Стефан Джексон: "Я не бачу жодних серйозних перешкод для того, щоб система вищої освіти України стала частиною європейського освітнього простору…"

Стефан Джексон — один з провідних британських експертів у сфері оцінювання якості освіти, заступник директора з питань міжнародних програм Агентства оцінювання якості вищої освіти (The Quality Assurance Agency for Higher Education — QAA). Ми записали це інтерв'ю у перерві між сесіями семінару "Впровадження і підтримання освітніх стандартів у вищій освіті", що відбувся кілька днів тому в Києві за підтримки Британської ради в Україні.

— Почнімо розмову з організації, яку ви представляєте. Розкажіть, будь ласка, про історію й основні напрями діяльності Агентства оцінювання якості вищої освіти?

—Дуже дякую за питання. Насамперед хочу сказати, що я дуже радий бути тут, у Києві, і брати участь у такій цікавій і корисній дискусії про шляхи розвитку вищої освіти в Україні. Моя професійна діяльність досить давно пов'язана з QAA: я почав співпрацювати з ними наприкінці 90-х минулого століття як незалежний експерт — тоді я працював в одному з університетів Ліверпуля. А в 2002-му став директором з міжнародних програм QAA і пропрацював на цій посаді до виходу на пенсію в 2014-му і тепер продовжую працювати на нинішній посаді.

Наше агентство засноване 1997 р. До цього якість вищої освіти в країні оцінювала Рада з питань якості вищої освіти (Higher Education Quality Council), створена у зв'язку з тим, що в уряду виникла потреба у професійному й незалежному оцінюванні якості вищої освіти для адекватного розподілу бюджетних коштів. Оскільки до цього така практика існувала в середній освіті, уряд спочатку хотів скористатися послугами відповідних інспекторів, але ректори університетів рішуче виступили проти, і в результаті виникла ця інституція. Тобто британська практика незалежного оцінювання якості вищої освіти налічує вже майже три десятиліття.

— Які головні зміни відбулися в системі вищої освіти Великобританії за останні два десятиліття?

—Головна зміна в нашій сфері — це інтенсивне збільшення ступеня залучення студентів у процес оцінювання вищої освіти. Зросли очікування студентів від вищої освіти: вони націлені на те, щоб отримувати якісні освітні послуги, бо навчання пов'язане зі значними матеріальними витратами, і студенти цілком закономірно хочуть отримати максимум інформації про якісний рівень цих послуг. Крім того, ми спостерігаємо активний розвиток системи вищої освіти, значне збільшення кількості студентів, які навчаються і у Великобританії, і за її межами. Також університети стали більш чутливими до вимог роботодавців і уряду щодо власної діяльності. 

— Ваше агентство оцінює як елітні британські університети, які визнані в усьому світі і мають багатовікову історію, так і масові вищі освітні заклади. З яким типом вишів вам легше працювати?

—О, це цікаве запитання! Справді, у Великобританії надзвичайно диференційований сектор вищої освіти. З одного боку, це знамениті університети світового класу з найвищою репутацією, з іншого — невеликі приватні інститути, що надають окремі освітні послуги в контексті вищої освіти. Але в нас в QAA є залізне правило — наші принципи й стандарти мають бути однакові для всіх. Гадаю, представники університетів хотіли б більш диференційованих підходів, які враховували б конкретний тип і специфіку освітнього закладу. Ми ж вважаємо, що студенти мають отримати певний рівень освіти в будь-якому закладі вищої освіти, і відповідаємо за визнання його відповідності цим принципам і стандартам.

— Уже понад десять років ви професійно оцінюєте якість британської вищої освіти. Які складнощі при цьому виникали особисто у вас, які особливі випадки запам'яталися?

—Складнощі, на жаль, виникають досить регулярно, адже результати оцінювання далеко не завжди збігаються з очікуваннями керівництва вищих навчальних закладів. Працювати з університетами нам досить просто, бо вони мають власну систему оцінювання якості, і ми лише підтверджуємо її відповідність стандартам. А от ситуація з освітніми закладами, які хочуть отримати право присуджувати академічні ступені, не така однозначна. Такі виші дуже трепетно ставляться і до процесу, і, особливо, до результатів нашої діяльності, тому я можу згадати кілька напружених і складних розмов з їхніми керівниками за результатами нашого оцінювання.

