Ключові тенденції політики ЄС у сфері освіти та навчання

(довідка)

Європейський Союз надає важливого значення реалізації освітнього і навчального напряму Стратегії ЄС «Європа 2020», який полягає в оновленні та вдосконаленні системи вищої освіти в країнах-членах ЄС. Підготовлена й опублікована ще у вересні 2011 року Комунікація Єврокомісії щодо стану системи освіти в Євросоюзі передбачає якісну модернізацію цієї сфери шляхом впровадження інноваційних підходів, збільшення інвестицій у галузь освіти, у т.ч. професійно-технічної освіти, з метою формування кваліфікованого ринку праці, створення робочих місць, підвищення рівня зайнятості серед молоді за рахунок нової програм ЄС «Еразмус+».

Реформа системи освіти в ЄС залишається головною темою порядку денного засідань Ради міністрів ЄС з питань освіти та навчання. Так, у лютому 2014 року Рада міністрів дійшла спільної згоди щодо необхідності спрямування «інвестицій» в освіту та професійну підготовку, а також доручила Європейській Комісії опрацювати відповідні фінансові механізми. Висновки Ради під умовною назвою «Переосмислення в освіті» визначають пріоритетні напрями реформи освітньої галузі з особливим акцентом на покращенні загальних навичок і підвищенні професійної підготовки та компетенції слухачів та викладачів. Крім того, висновки підкреслюють важливість підвищення якості професійної освіти і навчання, а також необхідність узгодження політики професійної освіти з національними, регіональними та місцевими стратегіями економічного розвитку країн-членів ЄС. Зокрема, державам-членами рекомендується зосередити професійну освіту і навчання на сферах, які враховують потенційні потреби регіонів ЄС та в яких відчувається брак кваліфікованих кадрів; запровадити курс освітніх програм для низько кваліфікованих кадрів за допомогою навчання без відриву від виробництва; оптимізувати навчальний процес з професійної перепідготовки шляхом впровадження дистанційного навчання, передбачивши необхідне програмне на методичне забезпечення.

На підтримку реорганізації європейської системи освіти в інтересах розвитку кваліфікованого ринку праці висловлюється і Комісар ЄС з питань зайнятості, соціальних справ та інтеграції Ласло Андор, який вважає, що рекомендації Ради ЄС слід розглядати, у першу чергу, в площині «соціального виміру освітньої політики в цілях економічного зростання і згуртованості». Проте, першочерговим завданням Комісар ЄС вважає консолідацію зусиль країн-членів ЄС у боротьбі з дитячою бідністю, вироблення чіткого механізму системи соціального захисту, доступ соціально незахищених верств населення до навчання з подальшим працевлаштуванням за фахом та гарантування «соціального пакету». Такий підхід, за його словами, вимагає суттєвого інвестування, тобто «збільшення видатків на соціальні потреби, що допоможе європейцям краще інтегруватися в ринок праці та забезпечити економічний розвитку регіонів ЄС».

За оцінками європейських експертів, пріоритети ЄС на цьому напрямку протягом 2014 року залишатимуться незмінними:

- ЄС збільшуватиме інвестиції в професійно-технічну освіту та інноваційний розвиток освітньої галузі з метою заохочення тенденційного економічного зростання ЄС;

- напрямок професійно-технічної освіти та перепідготовки спеціалістів, зокрема серед молоді, буде зосереджений на врахуванні реальних потреб кваліфікованої сили на ринку праці ЄС; максимальне використання інструментів програми ЄС «Еразмус+» сприятиме реалізації цього завдання;

- реформування системи національної освіти і навчання має сприяти поступовому вирівнюванню попиту на кваліфіковану робочу силу на європейського ринку праці. Регулярний моніторинг здійснюватиметься Європейською Комісією.

Досягненню цілей у реформуванні європейської освіти має сприяти нова комплексна освітня Програм ЄС «Еразмус +» на період до 2020 року, яка об’єднує колишні програми - «Безперервне навчання», «Еразмус Мундус» та «Молодь у дії». Бюджет програми становить 14,7 млрд. євро на період до 2020 року.

Впровадження програм ЄС «Еразмус+» має пріоритетне значення для Єврокомісії та головуючої в ЄС Греції у першому півріччі 2014 року. Необхідність якнайшвидшого впровадження програм викликана наявними негативними тенденціями в освітній галузі в окремих державах-членах ЄС (Болгарії, Греції, Румунії зокрема), що змушують ЄК вжити невідкладних заходів з метою підвищення якості освіти через інструменти та можливості програми «Еразмус+».

