Відоме видавництво у галузі природничих наук Nature Publishing Group нещодавно оприлюднило чергову ітерацію свого науково-метричного рейтингу Nature Index в основі якого лежить ідея порівняння кількості публікацій у провідних природничих наукових журналах.Методологія Nature Index базується на підрахунку числа публікації представників установи чи країни в переліку із відібраних експертами 68 журналах, на які припадає майже 30% всіх цитувань у природничих науках. Як правило, у цих журналів дуже вимогливі редактори та рецензенти, тому потрапити відверто слабким роботам до них дуже важко. Оцінюється число публікацій в журналах із переліку ща рік- Article count (AC), а також число статей із врахуванням відсотку авторів із даної країни чи установи у публікації - Fractional count (FC) та зважений відсоток з урахуванням особливостей астрономії та астрофізики (WFC). Як зауважують розробники співвідношення між AC та FC показує залежність інституції від зовнішньої співпраці.
За кількістю публікацій та WFC в минулому році Україна знаходиться на 40 місці у світі та 21 у Європі.
Перелік журналів у яких публікувалися українські вчені доволі короткий:
Як бачимо, співвиконавці з України мають публікації навіть у таких поважних виданнях, як Nature, його похідні, Science, Cell, Nanoletters, APL тощо. Щодо ж до наукової співпраці, яка призвела до таких результатів, то основними партнерами наших вчених є Німеччина, США та Франція.
Загалом частка українських вчених у топових публікаціях (WFC) зросла у порівнянні з минулим роком майже на 29,7%, що є позитивною тенденцією.
Очікувано основним гравцем, серед установ чиї співробітники стали авторами статей у виданнях, що входять до Індексу, є Національна академія наук України. В якій у свою чергу суттєво лідирують Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова, Головна астрономічна обсерваторія, Інститут проблем матеріалознавства та Інститут Фізики. На другому місці – провідний ВНЗ країни – КНУ імені Шевченка. Відзначимо також пристойний показник підприємства Енамін.
Хоча наведені результати загалом позитивні, проте детальніший аналіз дозволяє побачити і певні загрозливі тенденції.
Зокрема порівняння показників AC (Кількості статей) та FC (частки українських вчених у них), показує, що лише близько половини результатів у вищевказаних статтях забезпечені нашими вченими. Для НАН України це значення ще менше – близько 30%, що свідчить про залежність від зовнішніх ресурсів. Крім того якщо порівняти публікацій із іншими факторами, такими як число наукових установ, ВНЗ та числом науковців в Україні – результат явно незадовільний. Так в Індексі представлені лише 23 інститути із 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази НАН України, сама ж НАНУ в загальносвітовому рейтингу наукових установ лише 151-ша, продукуючи таку ж кількість статей у видання рейтинга, як і, наприклад, Варшавський університет. Ще менша частка представлених у рейтингу із понад трьохсот українських ВНЗ. Найближча до нас в рейтингу європейська країна – Угорщина – має показник кількості публікацій майже вдвічі(!) більший, ніж Україна, не кажучи вже про лідера – Німеччину, яка умовно продуктивніша в створенні якісного наукового продукту у 50 разів !
Тому і не дивно, що провідна наукова установа України не ввійшла до 5 кращих навіть у регіоні Центральна та Східна Європа, в той час, як у п"ятірку потрапили Польська, Угорська, Російська та Чеська академії.
Джерело даних:
http://www.natureindex.com/Додатково:Рейтинг публикационной активности научных организаций — Nature Index 2014 (Как устроен рейтинг Nature и кто чего добился)Рейтинг публикационной активности научных организаций — Nature Index 2013Рейтинг публикационной активности научных организаций — Nature Index 2012