Міністерство освіти і науки оприлюднило проект Плану реалізації експерименту з впровадження електронних підручників та Національної електронної освітньої платформи
Цей документ містить загальні підходи до проведення апробації дослідних зразків е-підручників та поетапного запровадження їх у школах, а також бачення щодо структури та функціонування е-платформи.
Передбачається, що пілотування електронних підручників у школах розпочнеться вже в 2018/2019 навчальному році і триватиме до кінця 2020/2021 н.р. За цей час планується дослідити використання експериментальних зразків за 41 назвою підручників (5 назв у перший рік, 13 – у другий, 23 – у третій).
Ресурсом для розміщення електронного освітнього контенту та забезпечення вільного доступу до е-підручників стане Національна освітня е-платформа. Загалом вона міститиме щонайменше 9 функціональних модулів і в подальшому має стати одним з елементів забезпечення якісним освітнім контентом та освітніми послугами для навчання впродовж життя.
Зокрема, вже в цьому році в межах Національної освітньої е-платформи планується створити модулі, що забезпечать прозору експертизу е-підручників, а також механізми їх відбору.
МОН має намір залучити до обговорення проекту Плану реалізації експерименту ключових стейкхолдерів. Не пізніше 23 березня мають розпочатися очні консультації з потенційними виробниками дослідних зразків електронних підручників, які братимуть участь в експерименті.
До 30 березня Міністерство освіти і науки прийматиме листи зацікавлення від розробників програмного забезпечення, постачальників технічних рішень і контенту, комерційних і неприбуткових компаній, наукових і дослідницьких установ, які хотіли б взяти участь в розробці Національної освітньої електронної платформи.
У цих листах зацікавлені суб’єкти мають надати пропозиції щодо створення модулів і контенту для Національної освітньої електронної платформи згідно з Проектом плану реалізації експерименту з впровадження е-підручника і е-платформи.
Пропозиції повинні містити загальний опис бачення, технологій, які мають реалізовуватися, конкретних завдань і заходів, етапів і термінів реалізації, необхідні ресурси, орієнтовний бюджет. Важливо надати емпіричний досвід і кейс-стаді, які аргументують необхідність застосування саме запропонованого підходу.
Не пізніше 6 квітня Міністерство освіти і науки розгляне надіслані пропозиції та представить громадськості деталізований план подальших дій.