Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва і за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020"
Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7 (Закон N 576-VIII), 25 (Закон N 576-VIII), 26 (Закон N 576-VIII), 35 (Закон N 576-VIII) і 36 Закону України "Про Рахункову палату" (Закон N 576-VIII) розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва і за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020".

За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

1. Завдяки сплаті МОН внесків до бюджетів міжнародних організацій Україна отримала низку можливостей від співпраці з міжнародними організаціями у науково-технічній сфері, а асоційоване членство в цих організаціях надало нашій країні певні переваги. Проте співробітництво України з міжнародними організаціями та виконання наукових проектів вітчизняними вченими за кошти міжнародних організацій ще є недостатнім для забезпечення інноваційного розвитку України.

Асоційоване членство в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) дало можливість українським вченим долучитися до досліджень у сфері фізики високих технологій і їх результатів, взяти участь у конкурсі на старшого наукового співробітника ЦЕРН, в освітніх програмах, а також тендерах ЦЕРН на поставку продукції. За участі українського представника в адміністративній раді міжурядової організації "Український науково-технологічний центр" (далі - УНТЦ) фінансову підтримку після погодження МОН отримують наукові проекти українських закладів вищої освіти і наукових установ, спрямовані на переведення промислово-технічного потенціалу країни з військового на мирне використання. Фінансову підтримку Міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми "EUREKA" (далі - Програма EUREKA) отримують інноваційні проекти, мета яких - підвищення продуктивності і конкурентоспроможності галузей промисловості Європи і національних економік на світовому ринку. Асоційована участь у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (далі - Програма "Горизонт 2020"), яка є фінансовим інструментом для забезпечення глобальної конкурентоспроможності Європи, відкриває можливості участі України у заходах Програми, обговоренні актуальних питань у програмних комітетах "Горизонт 2020" та формуванні фінансових пропозицій щодо актуальних і потрібних для України тем наукових досліджень. Участь у Програмі наукових досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2014 - 2018) (далі - Програма Євратом) - крок до теоретичних досліджень і спільної роботи на термоядерних установках ЄС.

Водночас існуюча в МОН система використання коштів державного бюджету на здійснення міжнародного науково-технічного співробітництва із залученням для цього значної кількості українських науковців зорієнтована лише на виконання фінансових зобов'язань України - сплату внесків до бюджетів міжнародних організацій (за 2017 - 2018 роки - загалом 495,1 млн грн) і не забезпечує отримання державою економічних і соціальних вигід.

Внаслідок відсутності досконалої системи моніторингу та механізмів внутрішнього контролю за результатами співпраці закладів вищої освіти і наукових установ України з міжнародними організаціями, а також їх участі у міжнародних наукових програмах, зокрема в рамкових програмах Європейського Союзу з досліджень та інновацій, МОН не володіє системною інформацією про отримані результати. Відсутні легалізовані базові документи державною мовою, які підтверджують права і обов'язки України в цих організаціях.

У 2007 році Рахункова палата надавала пропозиції Уряду і МОН щодо необхідності запровадження системи обліку результатів участі українських вчених у міжнародній науково-технічній співпраці та використання коштів державного бюджету на цю мету. Через невиконання цих рекомендацій збільшуються ризики непродуктивного, нерезультативного і неекономного використання МОН бюджетних коштів на міжнародне науково-технічне співробітництво, ускладнюються передумови для прийняття законних і своєчасних управлінських рішень об'єктами аудиту у цій сфері.

2. У рамках двостороннього міжнародного співробітництва МОН у 2017 і I півріччі 2018 року організовано виконання 158 міжнародних науково-технічних проектів на загальну суму 17805,4 тис. грн, з яких у 2017 році завершено 21 проект. Проте експертиза звітів виконаних робіт не внесена до пріоритетів роботи МОН і з 2015 року не замовлялася, що свідчить про втрату Міністерством внутрішнього контролю за отриманням результатів завершених робіт загальною вартістю 3208,4 тис. гривень.

За замовленням МОН наукову і науково-технічну експертизу наукових проектів здійснювала Державна наукова установа "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" (далі - УкрІНТЕІ). Однак через обмеженість бюджетного фінансування УкрІНТЕІ у 2017 - I півріччі 2018 року не забезпечила необхідної кількості експертів для проведення наукової і науково-технічної експертизи запитів (заявок) наукових проектів згідно з договорами. Отже, немає достатньої впевненості в об'єктивності проведення такої експертизи лише одним експертом.

