Саме цьому питанню як наріжному каменю подальшого розвитку українського суспільства в усіх напрямках було присвячено вчорашнє відкрите засідання Кабінету Міністрів. А спільна робота уряду й представників історичних вищих шкіл держави дасть змогу ректорському корпусу безпосередньо впливати на формування відповідних нормативних актів, переконана Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. За її словами, це стало унікальною нагодою спілкування, потреба в якій визрівала кілька останніх років, першим кроком до зближення уряду з університетською наукою.

Учора на розгляд уряду було внесено перший профільний пакет, який складався з дев'яти документів, охарактеризованих Прем'єром як першочергові та невідкладні. Серед них -внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" та Державної цільової науково-технічної та соціальної програми "Наука в університетах" на 2008 - 2012 роки, затвердження Положення та критеріїв діяльності дослідницького університету, Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей в них.

Іншими важливими напрямками названо питання стажування аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних закладах в Україні та за кордоном, розглянуто також зміни до переліків спеціальностей, за якими готуються фахівці за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Окремо Юлія Тимошенко відзначила рішення про створення Студентської Ради при Кабінеті Міністрів, склад якої спершу визначатиметься не персонально, а за чинними посадами керівників студентського самоврядування у тому чи іншому ВНЗ. Перше засідання цього новоутворення повинно відбутися вже наприкінці поточного тижня.

На засіданні розглянуто також освітянський меморандум про взаєморозуміння між урядами України й Бразилії та українсько-литовську міжурядову угоду про взаємне академічне визнання кваліфікації. Це надаватиме доступ до отримання вищої освіти, визнання її та наукових ступенів.


ПЕРШИЙ ЕТАП РЕФОРМУВАННЯ

Окреслені кроки, які є складовою реформування всіх видів освіти в Україні, є стратегічною метою уряду. Прийняття ж основоположного закону забезпечить реальне підгрунтя для новацій у цій сфері, входження вітчизняної вищої школи до європейського та світового науково-освітнього простору.

За словами профільного міністра Івана Вакарчука, проектом закону визначено типи вищих навчальних закладів, до яких належатимуть профільний і класичний університет, академія, коледж і професійний коледж, а також окреслено вимоги до них. Істотних змін зазнала структура вищої освіти, тобто вилучаються такі поняття як неповна, повна, базова. У новій редакції закону немає також освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліста" й поняття рівнів акредитації ВНЗ. Водночас національні заклади суттєво відчують розширення автономії та академічних свобод, активізацію участі в управлінні закладом студентського самоврядування.

У підвищенні престижу вищої освіти особливу роль має відігравати дослідницький статус, який, до речі, днями було присвоєно Національному гірничому університету. Він передбачає поєднання інноваційної діяльності з навчанням студентів із застосуванням передових наукових розробок та досліджень. Безперечно, це передбачає величезну відповідальність кожного ВНЗ, який виборюватиме таке почесне звання на конкурсних засадах. Утім, про довічність визнання тут не йдеться: підтверджувати свій високий рівень, а також рівень довіри держави до себе доведеться кожні сім років.

Щодо згаданої програми "Наука в університетах", то втілення в життя її положень є однією з вимог Болонського процесу, активним учасником якого є й Україна. У документі докладно прописано, зокрема, термін "академічної мобільності", що передбачає якісно новий рівень стажування молодих учених як за кордоном, так і на українських теренах.

У свою чергу ректор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, голова спілки ректорів вищих навчальних закладів державної форми власності Леонід Губерський цілковито підтримав нові освітні ініціативи уряду, внісши низку слушних зауважень і доповнень. Зокрема щодо закінчення вступної кампанії до 1 серпня, запровадження квот на вступ до ВНЗ абітурієнтів із особливими потребами (до 25 відсотків) та їхнє зарахування на конкурсній основі тощо.

Загалом, умови для вступу до університетів, академій та інших подібних освітніх структур мають бути однаковими незалежно від форми власності закладу. При цьому внесеними на розгляд уряду документами передбачено підвищення вимог держави до контролю за ліцензуванням і акредитацією.

Всі позитивні пропозиції, зауваження, зміни й доповнення до вказаних нормативних актів, за словами Юлії Тимошенко, буде неодмінно враховано в підсумкових редакціях документів. До слова, вони побачать світ лише після остаточного затвердження саме Л. Губерським, підпис якого закріплюватиме візу всіх міністрів.

Юлія Тимошенко дала членам уряду та представникам освітньої галузі два тижні на остаточне доопрацювання вчорашніх документів з тим, аби на одному з найближчих засідань Кабміну перетворити їх з проектів на повноцінні нормативні акти.