Згідно з новим Законом «Про освіту» повноваження щодо забезпечення якості освіти мають два органи: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та Державна служба якості освіти, яка буде формуватися на основі Державної інспекції навчальних закладів.

Була проведена велика робота, щоб закон ухвалили, але не меншим буде і процес його імплементації. Про найближчі перспективи розповідає голова ДІНЗ Руслан Гурак.

– Вітаю всіх освітян, усіх людей, які працюють у сфері освіти та науки, усіх зацікавлених і небайдужих: батьків, студентів, громадськість – із тим, що прийнято нову редакцію Закону України «Про освіту», – починає розмову Руслан Васильович. – Упровадження цього закону має на меті трансформувати системи, що раніше функціонували в Україні, зокрема – державний нагляд (контроль), який здійснювався ДІНЗ та місцевими органами управління освітою, а також сформувати систему забезпечення якості освіти. І провідне місце тут належатиме новому центральному органу виконавчої влади – Державній службі якості освіти.

– Чим цей новий орган якісно відрізнятиметься від Державної інспекції?

– Працюючи в Державній інспекції навчальних закладів, ми переконалися, що система виключно інспектування не є ефективним механізмом для забезпечення якості освіти. Очевидним став той факт, що для України потрібна інша система, яка буде не лише контролювати, а і стимулюватиме суб’єктів надання освітніх послуг до постійного підвищення якості освіти й освітньої діяльності; система, яка має по-­іншому реагувати на те, що відбувається в освітньому просторі. Власне, законодавець прийняв запропоновану інспекцією і міністерством модель розвитку системи забезпечення якості, що передбачає, у тому числі, і трансформацію державного нагляду (контролю) в Україні. Для нас це дуже важливо. На сьогодні вже підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України про утворення Державної служби якості освіти як центрального органу виконавчої влади шляхом перетворення Державної інспекції навчальних закладів України. Я сподіваюся, що до 1 січня 2018 року ми матимемо і положення, і штатний розпис, і кошторис.

Повертаючись до запитання, я хочу зазначити, що головним завданням у роботі будь-­якої інспекції як органу державного нагляду є виявлення порушень і недоліків. Однак відтепер акценти будуть зміщені: наша діяльність спрямовуватиметься насамперед на розроблення, з урахуванням кращого європейського досвіду, та впровадження інструментів, процедур та заходів із забезпечення і підвищення якості освіти. Йдеться про стандарти зовнішнього забезпечення якості освіти. Крім того, необхідно напрацювати і рекомендації щодо функціонування у закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Але як, за якою траєкторією навчальний заклад буде розбудовувати цю систему – вирішуватиме він сам. Наше завдання – проаналізувати освітній і управлінський процеси у закладі освіти та допомогти їх поліпшити, надавши відповідні рекомендації. Водночас ми маємо розробити політику та процедури забезпечення також якості власної діяльності.

– Як зміняться форми державного нагляду за діяльністю ЗНЗ? Основною була атестація закладу…

– Законом введено нове поняття – «інституційний аудит». Він проводитиметься в навчальних закладах загальної середньої освіти не частіше ніж один раз на 10 років. Державна атестація навчального закладу, що була раніше основною формою державного нагляду і контролю, скасована, оскільки виявилася неефективною. Адже органи управління освітою на місцях виконували нетипові для себе функції. Вони були і представниками засновників закладів освіти, і призначали директорів, учителів, здійснювали фінансово-­господарське управління, методичне обслуговування, і мали проводити ще й зовнішній, незалежний контроль. При цьому підходи, зокрема, до заходів державного нагляду (контролю) відрізнялися. Тепер інституційний аудит проводитимуть територіальні органи Державної служби якості освіти, а не місцеві органи управління освітою. Це важливо, насамперед, для забезпечення в усіх регіонах країни єдиної державної політики у сфері освіти.

Законом введено також поняття акредитації освітніх програм у загальній середній освіті, якого до цього не було. Навколо цієї норми закону точилося багато дискусій: що будуть акредитовувати, які дисципліни, як це відбуватиметься? У повноваженнях Державної служби якості освіти залишилися два варіанти. Ми можемо акредитувати нетипову програму в загальній середній освіті, якщо навчальний заклад звернеться до нас із таким проханням. Також зможемо передати повноваження проводити таку акредитацію у загальній середній освіті фаховим громадським об’єднанням. Даючи їм такі повноваження, ми потім будемо враховувати їхні результати акредитації і під час інституційних аудитів, і під час затвердження нетипових освітніх програм.

Водночас державний нагляд та конт­роль як частинка повноважень залишається в нового центрального органу виконавчої влади. Ми й надалі здійснюватимемо контроль за дотриманням вимог законодавства з метою недопущення порушень прав здобувачів освіти, педагогічних та науково-­педагогічних працівників, передбачених Конституцією та законами України.

– Ви згадали про стандарти зовнішнього забезпечення якості. Розкажіть про них детальніше.

– Ми зараз підготували проект наказу міністра освіти і науки, згідно з яким буде створена потужна робоча група, куди увійдуть кращі фахівці ДІНЗ, МОН, НАПН, учителі, науково­педагогічні працівники, представники інститутів громадянського суспільства, щоб розробити Концепцію розбудови системи забезпечення якості. Ця робоча група працюватиме не лише над стандартами, а і ще над одним важливим питанням – як перепідготувати і відібрати нових працівників і для центрального апарату нового органу, і його територіальних підрозділів.

– Як формуватимуться територіальні органи?

– Ми плануємо утворювати територіальні органи в кожному обласному центрі. Повноваження ті самі, як і у центрального органу виконавчої влади, тобто Державної служби якості, вони будуть нести ту саму відповідальність і користуватися тими самими правами. На всіх працівників розповсюджуватимуться вимоги Закону України «Про державну службу». Через це всі вони будуть набрані на роботу на основі конкурсу. Умови конкурсу, його принципи і критерії будуть оголошені пізніше, після того, як ми їх чітко сформуємо, погодимо, затвердимо. Надзвичайно важливо, щоб до нового органу прийшли люди фахові й порядні, котрим довірятимуть заклади освіти, громадськість.

– Як, на Вашу думку, на якість освіти впливає процес децентралізації?

– Процес децентралізації – це необхідна умова для розвитку держави. Але бачимо, що в деяких випадках директори шкіл, керівники органів управління освітою, об’єднаних територіальних громад не зовсім коректно і правильно розуміють децентралізацію у сфері освіти. ДІНЗ уже фіксує факти порушень законодавства, наприклад, коли без погодження призначається директор школи, який не має вищої педагогічної освіти і стажу відповідної роботи. Або коли у виконкомі сільської ради вирішують, скільки має бути часу на вивчення того чи іншого навчального предмета. Тому Державна служба якості освіти докладатиме усіх зусиль, аби забезпечити дотримання у закладах освіти вимог законодавства та захистити законні інтереси учасників освітнього процесу, в тому числі за допомогою нових процедур і стандартів.

– В Україні функціонують більш ніж 40 тисяч суб’єктів надання освітніх послуг. Це дуже багато. Ви сказали про нову якість взаємодії, якісний конт­роль. Штат служби збільшиться порівняно зі штатом інспекції?

– Звичайно. По­перше, повноваження нового органу центральної влади набагато ширші, ніж були у ДІНЗ. Ми маємо нові процедури – інституційний аудит, затвердження освітніх програм (крім типових і тих, що розроблені на основі типових), акредитацію громадських фахових об’єднань, що здійснюватимуть незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності, ведення відповідного реєстру. Державна служба якості уповноважена також проводити моніторинг якості освіти, за дорученням міністра здійснювати контроль за дотриманням вимог щодо організації зовнішнього незалежного оцінювання. Залишаються також позапланові перевірки закладів освіти, що проводитимуться згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Це досить широкі повноваження, дуже велика відповідальність, отже і штат працівників має бути збільшений. Ми сподіваємося, що в новий орган прийдуть багато нових людей із глибокими професійними знаннями, хорошими ідеями і щирим прагненням до змін на краще. Окрім того, у нового органу має бути інше фінансування для забезпечення виконання покладених завдань. Уряд у проекті Державного бюджету на 2018 рік уже заклав відповідні фінансові можливості. Щодо суб’єктів, які надають освітні послуги: хочу звернути увагу, що за законом маємо два органи, які займаються забезпеченням якості: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та центральний орган виконавчої влади – Державну службу якості освіти. Все, що стосується вищої освіти – стандарти, внутрішнє, зовнішнє забезпечення якості, – це компетенція Національного агентства. Все щодо загальної середньої, професійно­-технічної, позашкільної, дошкільної освіти – повноваження Державної служби якості освіти.

– При цьому за Державною службою якості зберігаються повноваження дотримання законодавства у сфері вищої освіти?

– Так. Повноваження, які передбачені статтею 69 Закону «Про освіту» як «державний нагляд, контроль», залишаються за Державною службою якості освіти. У структурі служби буде створено окремий підрозділ, що виконуватиме у спосіб та у межах визначених законами повноважень служби цю функцію контролю за діяльністю закладів вищої освіти.

– Що відчують освітяни на різних рівнях із початком роботи нової служби? Як це позначиться на їх роботі?

– Я думаю, що освітяни зможуть відчути кардинально інший підхід держави в особі нового центрального органу до забезпечення якості освіти. Ми зробимо все від нас залежне для того, щоб бути помічником навчального закладу, сприяти постійному підвищенню якості освіти, формуванню довіри суспільства до закладів освіти й органів управління освітою.

– Нині при роботі державних органів усе актуальнішою стає участь громадськості у цьому процесі – або громадського контролю, або відкритості для представників громадськості. З цієї точки зору як буде побудована робота служби?

– Ми завжди розраховуємо на допомогу, підтримку і конструктивну критику громадських організацій. На сьогодні до перевірок залучаємо представників інститутів громадянського суспільства, у тому числі органів студентського самоврядування. Ми прагнемо до співпраці і взаємодіємо з громадськістю, яка має пропозиції щодо вдосконалення нашої діяльності. У новому органі виконавчої влади залишимо також ті самі принципи взаємодії з громадськими організаціями – ми відкриті для кожної з них. Запрошуємо долучатися до розроблення нових стандартів, рекомендацій, усіх процедур забезпечення якості, робота над якими вже розпочалася з прийняттям нової редакції Закону України «Про освіту».

Спілкувався Максим Короденко, газета «Освіта України», № 41-42, 2017 р.