Незважаючи на рішення спільних комісій щодо забезпечення мобільності вчених, МОН в окремих випадках при укладанні договорів із закладами вищої освіти не затверджувало їм у кошторисах видатки на закордонні відрядження, а спрямовувало всю суму на виплату заробітної плати вчених і придбання матеріалів. При цьому термін виконання договорів, укладених МОН із закладами вищої освіти і науковими установами на виконання міжнародних науково-технічних проектів, становить 2 - 4 місяці, що свідчить про наявність вже здійснених напрацювань вітчизняними вченими, яким необхідне лише публічне міжнародне визнання. Відсутність закордонних відряджень не відповідає одній із цілей двостороннього міжнародного співробітництва - забезпечення мобільності вчених.

МОН не володіє інформацією про впровадження закінчених міжнародних проектів, їх вплив на економіку і суспільство, отримані державою вигоди від їх реалізації. Системний моніторинг результатів двостороннього міжнародного науково-технічного співробітництва закладів вищої освіти і наукових установ МОН не проводиться. Надана закладами вищої освіти звітність не узагальнюється.

3. МОН як головний розпорядник бюджетних коштів, відповідальний за виконання зобов'язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, формально підійшло до виконання Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН (далі - Угода з ЦЕРН). Створена МОН спільно з НАН України Міжвідомча координаційна рада з питань співпраці між Україною та ЦЕРН (далі - МКР) протягом 2017 - I півріччя 2018 року не діяла.

Завдяки набуттю асоційованого членства в ЦЕРН Україна отримала права та обов'язки, які сформульовано, зокрема, у Конвенції про заснування Європейської організації ядерних досліджень та Фінансовому протоколі, що додається до неї, нормативно-правових актах ЦЕРН та рішеннях її органів. За даними НАН України, це дало змогу окремим українським вченим стати членами персоналу ЦЕРН і взяти участь у програмах навчання, тендерах ЦЕРН. Однак у МОН відсутня інформація щодо такої участі та легалізовані підтвердні документи державною мовою, в яких визначені права і обов'язки України як асоційованого члена ЦЕРН.

Зосередивши свою увагу на сплаті фінансових внесків (у 2017 році - 1276,7 тис. швейцарських франків, у 2018 році - 1000,0 тис. швейцарських франків) і відрядженнях представників України до Ради ЦЕРН, МОН не забезпечило моніторингу результативності співпраці закладів вищої освіти і наукових установ України з ЦЕРН.

Призначаючи представників України в Раду ЦЕРН, зокрема політичного і наукового, радників цих представників та координатора з фінансових питань, МОН не визначило їх обов'язків і повноважень. Як наслідок, звіти політичного представника України в ЦЕРН не містять інформації про розгляд результатів наукової співпраці українських виконавців із ЦЕРН. Також відсутні дані щодо вирішення питання участі українських підприємств у тендері на поставку власної продукції, виділення грантів студентам з країн - асоційованих членів для відвідування ЦЕРН влітку.

Науковий представник України в ЦЕРН протягом 2017 - I півріччя 2018 року взагалі не звітував перед МОН про результати роботи в ЦЕРН.

Відповідно до Угоди з ЦЕРН Україна зобов'язалася забезпечити наукові дослідження в Україні, виконання яких пов'язано з діяльністю ЦЕРН, належним фінансуванням. Проте МОН у 2017 - I півріччі 2018 року не планувало видатків на підтримку таких проектів. Наукові установи і заклади вищої освіти для участі в проектах ЦЕРН залучали власні кошти. Як наслідок, МОН не володіє інформацією про участь українських представників у програмах ЦЕРН та отримані вигоди і переваги від взаємодії України з ЦЕРН.

Результати проведеного опитування закладів вищої освіти і наукових установ свідчать, що головні причини невикористання українськими дослідниками можливостей участі в наукових, навчальних та освітніх програмах ЦЕРН - відсутність організаційної структури та належного інформування, окремого веб-сайта для збору та зберігання інформації. Крім того, недостатнє фінансування наукової і освітньої діяльності стримує підтримку існуючого наукового потенціалу, забезпечення наукової спадкоємності, спрямування його використання для розв'язання тих глобальних задач, які входять до кола наукових інтересів ЦЕРН.

