Наукове товариства імені Шевченка (НТШ) позитивно оцінює введення в дію у 2016 році нового Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який відкриває шлях до реформування та інтеграції академічної, університетської і відомчої науки і, відтак, зайняття нею в українській державі місця, притаманного державам з інноваційною основою розвитку економіки.

Водночас, глибоке занепокоєння викликають спроби фактичної ревізії Закону та продовження руйнації наукових колективів через недофінансування у бюджеті 2017 року навіть мінімальних їх потреб, не кажучи вже про гостро необхідне оновлення матеріальної бази досліджень. Надзвичайно загрозливими для збереження і розвитку інтелектуального рівня нації та, врешті, самого існування Держави стають необ’єктивні оцінки з боку високопоставлених депутатів Верховної Ради та урядовців досягнень і ролі української науки, особливо академічної, зазіхання на її землі та майно, некваліфіковані чи спотворені зіставлення систем організації наукових досліджень в Україні та в державах усталеної демократії. Вражають регулярні неправдиві твердження про відсутність в інших країнах фінансованих державою та бізнесом академій наук чи рівноцінних їм дослідницьких установ, так немовби не існують Китайська, Польська чи Чеська академії наук, грандіозний ЦЕРН, фінансовані державою німецькі наукові товариства Гельмгольца (38 тис. працівників, 3 лавреати Нобелівських премій, річний бюджет понад 4 мільярди євро), Ляйбніца (18.5 тис. працівників, 17 лавреатів Нобелівських премій, річний бюджет понад 1,7 мільярди євро), Планка (83 інститути, 22.197 тис. працівників, 18 лавреатів Нобелівських премій, річний бюджет понад 1,8 мільярди євро), Національні інститути і лабораторії Італії, у США – лабораторії Дженерал Електрік, Вестінггаус, Белл, Лівермор, Аргонн і Фермілаб – інкубатори Нобелівських лавреатів, гігантські обсерваторії в Південній Америці, на Гавайях, в Антарктиді і в космосі, дві гравітаційно-хвильових обсерваторії вартості п’яти річних бюджетів НАН України, які викликали цьогоріч сенсацію серед освіченої частини людства, ставши головними претендентами на Нобелівську премію наступного року.

Науковці та освітяни завжди були серед ініціаторів позитивних суспільних змін і поклали чимало жертв у новітній визвольній боротьбі українського народу. Формулюючи вимоги збереження та розвитку інтелектуального і науково-технічного потенціалу України шляхом забезпечення якісної освіти і ефективно працюючої наукової сфери вони вимагають лише прямування до тих пропорцій видатків бюджету держави, які притаманні передовим державам, а не вимагають їх порушення на свою користь.

Ми підтримуємо справедливі, вмотивовані державним інтересом вимоги науковців Національної академії наук України, Національних галузевих наук України та провідних національних університетів України щодо забезпечення фінансування у 2017 році досліджень у розмірі, який забезпечить повну зайнятість науковців та стане основою для виконання в наступних роках усіх положень Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» в повному обсязі.

Ухвалено на Загальних зборах НТШ 3 грудня 2016 року, місто Львів






Додатково:

НАНУ НА ТЕЛЕКАНАЛІ «РАДА»: Про останні досягнення нанонауки в Україні

НАНУ: Молоді вчені Академії – про проблеми розвитку української науки

"SCIENTIFIC SOCIAL COMMUNITY": 5 ФАКТОРОВ, КОТОРЫЕ МЕШАЮТ НАУКЕ В ВУЗАХ?