Хочу при цьому зауважити, що ми лише оцінюємо освітні заклади і в разі негативної оцінки не поширюємо інформації про неї. Тобто через певний час освітній заклад може усунути недоліки, пройти оцінювання й урешті-решт отримати право присуджувати академічні ступені. Але керівництво таких закладів часто буває занадто нетерплячим і хоче негайно отримати позитивну відповідь від QAA.

— Під час семінару ви згадували про міжнародну діяльність QAA. Не могли б розповісти про неї докладніше?

—Так, я говорив про наш нинішній спільний проект — з міністерством освіти Албанії. Ми хочемо допомогти створити в цій країні ефективну систему оцінювання якості вищої освіти. Причому це не оцінювання нами албанської системи вищої освіти, а лише підтримка в розробці методології оцінювання і забезпечення контактів з високопрофесійними експертами.

Сподіваюся, у результаті цього проекту Албанське агентство оцінювання якості вищої освіти зможе успішно здійснювати свої функції. А наш останній міжнародний проект пов'язаний з оцінюванням якості вищої освіти в Макао — автономній території в складі КНР і колишній португальській колонії. У них узагалі немає організації, яка б оцінювала якість освіти. Тому керівництво Макао вирішило залучити нас до цієї роботи і доручило оцінити якість освіти у двох вищих навчальних закладах. Причому ми не нав'язуємо їм британських принципів і практики, а керуємося універсальними підходами і стандартами в галузі вищої освіти.

— Протягом останнього десятиліття університетські рейтинги стали впливовим інструментом освітньої політики. Причому два провідні міжнародні рейтинги (Таймс-Томсон Рейтерс і QS) є британськими продуктами. Як зростання популярності університетських рейтингів впливає на традиційні системи оцінювання якості вищої освіти?

—Так, звичайно, нині університетські рейтинги викликають великий інтерес засобів масової інформації і широкої громадськості. Багато хто хоче розібратися, наскільки хороший той чи інший університет порівняно з іншими. Добра репутація надзвичайно важлива для вищих навчальних закладів. Батьки хочуть, щоб їхні діти навчалися в найліпших університетах, тому їм цікавий саме порівняльний аспект. Ми ж просто оцінюємо відповідність університету якимсь визначальним стандартам. Тому не порівнюємо вищих навчальних закладів, кожен з яких, на нашу думку, має відповідати єдиним принципам і стандартам.

— Ви вже вдруге приїжджаєте в Україну. Не могли б оцінити систему вищої освіти нашої країни і перспективи її інтеграції в європейський освітній простір?

—Почну з того, що в європейському освітньому просторі існують узгоджені освітні стандарти і форми університетської діяльності. Українські університети досить близькі до них. Я бачу, як серйозно ви ставитеся до процесів реформування освіти й інтеграції її в європейський контекст. Мене вражає масштаб трансформацій, через які проходить українська вища освіта. Перехід від радянської системи освіти до європейської — це складний процес, що потребує тривалого часу й значних зусиль. Це не просто якісь формальні зміни, це культурна трансформація і битва за уми й серця людей.

У цьому зв'язку наявність організації, що займається оцінюванням якості вищої освіти, надзвичайно важлива. Причому ця організація має бути незалежною від міністерства освіти й інших державних органів. Я не бачу жодних серйозних перешкод для того, щоб система вищої освіти України стала частиною європейського освітнього простору. Тим більше принципи, на яких ґрунтується ваша освіта, аналогічні європейським. І ще — тут, у Києві, мене дуже вражає оптимізм українців, їхнє бажання позитивних змін і створення нових можливостей для подальшого розвитку.

— Що би ви порадили українським колегам, аби ця інтеграція відбулася максимально швидкою й успішно?

—Насамперед, треба активно співпрацювати з європейськими університетами, вивчати їхній досвід підтримання стандартів вищої освіти і впроваджувати відповідні практики. Бо це наше спільне завдання — забезпечити студентам якісну освіту європейського рівня.