4. МОН не прийнято дієвих управлінських рішень для продуктивного використання 19,1 тис. євро, спрямованих у 2017 році на забезпечення співробітництва з Програмою EUREKA.

Незважаючи на те, що результатом виконання EUREKA-проекту є новий продукт, технологія чи сервісна послуга, які неодмінно спрямовані на ринок науково-технічної продукції та підлягають цільовому використанню чи впровадженню у виробництво, співпраця МОН з Програмою EUREKA не була пріоритетною. У 2017 році МОН надало 199,0 тис. грн державної підтримки лише одному проектові. При цьому порядок визначення розміру державної підтримки таких проектів у МОН відсутній.

З моменту ратифікації заяви України про її членство в Програмі EUREKA (2008 рік) МОН не запроваджено системного моніторингу результатів проектів, які виконувалися в рамках цієї Програми. Як наслідок, дані щодо впровадження результатів в Україні та отриманих переваг і вигід в МОН відсутні. МОН не володіє також достовірною інформацією про джерела фінансового забезпечення української частини проектів. Фактично відповідальність за участь у Програмі EUREKA МОН перекладено на її виконавців (учасників).

МОН не використало повною мірою прав повноправного члена Програми EUREKA: у 2017 - I півріччі 2018 року представники від України не брали участі в заходах, що проводилися Секретаріатом Програми EUREKA, не представляли інтересів України на міністерських конференціях, засіданнях групи представників високого рівня та зустрічах координаторів національних проектів програми. Крім того, МОН не визначено порядку взаємодії представників високого рівня та координатора Програми EUREKA, їх обов'язків і повноважень в Україні, процедури взаємодії з учасниками проектів.

5. МОН забезпечило УНТЦ приміщенням, а також оплату відповідних послуг з його обслуговування.

Водночас МОН не ухвалено ефективних управлінських рішень щодо виконання вимог Угоди про створення Українського науково-технологічного центру від 25.10.93 (далі - Угода УНТЦ) у частині супроводження кожного проекту, що подається українськими учасниками на розгляд адміністративної ради УНТЦ, письмовою згодою держави.

МОН не визначило порядку надання дозволу (згоди) на проекти, які подаються потенційними учасниками для відбору в УНТЦ. У порушення вимог Угоди УНТЦ у МОН відсутні 32 дозволи на проекти, які виконуються в рамках проектів УНТЦ. Крім того, замість передбаченої Угодою УНТЦ згоди, яка на всі проекти від України до УНТЦ повинна надаватися МОН, на проекти, які виконувалися науковими установами НАН України за програмою "Цільові дослідження та розвиваючі ініціативи", до УНТЦ подавалися лише листи - погодження академії.

Інформація про результати проектів, які виконувалися в рамках співпраці з УНТЦ, у МОН відсутня. Даними щодо придбаного УНТЦ наукового та іншого обладнання для наукових установ і закладів вищої освіти МОН також не володіє. Водночас УНТЦ, крім ініціативних наукових проектів, підтримував виконання цільових і партнерських проектів, спрямованих на науково-прикладний результат. Проте МОН не володіє даними щодо отриманих Україною вигід від співробітництва українських виконавців з УНТЦ.

6. Набуття асоційованого членства України у Програмі "Горизонт 2020" відкрило нові можливості для України: не тільки виконання наукових проектів українськими закладами вищої освіти і науковими установами, а й їх координація. Також отримано доступ українських бізнес-суб'єктів до інструментів малого і середнього бізнесу, призначених для забезпечення бізнес-інноваційних грантів і підтримки малого і середнього бізнесу. Проте в МОН відсутня інформація та легалізовані базові підтвердні документи державною мовою, в яких визначені правила та умови участі у Програмі "Горизонт 2020".

Через зволікання МОН з прийняттям управлінських рішень відкриті можливості, яких набула Україна з ратифікацією Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020", використовувалися неефективно.

Понад три роки з моменту ратифікації Угоди Україна не представлена в комітетах, відповідальних за моніторинг виконання Програми "Горизонт 2020" за більшістю напрямів, які стосуються нашої країни.

