Як зазначається у флагманській доповіді Міжнародної організації праці «Перспективи зайнятості та соціального захисту в світі в 2018 році», хоч загальносвітовий рівень безробіття стабілізується, однак у багатьох регіонах планети показники безробіття і дефіцит гідної праці залишаться незмінно високими.

Світова економіка відновлюється після кризи, але чисельність трудових ресурсів зростає, і прогнозований на 2018 рік рівень безробіття в світі в порівнянні з попереднім роком не зміниться, говориться в останній доповіді Міжнародної організації праці.

Як наголошується в доповіді, рівень безробіття в світі, що виріс в 2016 році, в подальшому стабілізувався. У 2017 році він, за оцінками, досяг 5,6%, а загальна кількість безробітних – перевищила 192 мільйони.

Не зважаючи на те, що у 2017 році економічне зростання перевершило очікуваний рівень, довгострокові перспективи розвитку світової економіки залишаються не надто сприятливими. Позитивну тенденцію, яка намітилася на 2017-2018 роки, автори доповіді відносять на рахунок високих показників ринків праці розвинутих країн, де, за прогнозами, в 2018 році рівень безробіття знизиться ще на 0,2 процентних пункти і складе 5,5%, що нижче докризового показника.

Навпаки, в країнах із ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, зростання зайнятості, як очікується, буде відставати від зростання чисельності трудових ресурсів, однак там цей показник в порівнянні з 2016 роком покращився.

«Хоч рівень безробіття в світі й стабілізувався, дефіцит гідної праці досі відчутно: світова економіка все ще не створює достатньої кількості робочих місць. Необхідно вжити додаткових зусиль, щоб поліпшити умови праці для тих, у кого є робота, і забезпечити справедливий розподіл плодів росту», – заявив Генеральний директор МОП Гай Райдер.

Нестабільна зайнятість зростає, зниження частки «працюючого бідного населення» сповільнюється

Як підкреслюється в доповіді, якщо в недалекому минулому можна було говорити про помітний прогрес у скороченні нестабільної зайнятості, то починаючи з 2012 року цей процес практично загальмувався. Це означає, що в 2017 році нестабільною була, за оцінками, зайнятість майже 1,4 млрд працівників, а до 2019 року їх число зросте ще на 35 мільйонів. У країнах, що розвиваються в умовах нестабільної зайнятості працюють троє з кожних чотирьох працівників.

Як позитивний момент в доповіді наголошується, що в країнах з ринком, що формується, продовжує скорочуватися чисельність «працюючих бідних»: кількість працівників, які живуть на межі бідності, в 2018 році там має скласти 176 млн, або 7,2% всього працюючого населення.

«Проте в країнах, що розвиваються чисельність «працюючого бідного населення» скорочується надто повільно, не встигаючи за зростанням трудових ресурсів. Кількість працівників, що живуть в умовах крайньої бідності, вперто не бажає опускатися в найближчі роки нижче 114 мільйонів, що в 2018 році складе 40% усіх працюючих», – говорить провідний автор доповіді економіст МОП Штефан Кюн (Stefan Kühn).

Автори доповіді також відзначили той факт, що показники економічної активності серед жінок як і раніше істотно нижчі, ніж серед чоловіків. Жінкам також частіше доводиться працювати на робочих місцях більш низької якості і за меншу плату.

Структурні зрушення і старіння населення додадуть проблем на ринку праці

Аналізуючи зрушення в галузевій структурі сфери зайнятості, автори доповіді відзначають, що основним фактором майбутнього зростання рівня зайнятості стануть робочі місця в секторі послуг, в той час як в сільському господарстві і промисловості зайнятість продовжить скорочуватися. Оскільки як в сільському господарстві, так і в сфері ринкових послуг переважає нестабільна зайнятість, прогнозовані міжгалузеві зрушення в сфері зайнятості можуть лише частково скоротити дефіцит гідної праці, якщо не будуть супроводжуватися активними політичними зусиллями, спрямованими на підвищення якості робочих місць і продуктивності в секторі послуг.

У доповіді розглянуті також наслідки старіння населення. Зростання загальносвітової робочої сили не зможе компенсувати швидке збільшення числа пенсіонерів. Передбачається, що середній вік працюючого населення, що склав в 2017 році трохи менше 40 років, у 2030 році перевищить 41 рік.

«Крім проблеми, яку зростання числа пенсіонерів створює для систем пенсійного забезпечення, на ринках праці також, очевидно, відіб'ється і підвищення середнього віку робочої сили. Старіння населення може призвести до зниження продуктивності і утруднити реалізацію коригувальних заходів на ринку праці, пов'язаних з економічними потрясіннями», – наголошує директор Департаменту дослідницької діяльності МОП Сан Ен Лі (Sangheon Lee).


Міжнародний відділ ЦК Профспілки