Батьки українських школярів нерідко нарікають, що загальноосвітні навчальні заклади застигли на рівні 20-річної давності: нічого не змінюється, регулярно збираються гроші в різні фонди, але якісних результатів від цих поборів не видно.

У школі, мовляв, вчитися нецікаво, доводиться сидіти за допотопними партами і просто 45 хвилин слухати вчителя. Але є учасники навчального процесу, які вважають, що так говорять ті, хто не пробував нічого міняти, а якщо і робив спробу, то кидав її при першій же невдачі.

Ініціативні батьки, яким вдалося домогтися позитивних змін, розповіли "Сегодня", які існують перспективні стратегії для поліпшення шкільних справ, яких результатів можна досягти і що корисне можуть взяти на озброєння інші навчальні заклади і їх батьківські комітети.

Девіз активістів — "стукайте в усі двері"
Ініціативні батьки київської школи №104 також готові діяти.

"Был написан проект "Общественного бюджета", чтобы организовать возле школы хорошее футбольное поле. К сожалению, он не набрал достаточного количества голосов. Это разочаровало, но я не опускал руки: написал несколько запросов депутатам городского совета. В результате через программу соцэкономразвития нам дали финансирование. Работы уже начались, — рассказывает отец первоклассницы Александр Чепурко. — Кроме этого удалось добиться ряда ремонтов, в школе будет новый компьютерный класс по программе "общественного бюджета".

Олександр Чепурко також був ініціатором створення групи активістів школи в соцмережі.

"У нас уже почти тысяча родителей-подписчиков. Мы обсуждаем важные для наших школьников темы, определяем, какие есть проблемы, и ищем пути их решения. Например, нам удалось добиться прозрачности от фонда школы. Мы не были уверены в том, что собранная наличка не уходит "на сторону", да и сами отчеты, на что были потрачены средства, вызывали подозрение — были какие-то путаницы с датами, оплатами и т. д. К тому же, выяснилось, что из 110 тыс. грн в год почти 25 тыс. грн уходит на содержание самого фонда. Это как вообще?! Для сравнения, годовая охрана обходится в 60 тыс. грн. Так что теперь мы будем думать, как оптимизировать расходы", — объяснил Александр.

Ініціативна група школи зазначила також, що необхідно проявляти наполегливість, щоб домогтися вагомих результатів. Активні батьки впевнені, що в школах, де немає змін на краще, діють неправильно або ненаполегливо. За їхньою порадою, потрібно стукати в усі двері, наприклад, писати депутатам запити з викладенням проблем і потреб школи.

"Многие из них готовы пойти навстречу, если им правильно изложить суть проблемы. Ведь они отчитываются перед жителями своего округа, что ими сделано", — считает Александр.

Сучасний простір за 2 роки

Всього за два роки батьківському комітету київської школи №285 вдалося перетворити непримітне навчальний заклад, що довго не знав модернізації, в цікавий і сучасний простір для навчання.

"В 2016 году мы создали БФ "Звездопад Надежд", — рассказывает одна из представителей инициативной группы школы Елена Сергеева. — Стали плотнее работать в команде с администрацией школы, учителями, привлекать депутатов для оказания помощи, принимать участие в грантовых программах, различных проектах. Первый и удачный наш опыт был в проекте "Общественный бюджет Киева" по энергосбережению на замену всех окон на металлопластиковые. Прошлым летом он был реализован. Это дало толчок дальнейшим действиям: бороться за утепление фасада, капремонт актового зала, центрального входа".

Потім батьківський комітет подав ще п'ять проектів, залучивши до них і інші школи району. Результат - перемога в трьох з них, завдяки чому три школи вже влітку отримають на 10 класів мультимедійне обладнання (проектор, екран, ноутбук, документ-камера), ще три школи отримають на п'ять природних класів цифрові лабораторії (портфель вчителя фізики, хімії, біології ), для уроків географії - метеостанцію, і ще дві школи обладнають інноваційним патріотичним простором (з цифровим обладнанням) "Захисник вітчизни".

Також за словами Олени, завдяки краудфаундінговій платформі GoFundEd, вдалося зібрати кошти на сучасну кімнату творчості для початкової школи. А самі діти ініціювали збір макулатури, щоб купити телевізори в коридори (для навчання відеопрезентації, проведення танцювальних флешмобів на перервах). Один телевізор уже встановлений.

Також можна відзначити проект "Зелені долоньки", мета якого - зробити уроки природних предметів цікавими, з дослідницькою та навіть комерційною діяльністю. Учні вирощували розсаду, вивчаючи кожен етап життя рослин, після чого разом з батьками продавали її на зеленому ярмарку біля школи. Виручені кошти будуть витрачені на облагороджування території школи.

Планів ще багато - в цьому році провести "Кураж-базар шкільних речей", на якому одні діти зможуть продати іншим те, з чого вони вже виросли. Для одних - це можливість позбутися від непотрібного, а для інших - купити потрібну дешевше. Олена Сергєєва підсумувала, що модернізувати шкільне життя можливо, і закликає батьків інших шкіл теж брати ініціативу в свої руки.

Про те, що батьки повинні бути більш активними і переймати успішний досвід, кажуть і в Українській асоціації медіабізнесу (УАМБ), яка допомагає учасникам навчального процесу розбиратися в нагальних питаннях.

"Родителям часто не хватает инициативности и рвения. Например, несложно поставить на поток профориентацию. Детям еще в школе нужно пробовать себя в разных профессиях, — говорит директор УАМБ Алексей Погорелов. — После этого и учебное заведение легче выбрать, и карьера складывается успешнee. Хорошая практика — экскурсии на предприятия. Но начать можно хотя бы с занятий, на которых родители поделятся секретами своих профессий. Например, журналистика — школьники могли бы вести сайт своей школы и рассказывать о ее проблемах и достижениях в соцсетях".