Наприкінці 2015 року український парламент скасував право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів сироти та діти з особливими потребами втратили можливість автоматичного зарахування до коледжу або університету.

Сайт "Сегодня.ua" дізнався, чи дозволить якість освіти в школах-інтернатах сиротам бути конкурентоспроможними порівняно з випускниками з загальноосвітніх шкіл.

Як розповідають експерти, навчальна програма в школах-інтернатах і загальноосвітніх школах відрізняється тільки наявністю допоміжної програми.

Чим відрізняється навчання

У школах-інтернатах дітям приділяється значно більше уваги, ніж в загальноосвітніх. До того ж держава виділяє в кілька разів більше коштів на одного учня школи-інтернату, ніж на загальноосвітню.

"Різниця тільки в тому, що в спеціальних школах-інтернатах наповненість класів набагато менше. Там від восьми до 12 учнів. Вважається, що в школах-інтернатах більш комфортно для учнів і там педагоги отримують спеціальні надбавки. Витрати на інтернатні заклади вище, наприклад, якщо в загальноосвітній школі витрати на учня 8-10 тис. грн на рік, то в інтернаті – це може бути і 45 і 75 тис. На рік, в залежності від типу школи. А, загалом, якість освіти та комфортні умови кращі, ніж в звичайних школах. Але, після інтернату дуже сумнівне працевлаштування випускників. Як правило, тільки 10% адаптуються до життя і працевлаштовуються", – говорить експерт реанімаційного пакету реформ з питань інклюзивної освіти Лариса Самсонова.
За її словами, рівень підготовки випускників інтернатів дуже різний, оскільки діти потребують спеціального навчання. І статистики скільки дітей після закінчення школи-інтернату вступили до вузів або не вступали, взагалі не ведеться.



"Конкурентоспроможність учня залежить від його здібностей і завзятості. Але пільги при вступі не дають гарантій, що він отримає якісні знання. Якщо в вуз брати дитину, тому що вона сирота – це не означає, що вона буде конкурентоспроможною на ринку праці", – додає експерт.

До ЗНО діти в інтернатах готуються самостійно

За словами директора Рава-Руської спеціалізованої школи-інтернату Андрія Сопсіса, випускники інтернатів не можуть дозволити собі додаткової підготовки до ЗНО з репетитором, як, наприклад, діти з повних сімей. Додаткова підготовка стала особливо актуальною після скасування права позачергового вступу до вузів. Але директор інтернату запевняє, що вони створюють всі умови, для самостійної підготовки до тестування.

"Якщо порівнювати з іншими учнями, чиї батьки можуть дозволити репетитора, тоді наші діти не в рівних умовах. Але, у нас учні, які готувалися самостійно, спокійно справлялися із завданнями на ЗНО. У минулому році з 22 випускників 18 надійшли в коледжі і університети. Матеріальну базу хотілося б поліпшити, і ми постійно залучаємо іноземних інвесторів. Але в порівнянні з інтернатними закладами наших сусідів, хоча б Польщі, ми поступаємося. Там матеріальна база незрівнянна в порівнянні з нашою, наприклад, у них скрізь є басейни. Зараз ми ведемо роботи над укладенням договору з Томашева-Любельською школою-інтернатом у Польщі. Тоді ми будемо детально знати, що є там, і що ми можемо перейняти. При цьому потрібно розуміти, що Польща не будувала все за свій рахунок, левова частка – це проекти Євросоюзу", – зазначає Андрій Сопсіс.

Для дітей з інтернатів створили онлайн-платформу для підготовки до ЗНО

Для того, щоб діти з інтернатів мали шанси успішно скласти ЗНО і вступати до вузів, громадська спілка "Освіторія" почала тестування проекту iLearn, на якому діти протягом декількох місяців готувалися до тестування. Програма в тестовому режимі запрацювала ще в 2015 році в центрі реабілітації "Смарагдове місто" в Святогорську Донецької області, куди перемістили дітей з інтернатів окупованої терористами території Донбасу.

"ILearn – це онлайн-платформа для навчання, як Coursera або вітчизняний "Прометеуст", але зі своєю специфікою. Вона спеціалізується тільки на підготовці до ЗНО. На ній представлені чотири найбільш популярних курси: українська мова та література, математика, англійська мова та історія України. Якщо говорити про інтернати, ми з ними працюємо по-іншому, ніж з іншими користувачами, їм потрібна мотивація та підтримка. Діти з інтернатів не вірять в свої сили, вони бояться ставити собі амбітні цілі. Тому наші зусилля для початку встановлені на те, щоб мотивувати випускників інтернатів, а потім займатися з ними", – розповіла керівниця "Освіторії" Зоя Литвин.

Курси на iLearn складаються з відеолекцій, тестів, вебінарів від викладачів вузів і самостійних завдань. На сайті також можна протии тестування, аналогічне завданням на ЗНО, щоб перевірити свою готовність.