Аудіовізуальна політика Євросоюзу спрямована на підтримку ініціатив Європейської Комісії у частині підвищення якості освіти, а також розробку та впровадження стратегії доступного інтернету для інформатизації шкіл у цілях підвищення інформаційної грамотності дітей з використанням засобів «он-лайн безпеки», у т.ч. для дітей з обмеженими можливостями. З цією метою Рада Європейського Союзу ще в листопаді 2012 року закликала ЄК передбачити у рамках існуючих програм ЄС механізм фінансування «інтернет-стратегій» (e-twinning та e-learning) для стимулювання заохочення навчання дітей.

Політика ЄС у сфері багатомовності була визнана такою, що не повністю відповідає критеріям Барселонської декларації від 2002 року щодо вивчення двох (крім рідної) або більше іноземних мов. Виправити ситуацію Європейська Комісія планує за рахунок окремого сегменту Програми «Еразмус +», одним з пріоритетів якої є заохочення мобільності для вивчення іноземних мов. Обсяги фінансування програми на ці потреби адаптовані до вимог навчальних курсів з вивчення іноземних мов (3,5% від загального бюджету програми), що дозволить підвищити рівень володіння мовами для бажаючих навчатися та працювати за кордоном.

Україна залишається важливим партнером Європейського Союзу в контексті ініціативи ЄС «Східне партнерство» на гуманітарному напрямі. Підтвердженням тому є позитивна динаміка участі українських фахівців у різноманітних програмах ЄС, організації тематичних заходів у Києві та інших містах України, а також діяльності мережі європейських науково-освітніх центрів, що представлені в нашій державі.

Так, зокрема:

- 87 українських учасники отримали стипендії у рамках програми «Еразмус Мундус» у 2013 році (порівняно з 20, що отримала Вірменія, 17 - Грузія, 11 – Білорусь, 8 – Молдова, 7 – Азербайджан);

Довідково: У рамках програми ЄС “Еразмус Мундус” у 2013 році магістерські та докторські заявки були подані студентами з понад 20 вищих навчальних закладів України, а рівень успішності докторських заявок з України збільшився майже в три рази порівняно з 2012 роком (20% проти 7%), рівень успішності заявок, поданих на магістерські програми, досяг 17% (проти 13% у 2012 році).

У 2013/2014 навчальному році для навчання за магістерськими програмами Еразмус Мундус (Напрям 1) було відібрано 87 українців; ще 7 українців навчатимуться за докторськими програмами (PhD).

За результатами конкурсу 2013 року програми Еразмус Мундус – Партнерство (Напрям 2) було відібрано 9 проектів за участю 25 українських університетів.

Довідково: Назва (акронім) відібраних проектів та назва університету – координатора наведені нижче:

HUMERIA – Таллінський університет, Естонія

EMBER – Університет Севілья, Іспанія

ACTIVE – Варшавський технологічний університет, Польща

IANUS II – Університет Александру Іоана Куза, Румунія

INFINITY – Технічний університет Лісабона, Португалія

MEDEA –Тулузький університет Поля Сабатьє, Франція

EMINENCE II – Познанський університет імені Адама Міцкевича, Польща

EFFORT – Олександрійський технологічний університет у Салоніках, Греція

HERMES – Національний афінський університет імені Каподістрія, Греція.

Найближчим часом будуть створені веб-сайти проектів, з яких можна буде дізнатися про програми мобільності, умови участі та терміни проведення конкурсів.

З боку України учасниками вищезазначених проектів є університети:

• Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

• Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Макіївка

• Донецький державний університет управління

• Донецький національний технічний університет

• Житомирський державний технологічний університет.

• Запорізький національний університет

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка

• Кримський гуманітарний університет, м. Ялта

• Львівська комерційна академія

• Львівський національний університет імені Івана Франка

• Національний авіаційний університет, м. Київ

• Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

• Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»

• Національний університет «Києв-Могилянська академія»

• Одеська національна академія харчових технологій

• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

• Севастопольський національний технічний університет

• Сумський державний університет

• Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Луганськ

• Тернопiльський державний медичний університет iменi I.Я. Горбачeвського

• Українська медична стоматологічна академія, Полтава

• Уманський державний університет імені Павла Тичини

• Харківська національна академія міського господарства

• Харківський національний університет будівництва і архітектури

• Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Протягом наступних 4 років українські студенти, бакалаври і магістри, аспіранти, викладачі та адміністративний персонал університетів – усього 299 осіб будуть учасниками програм академічної мобільності в університетах Австрії, Болгарії, Великої Британії, Греції, Естонії, Ірландії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, Угорщини, Франції, Чехії, Швеції разом з учасниками з інших країн Східного партнерства: Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією і Молдовою.

