре­комен­дація 21: Не­обхідно поглиблювати співпрацю з науко­вою діаспорою для викорис­тан­ня її потенціалу для української сис­теми НТІ.

20—22 жовтня 2018 року відбувся форум української дослідниць­кої діаспори «Розвиток науки через міжна­род­не спів­робітництво», який про­водиться за підтрим­ки НАН та МОН Ук­раїнським міжна­род­ним комітетом науки і культури при НАН, інши­ми українськи­ми та німецькими організаціями. Провідних науковців діаспори вже залучено до роботи різних українських струк­тур (Іден­тифікаційний комітет з питань науки, екс­пертні комісії різно­го рівня тощо). Проте вар­то виз­нати: потенціал україн­ської науко­вої діаспори викорис­товуємо недостатньо, і зусил­ля в цьо­му напрям­ку слід збільшувати.

Ре­комен­дація 22: Приєднання до про­гра­ми «Го­ризонт 2020» слід додат­ково викорис­товувати як дже­рело ключової методологічної інформації.

МОН завжди роз­глядало приєднання до про­гра­ми «Го­ризонт 2020» не лише як спосіб залучен­ня додат­кових коштів в українську дослідниць­ку сис­тему (хоч дуже важ­ливим є те, що завдяки пільговим умо­вам участі в про­грамі наші науковці отримують від Брюс­селя наразі суттєво більше коштів, аніж ми пла­тимо туди як наші членські вне­ски). Не мен­ше зна­чен­ня має те, що участь у «Го­ризонті 2020» справ­ляє величез­ний позитив­ний вплив на наш дослідниць­кий ландшафт, виводячи в ньо­му на перші ролі тих, хто вже успішно інте­г­рований в євро­пейсь­ку та світову науку. В цьо­му сенсі «Го­ризонт» є потуж­ною антитезою тим нашим уче­ним ста­рого гар­ту, які й досі (на п’ятому році російської агресії!) вус­тами одного печально відомого ака­деміка про­мов­ляють: «Я чуюся вдо­ма в Пе­тер­бурзі й Москві й не знаю, що мені робити в Брюс­селі й Ва­шингтоні».

Міністерство очікує, що узгод­женості національ­них політик з політикою Євро­пейсь­кого дослідниць­кого про­сто­ру потуж­но сприятиме початок роботи українських представників та екс­пертів у комітетах про­гра­ми «Го­ризонт 2020», яких було визна­чено вже зга­даним роз­поряд­жен­ням Кабінету Міністрів.

Ре­комен­дація 23: Міжна­род­на співпраця у сек­торі НТІ має бути узгод­жена з національ­ними пріо­ритетами та стратегіями.

Як ми вже зга­дували, МОН у співпраці з ака­демічною спільнотою роз­роб­лено До­рож­ню кар­ту інте­г­рації Ук­раїни в Євро­пейсь­кий дослідниць­кий простір. Цей документ, затверд­жений колегією МОН, став пер­шим таким докумен­том, поданим країною, що має в про­грамі «Го­ризонт 2020» асоційований ста­тус – цю обста­вину високо оцінили наші партнери в Брюс­селі. За­раз відбу­вається підго­тов­ка чис­лен­них нор­матив­них документів, необхідних для реалізації До­рож­ньої кар­ти. Зрозуміло, що ця робота забере не один рік – з огляду на те, що в багатьох сфе­рах ключовими гравцями є не тільки МОН, а й інші міністерства (Мінфін, Мін­е­кономіки, Мінсоцполітики тощо), а на шляху реалізації До­рож­ньої кар­ти зустрічаються чимало рудиментів минулого часу.

Ре­комен­дація 24: Розробити міжвідомчу Стра­тегію досліджень та інно­вацій та План дій, зосеред­жений на пріори­тет­них сфе­рах, що забез­печить інно­вації на основі науки та тех­нологій.

МОН спільно з ака­демічною та бізне­совою спільнотою роз­робило про­ект Стра­тегії інно­ваційно­го роз­вит­ку Ук­раїни, який після погод­жен­ня інши­ми міністерствами буде вне­сено на роз­гляд Кабінету Міністрів. Після ухвален­ня Стра­тегії Урядом буде сформовано і план заходів для її реалізації. Він перед­бачатиме, зок­рема, ухвален­ня нового законодав­ства про під­тримку інно­вацій і про транс­фер тех­нологій.

Ре­комен­дація 25: За­без­печити представництво Міністерства еко­номічно­го роз­вит­ку та торгівлі та інно­ваційних діячів у Націо­нальній раді з роз­вит­ку науки і тех­нологій.

Розпоряд­жен­ням КМУ від 17.10.2018 № 776-р, яким затверд­жено план заходів щодо рефор­муван­ня вітчизняної науко­вої сфе­ри, перед­бачено поширен­ня функцій Національ­ної ради з питань роз­вит­ку науки і тех­нологій і на сфе­ру інно­вацій. До складу Адміністратив­ного комітету На­ціональ­ної ради включено заступника міністра еко­номічно­го роз­вит­ку і торгів­лі, заступників голів дер­жав­них адміністрацій Києва, Харківсь­кої та Дніпро­пет­ровсь­кої облас­тей, які за роз­поділом обов’язків опікуються питан­нями інно­ваційно­го роз­вит­ку, пре­зиден­та На­уко­вого пар­ку КПІ та заступника генерального дирек­тора Держав­ного кон­цер­ну «Ук­роборон­пром».