МОН всупереч вимогам Порядку роботи Комісії з відбору представників та експертів до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Програми "Горизонт 2020", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 N 873 (Постанова N 873), і Порядку проведення конкурсу з відбору представників та експертів до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020", затвердженого наказом МОН від 23.06.2017 N 919 (Порядок N 919), призначено делегатів від України до окремих програмних комітетів з порушенням принципів добросовісної конкуренції (без конкурсного відбору). При цьому Порядок проведення конкурсу з відбору представників та експертів до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020", потребує удосконалення.

Створений в Україні Координаційний центр з питань виконання Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020", покликаний забезпечувати координацію дій центральних органів виконавчої влади для здійснення в Україні заходів, визначених Програмою "Горизонт 2020", не функціонує. Дорожня карта для імплементації Програми "Горизонт 2020" в Україні відсутня.

Національного координатора національної мережі національних контактних пунктів (далі - НМНКП) наказом МОН не призначено, натомість призначено національного координатора національних контактних пунктів (далі - НКП). Як наслідок, координація національної мережі НКП МОН не здійснюється. Також МОН не розроблено єдиних методик і правил функціонування НКП.

Повною і достовірною інформацією про участь українських учасників у проектах Програми "Горизонт 2020", а також щодо фактично отриманих ними грантів на виконання проектів та наукових результатів МОН не володіє. Аналіз ефективності участі у Програмі "Горизонт 2020" МОН не здійснює.

Водночас аудиторський аналіз інформації, розміщений на сайті Інформаційної служби співтовариства досліджень та розвитку Європейської Комісії CORDIS, свідчить про високу активність українських бізнес-структур у проектах Програми "Горизонт 2020". Так, 42,3 відс. усіх українських учасників - це приватні прибуткові підприємства, які з набуттям Україною статусу асоційованого члена Програми отримали доступ до інструментів малого і середнього бізнесу. Проте отримані Україною вигоди і переваги від такого співробітництва невідомі, що свідчить про необхідність запровадження МОН дієвого контролю за отриманими Україною результатами.

Внаслідок зволікання посадовими особами МОН з прийняттям відповідних управлінських рішень і відсутності обґрунтованих розрахунків видатків спецфонду за бюджетною програмою 2201570 "Виконання зобов'язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" отримані в грудні 2017 року від Європейського Союзу кошти на підтримку участі українських вчених у проектах Програми "Горизонт 2020" у сумі 4679,5 тис. євро станом на 15.08.2018 не використано.

7. Виконання МОН зобов'язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, зокрема в Програмі Євратом, є неефективним.

Набуття Україною з 2016 року статусу асоційованого члена Програми Євратом відкрило шляхи для участі українських вчених у перспективних проектах у сфері ядерної енергетики, а також можливості імплементації державою стандартів ядерної безпеки Європейського Союзу. Проте МОН не забезпечило сплати внеску до бюджету Програми Євратом за 2017 рік. Через зволікання МОН з прийняттям управлінських рішень 168,4 тис. євро заборгованості (у тому числі проценти за прострочений платіж у сумі 397,1 євро) погашено за рахунок виплат ЄС на користь України в рамках інших програм технічної допомоги.

МОН не здійснює моніторингу виконання наукових проектів закладами вищої освіти і науковими установами України в рамках Програми Євратом. Дані щодо отриманих наукових результатів за такими проектами в МОН відсутні, а отже, невідомі вигоди та переваги України від цього співробітництва.

8. МОН як головним розпорядником коштів державного бюджету у 2017 і 2018 роках не забезпечено належного планування видатків на міжнародне науково-технічне співробітництво шляхом встановлення причинно-наслідкового зв'язку між обсягом виділених коштів та отриманими результатами.

Всупереч вимогам пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, МОН і розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня до проектів кошторисів на 2017 і 2018 роки за бюджетними програмами 2201380 "Виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва" (2017 рік), "Виконання зобов'язань України у сфері освіти та міжнародного науково-технічного співробітництва" (2018 рік) і 2201570 включено видатки у загальній сумі 248327,2 тис. грн за відсутності обґрунтованих розрахунків за кожним кодом економічної класифікації і деталізованих за видами та кількістю.

