Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зустрілася з представниками більшості фракцій, щоб поговорити про прийняття нового Закону «Про освіту», який розглядатиметься парламентом у другому читанні 5 вересня.

Розмова відбулася сьогодні, 4 вересня, у приміщенні Верховної Ради України.

Здебільшого йшлося про питання, які найбільше обговорювала громадськість під час підготовки законопроекту. Зокрема, тривали дискусії щодо мовної статті, підвищення зарплат педагогічним працівникам та автономії вчителів.

Лілія Гриневич пояснила депутатам, що підвищення мінімальної зарплати вчителя до 4-х прожиткових мінімумів вартуватиме державі додатково близько 67,9млрд гривень. При цьому попередня пропозиція про підвищення до 3-х прожиткових мінімумів спричинила б збільшення видатків на 34млрд гривень.

«Я виступаю за те, що зарплата вчителів має збільшуватися, а соціальний статус – рости. Однак, ми маємо робити це поступово. Погляньте, просто збільшення з 3-х до 4-х прожиткових мінімумів мінімальної зарплати спричинило ріст видатків у два рази. Це відбувається тому, що разом із зростанням мінімуму зростають і надбавки, які вираховуються у відсотковому співвідношенні. У 2017 році освітня субвенція на зарплати вчителям становить трохи більше 50млрд гривень. Тобто для підняття мінімалки до рівня 4-х прожиткових мінімумів нам потрібно більш ніж подвоїти цей бюджет. Одномоментно ми цього зробити не можемо», – розповіла Міністр.

У перехідних положеннях закону вже зафіксовано кінцевий термін, до якого держава повинна виконати свої зобов’язання перед педагогами. Лілія Гриневич зазначила, що враховуючи економічну ситуацію в Україні, правильно розраховувати поетапне підняття мінімально зарплати вчителя до 4-х прожиткових мінімумів до 2025 року.

Також усі присутні погодилися, що виписаний сьогодні у проекті Закону варіант статті про мову в освіті – найоптимальніший з можливих.

Він регламентує, що замість наявної сьогодні практики, коли школи нацменшин навчаються лише мовою нацменшин, створюватиметься нова – починаючи з базової школи відбуватиметься поетапне збільшення кількості предметів, що вивчаються українською. При цьому планується, що у старшій школі діти вивчатимуть мовою нацменшин лише декілька предметів.

«Ми вдячні представникам нацменшин за їхнє розуміння. Вони усвідомлюють, що їхнім дітям потрібно знати українську, інакше вони просто не зможуть продовжити власну освітню кар’єру та успішно вступити в український виш», – додала Міністр.

Фракція «Батьківщини» також висловила сумнів, що українські вчителі, особливо сільські, достатньо фахові, аби самостійно мати можливість складати навчальні програми на базі стандарту.

Лілія Гриневич повідомила, що МОН надасть вчителям модельні програми, які можна буде застосовувати для навчання дітей. Однак, враховуючи механізми підвищення кваліфікації, що вже закладені в Закон, здатність та необхідність для педагогів вчитися дозволить швидко підвищити їхню компетентність. Міністерство освіти і науки розраховує на те, що вже впродовж двох років українські педагоги зможуть робити це самостійно, виходячи з потреб власного класу.

Нагадуємо, що в новому Законі «Про освіту» закладено підвищення обсягу годин для підвищення кваліфікації вчителя до 150 впродовж 5 років. При цьому вчитель муситиме самостійно обирати певну кількість годин з цього обсягу для щорічного навчання. Педагог також матиме можливість самостійно обирати місце підвищення кваліфікації, а держава за це платитиме за рахунок спеціальної субвенції.