Задача інкубатора: налагоджувати співпрацю між командами ІТ-розробників, громадських організацій і аналітичних центрів — з одного боку, та органами державної влади і держпідприємствами — з іншого.

В рамках інкубаційної програми команди зможуть створити соціально корисні сервіси та додатки на основі відкритих урядових даних. Про це під час дискусії “Екосистема відкритих даних в Україні” розповів радник прем’єр-міністра Денис Гурський.

Він зазначив, що впродовж 2015 року держава створила всі умови для відкриття великих масивів урядових даних — у травні Верховна Рада прийняла поправки до закону Про доступ до публічної інформації, а у жовтні Кабінет Міністрів видав постанову із переліком з 327 наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. За словами Гурського, тепер черга ІТ-розробників, аналітичних центрів та журналістів створити на основі урядових даних корисні сервіси та додатки.

У свою чергу радник міністра інфраструктури Олексій Соболєв додав, що міністерство розраховує на тісну співпрацю із розробниками та аналітиками, оскільки саме воно не має достатніх ресурсів для контролю діяльності держкомпаній та відстеження фінансових потоків. В обмін на відкриття великих масивів даних Міністерство інфраструктури розраховує отримати якісну аналітику та корисні додатки і сервіси.

Представник Міністерства фінансів Олександр Щелоков розповів про проект Є-Дата, в рамках котрого на Порталі публічних фінансів оприлюднюються всі транзакції Держказначейства. Він відзначив, що Портал створює всі можливості для відстеження руху коштів між держустановами і підприємствами, однак активність громадськості у користуванні Порталом дуже низька.

Керівник напрямку візуалізації даних видання Texty.org.ua Анатолій Бондаренко заявив, що в Україні відкриті дані насправді нікому не потрібні. На думку Бондаренка, для промоції ідеї відкритих даних потрібно поширювати історії успіху роботи з великими масивами урядових даних, а також створювати образ успішного чиновника, який працює з відкритими даними.

Засновник інформаційного ресурсу Cityscale.com.ua Олександр Простó розповів про наявні проблеми із законодавством, яке регулює доступ до публічної інформації. Зокрема, він відзначив, що у постанові Кабміну про відкриті дані відсутній механізм визначення суспільного інтересу до певних наборів даних, що ускладнює оприлюднення нових наборів даних. Він також наголосив на низькій зацікавленості медіа у темі відкритих даних. На думку Простó, створенням інфографіки та візуалізації на основі урядових даних ЗМІ могли популяризувати тему відкритих даних та привернути до неї увагу громадськості.

Учасники дискусії з аудиторії відзначили, що попри наявність законів, які гарантують доступ до публічної інформації, отримати дані у багатьох випадках все ще проблематично, особливо на регіональному рівні. Деякі з органів державної влади просто не зацікавлені у публікації даних, оскільки не готові вести прозору діяльність та бути підзвітними громадськості.

Учасники дискусії зійшлись на тому, що регулярні зустрічі розпорядників даних (представників міністерств та держустанов) і користувачів даних (журналістів, членів громадських організацій та аналітичних центрів) сприятимуть розвитку екосистеми відкритих даних в Україні. Поміж іншим, прозвучала пропозиція провести наступну зустріч наприкінці квітня, аби оцінити імплементацію Постанови про відкриті дані та роботу Національного порталу відкритих даних.

Захід відбувся за підтримки "Ініціатив з розвитку аналітичних центрів", яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA)





Додатково:

ІРРП: Результати моніторингу відкритості веб-сайтів вищих навчальних закладів України

Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2014/2015 рік