У порушення пункту 29 цього Порядку МОН під час розгляду проектів кошторисів також не забезпечило затвердження в кошторисах сум, підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями, зокрема у 2017 і 2018 роках 250738,7 тис. грн видатків за бюджетними програмами 2201380 і 2201570, що відповідно до вимог пункту 16 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

Нерівномірний розподіл асигнувань на 2018 рік (на грудень 2018 року за КПКВК 2201570 передбачено 99,2 відс. асигнувань, за бюджетною програмою 2201380 - 74,5 відс.) унеможливлює виконання МОН вимог щодо своєчасної і в повному обсязі сплати внесків до міжнародних організацій. Як наслідок, станом на 01.08.2018 МОН не сплачено членських внесків за 2018 рік до загального бюджету Європейського Союзу за участь у Програмі "Горизонт 2020" (нараховано проценти за прострочений платіж у сумі 12,2 тис. євро), ЦЕРН і Секретаріаті Програми EUREKA.

У 2017 році не використано та повернено до державного бюджету 5694,4 тис. грн, що є неефективним управлінням бюджетними коштами.

9. МОН не забезпечено у 2017 і 2018 роках належної організації формування паспортів бюджетних програм 2201380 і 2201570.

До паспортів бюджетних програм 2201380 і 2201570 на 2017 і 2018 роки МОН не включено результативних показників, які повною мірою характеризують співробітництво України з ЦЕРН, Євратом і за Програмою "Горизонт 2020". Це унеможливлює оцінку ефективності бюджетних програм і ступеня досягнення поставленої мети, що є порушенням вимог пункту 9 Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 N 1536.

За окремими напрямами до паспортів бюджетних програм 2201380 і 2201570 на 2017 і 2018 роки МОН включено недостовірні результативні показники, що є порушенням вимог пункту 9 Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 N 1098. Також недостовірні результативні показники, не підтверджені офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та управлінського обліку, включено до звіту про виконання паспорта бюджетної програми 2201380 за 2017 рік, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 20 Бюджетного кодексу.

Незважаючи на своєчасне у 2017 році подання МОН до Мінфіну паспорта бюджетної програми 2201570, його затверджено з порушенням термінів, встановлених частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України і пунктом 6 розділу I зазначених Правил.

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата вирішила:

1. Звіт про результати аудиту ефективності виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва і за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" затвердити.

2. Про результати аудиту ефективності виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва і за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" поінформувати Верховну Раду України.

3. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України і рекомендувати:

- запровадити систему обліку результатів участі українських вчених у міжнародній науково-технічній співпраці та використання коштів державного бюджету на цю мету;

- розробити і затвердити критерії оцінки наукових проектів, які виконуються вітчизняними науковцями в рамках співпраці з УНТЦ, їх спрямування на зміцнення національної безпеки України, забезпечення її політичних, соціально-економічних та екологічних інтересів, прискорення економічних реформ;

- зобов'язати Міністерство фінансів України забезпечити рівномірний помісячний розподіл обсягів асигнувань МОН за бюджетними програмами, що стосуються напряму "Наука", з метою своєчасного виконання зобов'язань щодо сплати внесків до міжнародних організацій;

- зобов'язати Міністерство закордонних справ України посилити контроль за дотриманням МОН вимог статті 16 Закону України від 29.06.2004 N 1906 "Про міжнародні договори України" у частині виконання зобов'язань України, взятих за міжнародними договорами, та подання до МЗС відповідної інформації про їх виконання.

4. Рішення Рахункової палати та Звіт надіслати Міністерству освіти і науки України і рекомендувати:

- забезпечити дотримання бюджетного законодавства при підготовці бюджетних запитів;

- здійснювати при плануванні видатків на міжнародне науково-технічне співробітництво деталізовані розрахунки до проекту кошторису МОН і кошторису МОН, а також вимагати аналогічні розрахунки від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;

- забезпечити рівномірний помісячний розподіл обсягів асигнувань за бюджетними програмами, що стосуються напряму "Наука", з метою своєчасного виконання зобов'язань щодо сплати внесків до міжнародних організацій;

- дотримуватися при визначенні результативних показників паспорта бюджетної програми 2201380 вимог бюджетного законодавства, зокрема, передбачити результативні показники, які характеризуватимуть співробітництво України з міжнародними організаціями і дадуть змогу оцінити ефективність бюджетної програми;

- дотримуватися при складанні звітів про виконання паспортів бюджетних програм вимог бюджетного законодавства в частині достовірності відображення результативних показників.