За словами директора реабілітаційного центру "Смарагдове місто" Володимира Романюка, заняття на освітньої платформі допомогло більше ніж половині випускників стати студентами університетів і коледжів. Оскільки реабілітаційний центр спочатку було важко перебудувати в школу, рік навчання багато учнів практично пропустили.

 "Коли нам запропонували участь в проекті, ми, безумовно, погодилися. Це була хороша можливість підготувати дітей до ЗНО. Програма онлайн-навчання дуже сподобалася дітям, оскільки це було щось нове, сучасне. Близько 52% випускників цього року вступили до вищих навчальних закладів", – розповів Володимир Романюк.

Зоя Литвин зазначає, що коли "Освіторія" прийшла в "Смарагдове місто", діти сумнівалися в своїх знаннях і розраховували вступати в ПТУ, максимум – коледжі. Практично ніхто з вихованців центру не збирався здавати ЗНО і подавати документи до університетів. Щоб переконати дітей спробувати себе в незалежному тестуванні, з ними працювали консультанти і психологи, які допомогли визначити професійні нахили та допомогти з вибором предметів для підготовки до ЗНО.



"Коли ми переїхали в "Смарагдове місто" ми не могли налаштуватися на навчання, оскільки раніше нас привозили сюди відпочивати. Практично весь 10 клас я не вчився. Ми не думали про те, що буде, коли нам доведеться покинути реабілітаційний центр. Я не збирався здавати ЗНО і вступати до вузу, максимум – технікум. Але мене переконали, і я почав готуватися до тестування. Я склав ЗНО і зараз вчуся в Донбаській державній технічній академії на "галузевому машинобудуванні", – розповідає випускник "Смарагдового міста" Володимир Рагуз.

За його словами, залишати інтернат йому було складно, оскільки не знав, що його чекає за стінами реабілітаційного центру, де всі чужі.

"Після інтернату, звичайно, важко. Там постійно за тобою доглядали, допомагали. А тут вийшов сам. Сам все робиш, приймаєш рішення, ніхто не допоможе і не підкаже. Начебто вже доросла людина, але все поки важко", – додає Володимир.

Інтернати під загрозою закриття

У майбутньому в Україні інтернати можуть зникнути, а сиріт та дітей з особливими потребами перевести в загальноосвітні школи. За словами експерта реанімаційне пакету реформ Лариси Самсонової, інклюзивна освіта допоможе дітям здобувати знання на рівні з іншими дітьми і адаптувати їх до життя в реальних умов.

"Ми плануємо поступовий перехід від шкіл-інтернатів до інклюзивної освіти, щоб діти навчалися в загальноосвітніх школах. Це найкращий варіант, тому що дитина повинна пристосовуватися жити в реальних умовах. Це буде важко, якщо для кожної дитини не буде створено спеціальний план, що не буде асистента, який би допомагав з труднощами. Крім того, можуть виникнути труднощі з адаптацією до звичайних програм. Цей процес необхідно просто пройти, щоб зрозуміти, які виклики будуть виникати. Зараз у всіх є тільки страх, але немає викликів. Для дітей з особливими потребами, в школах з'являться інклюзивні класи, які будуть мати ті ж умови, що і в інтернатному закладі. Такі експерименти вже є в Києві, у Львові і інших містах", – розповідає Лариса Самсонова.



Ідею інклюзивної освіти не підтримують в інтернатах. На думку директора Рава-Руської Андрія Сопсіса, спеціалізованої школи-інтернату, діти в загальноосвітніх школах зазнаватимуть проявів дискримінації та відчуватимуть себе пригнічено.

"Влада вважає інтернати занадто витратними. Тобто, якщо є організоване харчування дітей і їх проживання – це вже для нашої держави – розкіш. Це дуже погана тенденція, тому що багато дітей соціально незахищених верств населення, залишившись у звичайній школі – я говорю зі свого досвіду, оскільки працював у звичайній школі – там буде соціальний фактор, і діти будуть відчувати себе пригнобленими. У нашій школі принцип диференціації не має ніякого значення. Тим більше у нас є соціально-психологічна служба. Такі діти часто ображені на весь світ, і їм необхідна постійна підтримка", – розповідає Андрій Сопсіс.

Лариса Самсонова відзначає, якщо проводити просвітницьку кампанію, українці зрозуміють проблеми дітей з особливими потребами та візьмуть в суспільство, але над цим потрібно ще багато працювати.

"На жаль, зараз це важко. Потрібні просвітницькі кампанії. У людей дуже багато страхів по відношенню до дітей з інвалідністю, вони не приймають їх потреб, через що потім в дорослому світі у таких дітей проблеми з соціалізацією. Від незнання і страху виникає спочатку дискримінація інтуїтивна, а потім і фізична. Потрібна розповідати людям, про те, що таким дітям потрібно допомагати і підтримувати, що в Україні є закон проти дискримінації. На жаль, він не ідеальний, оскільки не передбачає наслідків", – говорить Лариса Самсонова.