Ре­комен­дація 26: Ство­рити пос­тійну робочу гру­пу з питань інно­вацій та схе­му надан­ня кон­сультацій під егідою Національ­ної ради з роз­вит­ку НТ.

Та­ку робочу гру­пу буде створено на почат­ку 2019 року в межах виконан­ня Розпоряд­жен­ня КМУ від 17 жовтня 2018 р. № 776-р «Про затверд­жен­ня пла­ну заходів щодо рефор­муван­ня віт­чиз­няної науко­вої сфе­ри».

Ре­комен­дація 27: Слід іден­тифікувати інстру­мен­ти реаліс­тич­ної і ефектив­ної інно­ваційної політики.

Пе­релік таких інстру­ментів, що базується на кращій вітчизняній, євро­пейській та світовій практиці, виз­начено в уже зга­дуваному про­екті Стра­тегії інно­ваційно­го роз­вит­ку Ук­раїни.

Ре­комен­дація 28: Слід запро­вадити інно­ваційні вау­чери для інтернаціоналізації та валідації інно­ваційної діяльності ком­панії.

Ви­конан­ня цієї рекомен­дації ста­не мож­ливим після затверд­жен­ня нової редакції За­кону Ук­раїни «Про інно­ваційну діяльність», який буде підго­тов­лено на основі положень Стра­тегії інно­ваційно­го роз­вит­ку.

Ре­комен­дація 29: Слід роз­робити схе­ми мобільності на рівні науки та про­мис­ловості.

Такі про­гра­ми буде підго­тов­лено в рам­ках заходів на виконан­ня Стра­тегії інно­ваційно­го роз­вит­ку та Стра­тегії про­мис­лового роз­вит­ку (підго­тов­ку цьо­го докумен­ту зараз здійснює Мініс­тер­ство еко­номічно­го роз­вит­ку і торгівлі).

Ре­комен­дація 30: Слід підтримувати про­екти співпраці дер­жав­них дослідниць­ких організацій та про­мис­ловості.

Ме­ханізми підтрим­ки таких про­ектів буде перед­бачено в новому законі Ук­раїни «Про транс­фер тех­нологій», підго­тов­ку якого буде здійснено МОН у 2019 році на основі положень Стра­тегії інно­ваційно­го роз­вит­ку.

Як вид­но з наведеного вище аналізу, зроблено за ці два роки чимало, і тільки люди відверто необ’єктивні можуть казати, що цей час було для рефор­ми української науки змарновано. Але зро­бити належить теж дуже багато – адже спроби рефор­муван­ня науко­вої сис­теми роз­почалися в Ук­раїні фак­тич­но тільки після перемоги Ре­волюції Гід­ності, а перед тим про­минули понад два десятиліття, впродовж яких наука де-фак­то лишалася на задвірках ува­ги всіх без винят­ку урядів та пре­зидентів.

…Трид­цятьом рекомен­даціям екс­пертів передують сім ключових послань. З них особливе зна­чен­ня має пер­ше: На­уко­во-технічна та інно­ваційна сис­тема Ук­раїни вимагає реалізації амбіційних реформ, спрямованих на підви­щен­ня її ефектив­ності та впливу. Ці рефор­ми мають спи­ратися на твердий намір Уряду виконати свої зобов’язан­ня щодо збільшен­ня фінан­суван­ня.

Ці сло­ва було написано в 2016 році, коли бюд­жет­не фінан­суван­ня науки в Ук­раїні сяг­нуло істо­рич­ного мінімуму в 0,16% ВВП. Відтоді зусил­лями чин­ного Уряду відбу­вається повільне, але неухиль­не збільшен­ня цьо­го показ­ника. Збільшиться фінан­суван­ня науки і в 2019 році – хоча воно буде далеким від бажаного з огляду на над­зви­чай­но складні обста­вини бюд­жет­ного про­цесу, пов’язані з необхід­ністю одночас­ної випла­ти великих зовнішніх запозичень і від­сотків за ними.

Але рекомен­дації євро­пейсь­ких екс­пертів, зроблені два роки тому, залишаються тим орієнти­ром, які доз­воляють і сус­пільс­тву, і політикам глибше зро­зуміти роль науки для май­бут­ньо­го Ук­раїни. Тільки без­надійні оптимісти можуть вва­жати, що імплемен­тувати всі ці рекомен­дації мож­на лег­ко і про­сто. Досвід двох минулих років (коли багато чого таки вда­лося зро­бити!) переконує: попереду ще багато роботи, і забере вона ще не один рік. Але Ук­раїна неодмінно залишатиметься однією з про­відних науко­вих дер­жав Євро­пи – важ­ливо тільки не схо­дити з обраного євроінте­г­раційно­го шляху.









Додатково:

Промислова власність у цифрах за 2018 рік: ЗВО з найвищою винахідницькою активністю

Участь ЗВО України у двосторонніх наукових кнкурсах (СТАНОМ НА 08.02.2019)

Участь ЗВО України у програмі Erasmus+ Jean Monnet (станом на 03.02.2019)

Участь ЗВО України у програмі Нorizon 2020 (станом на 05.02.2019)

ЗВІТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТУ НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