- забезпечити з метою запровадження моніторингу результативності проектів проведення експертизи ефективності завершених науково-технічних проектів;

- забезпечити з метою належного виконання покладених на Державну наукову установу "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" завдань дотримання вимог наказу Міністерства соціальної політики України від 20.03.2017 N 434 "Про затвердження норм оплати праці експертів, які залучаються для проведення державної наукової та науково-технічної експертиз, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету" (Наказ N 434) в частині оплати праці експертів, які залучаються до проведення державної наукової та науково-технічної експертиз;

- запровадити з метою моніторингу ефективності співпраці українських дослідників з міжнародними організаціями щорічне узагальнення інформації про підсумки наукової і науково-технічної діяльності закладів вищої освіти, у тому числі щодо результатів міжнародного науково-технічного співробітництва;

- з метою забезпечення мобільності вчених при плануванні видатків (особливо в умовах дефіциту бюджетних коштів) перевагу надавати видаткам на відрядження;

- визначити посадову особу МОН, відповідальну за виконання Угоди між Україною та ЦЕРН;

- визначити повноваження представників України у ЦЕРН і запровадити надання звітів про результати їх роботи;

- розмістити на інформаційному порталі Малої академії наук України Україна-ЦЕРН державною мовою документи, відповідно до яких Україна набула прав та обов'язків у співпраці з ЦЕРН;

- активізувати роботу з EUREKA; визначити обов'язки і права представників Програми EUREKA в Україні та порядок їх координації з учасниками проектів та безпосередньо із представниками країн - учасниць Програми EUREKA;

- узагальнити результати завершених українськими закладами вищої освіти і науковими установами інноваційних науково-технічних розробок, які виконувалися в рамках Програми EUREKA, і стан їх впровадження в Україні;

- розробити і затвердити порядок визначення розміру фінансової підтримки при затвердженні проектів EUREKA;

- розробити порядок розгляду проектів, які потребують згоди держави для участі в проектах УНТЦ;

- забезпечити виконання вимог Угоди УНТЦ у частині розгляду проектів, які мають бути схвалені Адміністративною Радою УНТЦ, та надання письмової згоди (дозволу) МОН на їх виконання;

- запровадити в МОН збір інформації про отримані результати Україною від участі в проектах УНТЦ, здійснювати моніторинг їх використання;

- запровадити збір інформації про придбане за міжнародні кошти обладнання в рамках проектів УНТЦ з метою недопущення додаткових витрат бюджету на придбання такого самого обладнання;

- забезпечити своєчасне укладання договорів з НТУУ "КПІ імені І. Сікорського" для відшкодування йому витрат на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних і експлуатаційних послуг для функціонування УНТЦ, а також дотримання вимог договору оренди нерухомого майна в частині страхування орендованих приміщень для УНТЦ;

- забезпечити своєчасне виконання фінансових зобов'язань МОН щодо сплати внесків за участь у Програмі "Горизонт 2020" відповідно до умов Угоди про участь у Програмі "Горизонт 2020" та виставлених рахунків;

- вжити дієвих заходів щодо ефективного використання коштів спеціального фонду державного бюджету, які надійшли в рамках участі у Програмі "Горизонт 2020", відповідно до затверджених напрямів;

- виконувати зобов'язання щодо забезпечення роботи Координаційного центру з питань виконання Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020";

- призначити наказом МОН національного координатора національної мережі національних контактних пунктів та розробити і затвердити єдині методики і правила функціонування національних контактних пунктів в Україні;

- розмістити в окремому розділі інформаційного порталу "Горизонт 2020" МОН українською мовою регламенти Євратом N 1314/2013 та ЄС N 1290/2013 Європейського Парламенту та Ради, а також рішення Ради Європи від 03.12.2013 N 2013/743/EU, відповідно до яких Україна бере участь у Програмі Євратом;

- розглянути питання щодо необхідності ратифікації міжнародних договорів з Республікою Узбекистан, Соціалістичною Республікою В'єтнам, Французькою Республікою і Угорською Республікою.

5. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту оприлюднити на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Невідомого В. І.



Голова Рахункової палати

В. В. Пацкан



Завантажити: