ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на запити членів Профспілки надає роз’яснення щодо правомірності застосування контрактної форми трудового договору для педагогічних працівників опорного закладу освіти.

Законом України «Про загальну середню освіту» визначено, що трудові відносини в системі загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цими Законами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю контракт є особливою формою трудового договору і сфера його застосування визначається законами України. Це суттєво звужує сферу застосування контракту. Укладення контракту у випадках, не передбачених законами України, не допускається, оскільки це знижує рівень соціальної захищеності працівників і суперечить вимогам Конвенції Міжнародної організації праці № 158 (1982 року), ратифікованої Україною 4 лютого 1994 року.

Сферу застосування контрактної форми трудового договору в галузі освіти до 28.09.2017 визначав Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, який втратив чинність у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України нового закону «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Згідно із статтею 20 Закону № 1060-ХІІ керівники навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю і підпорядковані Міністерству освіти і науки України або іншим міністерствам і відомствам, обираються за конкурсом і призначаються на посаду шляхом укладання з ними контракту.

Відповідно до статті 54 Закону № 1060-ХІІ педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Новий Закон № 2145-VIII передбачає можливість укладання контракту тільки з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.

Законом України «Про загальну середню освіту» не передбачено обов’язкового запровадження для педагогічних працівників контрактної форми трудового договору.

Із зазначеного випливає, що законодавством про освіту (станом до 28.09.2017) була визначена сфера обов’язкового застосування контракту лише для керівників навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю. Новий Закон «Про освіту» № 2145-VIII та Закон «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними Законом № 2145 –VIII) містять положення, які передбачають, що керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше).

Укладення контракту з педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів (станом до 28.09.2017) можливе було лише за їх згодою відповідно до ст. 21 КЗпП України та ст. 54 Закону № 1060-ХІІ. Новий Закон «Про освіту» не містить положення щодо укладення контракту з педагогічними працівниками.

При цьому, слід враховувати, що контракт покликаний забезпечити умови для виявлення ініціативності і самостійності працівника, враховувати його індивідуальні особливості та професійні навички, підвищувати його правову та соціальну захищеність. Саме на цьому наголошено у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство»). Умови контракту, які погіршують стан працівника (порівняно з чинним законодавством і колективним договором), вважаються недійсними.

Згідно з абз. 5 п. 5 рішення Конституційного Суду України № 12-рп/98 контрактна форма трудового договору не може впроваджуватись нормативними актами центральних і місцевих органів виконавчої влади, актами органів місцевого самоврядування, а також колективними договорами і угодами та іншими локальними нормативними актами.

Такі пропозиції суперечать як положенням національного законодавства, так і нормам міжнародного права (Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, Конвенції МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики, Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, Директиві Ради 1999/70/ЄС від 28 червня 1999 року, Директиві Ради 1991/383/ЄЕС від 25 червня 1991 року).

Педагогічні працівники в установах та закладах освіти здійснюють свої професійні обов’язки на постійній основні, умови їх роботи носять довготривалий характер, оскільки пов’язані із здійсненням безперервного навчально-виховного процесу в школах, дошкільних навчальних закладах, і не містять передумов вважати такий процес обмеженим у часі для переведення їх на контракт або строковий трудовий договір.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання форми трудового договору з педагогічним працівником необхідно враховувати положення Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, пунктом 5.3.8. якої передбачена норма щодо: спрямування контрактної форми трудового договору на створення умов для виявлення ініціативності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності, правову і соціальну захищеність; обов’язковості надання додаткових порівняно з чинним законодавством пільг, гарантій та компенсацій для працівників, з якими укладено контракт; трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважати такими, що укладені на невизначений строк.


Юридичний відділ ЦК Профспілки