Новітні системи для військової логістики, виявлення ВІЛ на ранніх стадіях, попередження руйнування стратегічно важливих споруд – українські науковці представили результати 14 розробок, які виконували за держзамовленням упродовж останніх двох років.

Усі ці проекти були відібрані під час конкурсу 2016 року і зараз робота над ними завершена. Розробки вчених або вже використовуються в конкретних сферах, або повністю готові до впровадження.

Зазначені дослідження були профінансовані державою на понад 21,1 млн гривень.

Вони проводилися за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки:

•інформаційні та комунікаційні технології;

•енергетика та енергоефективність;

•раціональне природокористування;
інноваційна діяльність та трансфер технологій наука
Надрукувати

•науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;

•нові речовини і матеріали.

Розробки виконували як у вишах та наукових установах НАН, так і в державних та приватних підприємствах.

Приміром, у Львівській політехніці вчені створили систему, яка може в режимі онлайн збирати та передавати інформацію про деформацію та зміну положення великих інженерних споруд. Для цього використовують геодезичний моніторинг. Комплекс потрібний, щоб попередити руйнування стратегічно важливих об’єктів, а отже – запобігти надзвичайним ситуаціям.


Порівняно з зарубіжними аналогами розробка Львівської політехніки має в 3-4 рази меншу вартість, дозволяє інтегрувати в одну систему прилади різних виробників, працювати в реальному часі. Також вперше в таких системах можна враховувати вплив зовнішнього середовища на результати вимірів. Іншими перевагами розробки є можливість бездротової передачі даних від геодезичних пристроїв до сервера, оперативне розгортання та згортання системи на об’єкті моніторингу тощо.

Система буде потрібною в енергетиці, будівництві, хімічній промисловості тощо. Уже зараз вона встановлена на Тереблє-Рікській ГЕС, також укладено договори на її використання для моніторингу ділянки дороги Стебник-Трускавець, надання послуг для ПАТ «Укргідроенерго».

Підвищити рівень боєздатності української армії покликана розробка ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій». Там створили програмно-технічний комплекс для моніторингу, аналізу та прийняття рішень у сфері військової логістики. Система здатна збирати інформацію з різних джерел, обробляти її та візуалізувати необхідні дані на широкоформатних екранах. Це дозволить замінити тривале та копітке опрацювання стосів паперів і файлів з різних баз даних.

За допомогою комплексу керівники органів військової логістики зможуть швидко аналізувати, що треба певній військовій частині чи групі для виконання завдань, де є необхідні засоби та як все це співвідноситься географічно. Така інформація допоможе приймати рішення про постачання озброєння, військової техніки тощо. Причому армійці зможуть використовувати комплекс як в штатних, так і в польових умовах.

Водночас комплекс є досить універсальним і може знадобитися не тільки для військових потреб. Так, він матиме практичне застосування в прикордонній службі, ДСНС, інших силових відомствах, а також корпоративних структурах, які мають розгалужену систему матеріально-технічного постачання.

Іншу «розумну систему» розробили в Національному університеті біоресурсів і природокористування. Вона призначена для того, аби дистанційно моніторити, наскільки посіви рослин забезпечені мінеральними добривами. Перший етап – це обстеження посівів з допомогою безпілотників та створення відповідних фото. Відтак система обробляє та аналізує отримані зображення і будує карту посіву. На ній кольором позначаються сектори – куди потрібно додати добрива, а де це буде недоцільним.

Така диференціація під час експерименту на урожаях пшениці дозволила заощадити добрива, збільшити урожай та підвищити клас зерна. Тобто система дає змогу оперативно оцінити реальну потребу рослин у добривах, щоб розподілити їх відповідним чином, причому як для нинішнього, так і для майбутнього урожаю.

Виявити ВІЛ навіть на ранніх стадіях інфекційного процесу – таку тест-систему створили за держзамовленням у ПАТ «Науково-виробнича компанія «ДІАПРОФ-МЕД». Цю можливість тесту дає його висока діагностична та аналітична чутливість.

Ще одна перевага системи – її адаптованість до використання на різному обладнанні. Це відкриває можливість широкого застосування в клініко-діагностичних лабораторіях, а також медичних закладах, де проводять забір донорської крові.

Наразі тест-система оптимізована для масштабного виробництва.

Інша важлива розробка у галузі наук про життя – технологічний маршрут супроводу дитини з розладами спектра аутизму в дитсадках та школах. Він створений у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та враховує індивідуальні потреби і можливості кожної дитини.

Насамперед науковці оптимізували діагностику дітей з розладами спектра аутизму, підібравши відповідний комплекс методик. На основі проведених досліджень вони розробили технологічні карти індивідуального маршруту таких дітей у дошкільних та спеціальних навчальних закладах, а також в інклюзивному класі загальноосвітньої школи.

Методику апробували у навчальних закладах Львова, Полтави, Кривого Рогу та Києва. Практика засвідчила, що в дітей, які мали маршрут супроводу, збільшувався розподіл уваги, реверсивна пам'ять, здатність до класифікації та аналогії, порядкова послідовність. Водночас у цих дітей зменшувалися порушення комунікації, соціальної взаємодії тощо.

Надзвичайно високий експортний потенціал має розробка Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України. Його вчені створили технологію виготовлення гігроскопічних галогенідів для виробництва сцинтиляційних монокристалів. Використання цієї технології, наприклад, дозволить створювати найбільш ефективні детектори радіації. По-перше, вони дозволятимуть виявляти джерела радіаційного випромінення без особистого догляду персоналу та транспорту, а, по-друге, матимуть суттєво нижчу собівартість порівняно із світовими аналогами.