«Реформа вищої освіти не може відбуватися в кабінетах. Активними учасниками цього процесу мають стати органи студентського самоврядування».

На цьому наголосила перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун під час зустрічі з представниками органів студентського самоврядування ВНЗ України, що відбулася 21 грудня 2015 року уДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

Перший заступник Міністра підкреслила важливість студентського самоврядування у впровадженні реформи вищої освіти. За словами Інни Совсун, студенти – активні учасники освітнього процесу, налаштовані на зміни та вмотивовані їх впроваджувати. Закон України «Про вищу освіту» стимулює розвиток студентського самоврядування, а завдання студентів скористатися цими правами та можливостями. «Для того, щоб реформа вищої освіти відбулася, потрібна участь кожного студента. В кожному університеті студенти повинні скористатися тими правами, які їм надаються», - підкреслила Інна Совсун.

За словами першого заступника Міністра, зусилля студентського самоврядування мають бути спрямовані на покращення якості навчального процесу та життя під час перебування в університеті.

Інна Совсун закликала представників вищих навчальних закладів активно відстоювати свої права. У свою чергу, Міністерство освіти і науки підтримуватиме студентське самоврядування та сприятиме його розвитку. «У вас є всі механізми і всіляка підтримка з боку Міністерства», - додала перший заступник Міністра.

Як реалізовується право студентів на вибірковість дисциплін у вищих навчальних закладах, розповів виконавчий директор аналітичного центру СEDOS Єгор Стадний.

Він нагадав про те, що право студента обирати 25% від обсягу своєї освітньої програми закріплено Законом України «Про вищу освіту». На початку 2015 року Міністерство звернулося до університетів із рекомендаціями про організацію освітнього процесу у 2015/2016 навчальному році, зокрема, забезпечити сприятливі умови у розкладах занять для здійснення вибору предметів студентами.

Аналітичний центр СEDOS дослідив 191 вищий навчальний заклад державної та комунальної форми власності ІІІ-ІV рівнів акредитації з метою діагностики стану забезпечення права студентів на вибіркові дисципліни. Для моніторингу було обрано чотири найпопулярніші спеціальності з різних галузей: комп'ютерні науки, філологія, екологія та право. Для отримання інформації співробітники центру телефонували до університетів у якості майбутніх абітурієнтів для того, щоб дізнатися, чи існує взагалі така практика, з якого курсу та в якій кількості можна самостійно обирати дисципліни, який їхній розподіл по навчальних роках, якою має бути кількість студентів у групі, аби дисципліна відбулася та інші.

За результатами телефонного опитування з’ясувалося, що з 191 вищого навчального закладу у 82 існує вибірковість дисциплін. 81 університет повідомив, що взагалі не пропонує дисципліни на вибір, інші 28 ВНЗ не відповіли на дзвінки.

За словами Єгора Стадного, основними перешкодами для впровадження вибіркових дисциплін у вищих навчальних закладах є брак коштів, нерозуміння адміністрацією університету орієнтованого на студента підходу, відсутність конкуренції між викладачами, недостатня обізнаність працівників університетів та студентів, інерція, позмінна організація освітнього процесу, перенавантаження студентів.

Експерт також підкреслив, що студент формує свою власну освітню траєкторію та несе за неї відповідальність. «Студенти є повноцінними учасниками освітнього процесу, тож вони мають право впливати на його організацію, одним із аспектів якої мають стати вибіркові дисципліни», - наголосив Єгор Стадний.



Додатково:

МОН: Щодо виборів до органів студентського самоврядування вищих навчальних закладах

МОН: Роз’яснення з питань, що стосуються функціонування студентського самоврядування на рівні гуртожитку (студентського містечка)

МОН: Щодо фінансування органів студентського самоврядування

МОН: Щодо погодження рішень органами студентського самоврядування