За 25 років незалежності професійно-технічна освіта в Україні, за словами експертів, не зазнала системних змін і сьогодні переживає не кращі часи

Щорічно професійно-технічні навчальні заклади випускають близько 160 тисяч учнів. У міністерстві освіти і науки України прогнозують – зростатиме кількість дітей, які підуть здобувати робітничі професії. Але кількість необхідно перевести в якість, тому важливо виробити нові підходи і стандарти в навчанні, щоб гарантувати знання, затребувані на ринку праці.

За 25 років незалежності професійно-технічну освіту в Україні, за словами експертів, не зазнало системних змін і сьогодні переживає не кращі часи. Є значне відставання від сучасних вимог виробництва, що також призводить до падіння престижу робітничих професій. При цьому кількість грамотних працівників з кожним роком неухильно зменшується, і часто їм немає заміни, так як на підготовку молодих кадрів високої кваліфікації йдуть роки. "Зараз професійно-технічна освіта переживає найтрагічніші місяці, тому що його необдумано перевели на фінансування з міських бюджетів, не давши субвенцій, – каже заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. – Від місцевої влади ми отримуємо листи, де нам кажуть: "Нам не потрібна така кількість фахівців, нам достатньо 15-20 людей для комунальних служб". Ми хочемо виправити цю ситуацію в законі, тому що це нонсенс".

Освітні стандарти та практика навчання на виробництві вимагають змін. У міністерстві впевнені – діяльність училищ повинна бути спрямована на якісну підготовку кваліфікованих працівників відповідно до вимог ринку праці. Зміни в сфері виробництва, значні соціально-економічні перетворення, які мають великий вплив на ринок праці, вимагають перегляду переліку професій та поновлення вимог кваліфікації, за якими училища готують робочі кадри.

Сьогодні при працевлаштуванні велике значення надають професійним навичкам. А в навчанні робітників важлива практика – щоб навчиться щось робити, потрібно робити. Для цього і потрібні сучасні стандарти за професіями, кваліфікований майстер-наставник і витратні матеріали, обладнання. Без роботодавців провести якісні перетворення неможливо, тому що саме вони формують запит на знання і вміння робітників. Компанії можуть брати участь у формуванні освітніх професійних стандартів, тим більше що з ростом технологій вони повинні динамічно змінюватися. Потрібно готувати фахівців "на виріст", а не за вимогами минулого століття. Це дозволить скоротити розрив між запитами компаній, які не можуть знайти працівника потрібної кваліфікації, і чергою в центрі зайнятості.

Багато промислових компаній проводять навчання своїх співробітників, підвищуючи їх професіоналізм. Напрацьований досвід може бути актуальним і затребуваним в системі освіти. Наприклад, енергетична компанія ДТЕК ще в 2012-2014 роках реалізувала проект комплексної модернізації системи навчання на виробництві і сьогодні в компанії працює 14 навчальних центрів, де щорічно навчається понад 42 тис. Осіб по 130 професіями.

Цей досвід і дозволив підготувати 8 освітніх стандартів за робітничими професіями, які затверджені Міністерством освіти і науки України в якості державних.

За словами директора Академії ДТЕК Євгенія Бондаренко, до кінця року буде розроблено вже 30 професійних стандартів. Він зазначає, що в системі освіти стає більш значущим принцип отриманого досвіду, а не часу навчання. "Від співпраці роботодавців і системи освіти виграють всі. Виграє система освіти, оскільки отримує попит на затребувані ринком професії. Виграє учень – він чітко розуміє, які є вимоги за фахом і що йому потрібно знати. Виграє роботодавець, оскільки отримує фахівця, який готовий працювати на сучасному обладнанні і в нових умовах", – зазначив Євген Бондаренко.



Додатково:

Засідання Експертної кадрової комісії з питань діяльності керівників навчальних закладів, установ професійно-технічнічної та позашкільної освіти

100 найбільш популярних професійно-технічних навчальних закладів України - станом на 21 серпня 2014 року

Щодо студентських (учнівських) квитків державного зразка