Цього року вперше до проектів Еразмус Мундус – Партнерство долучилися такі українські університети:
- Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці;
- Тернопiльський державний медичний університет iменi I.Я. Горбачeвського;
- Українська медична стоматологічна академія, Полтава;
- Донецький державний університет управління;
- Львівська комерційна академія;
- Одеська національна академія харчових технологій;
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
- Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля;
- Житомирський державний технологічний університет.

Деякі українські університети (Донецький державний технічний університет, Кримський гуманітарний університет) є учасниками двох проектів одночасно.

Партнерства проектів – переможців побудовані за різними принципами; традиційні міждисциплінарні консорціуми доповнюють спеціалізовані партнерства: гуманітарного напряму (HUMERIA); об’єднання медичних університетів (MEDEA); консорціум технічних університетів (ACTIVE).

- в першій серед усіх країн СхП у квітні 2013 року в Україні розпочато роботу з реалізації проекту «електронне навчання плюс» («e-twinning plus»), що офіційно стартував у березні 2013 року в Брюсселі;

- позитивна динаміка, за оцінками європейських експертів, спостерігається у сфері науки й досліджень, де Україна є одноосібним лідером за кількістю реалізованих проектних пропозицій як у Сьомій Рамковій програмі ЄС з науково-технічного співробітництва, так і в специфічній програмі ЄС з питань досліджень та розвитку - проведені у квітні й травні 2013 року три міжнародні форуми та презентації на базі НАН України та «Київської політехніки» є яскравим тому підтвердженням;

Довідково: за участю українських організацій було подано 857 пропозицій за 355 конкурсами Сьомої Рамкової Програми ЄС, охоплюючи 1 102 заявника з України (4,04% від третіх країн). Україна бере участь у проектах за участю 1 729 учасників з різних країн, з загальним бюджетом 368,84 млн. євро, з яких 16,67 млн. євро (4,52%) віддано учасникам з України. 166 пропозицій було відібрано для фінансування за участю 223 представників з України. Найвищий рівень успішності відзначається в програмі Дії Марії Кюрі та за пріоритетами «Навколишнє середовище» та «Транспорт (вкл. Аеронавтика)».

- фахівцями ЄК високо відзначається взаємодія органів державної влади України з київським регіональним офісами програм «Темпус» в Києві, Ресурсним Центром для країн Східної Європи та Кавказу (SALTO), який є оператором програми «Молодь у дії»;

Довідково: За період участі в програмі впродовж 2007-2013 років представники молодіжних громадських України взяли участь у 748 тренінгах та 652 молодіжних обмінах, ставши лідерами регіону Східної Європи і Кавказу за цим напрямком діяльності Програми. Щодо участі представників України у проектах Європейської волонтерської служби (ЄВС), то за період 2007-2013 років більше 700 молодих людей з України взяли участь у таких заходах. Регулярно проводяться зустрічі з іноземними волонтерами, які відвідували Україну в рамках Програми протягом 2012-2013 років (Іспанія, Італія, Німеччина, Португалія, Франція).

ЄК активно пропагує можливості нових програм ЄС для України на чергову фінансову перспективу (2014-2020 рр.), здатних активізувати і розширити співробітництво з країнами-учасницями СхП за секторальними напрямками. З урахуванням започаткованого діалогу з ЄК щодо приєднання України до участі у програмах Співтовариства українською стороною задекларовано інтерес до участі у програмі «Горизонт 2020» як пріоритету в діалозі з ЄС у сфері досліджень та інновацій. Програма «Еразмус +» залишається єдиною серед тих програм ЄС, яка не обумовлює участі третьої країни зі статусом партнера жодними фінансовими внесками, до якої можуть залучатися як індивідуальні заявники, так і колективні аплікати - вищі навчальні заклади України.

Щодо нової програми ЄС «Еразмус +»

(довідка)

1 січня 2014 року Європейська Комісія розпочала активно впроваджувати нову програму ЄС «Еразмус +», що діятиме на період до 2020 року.

Програма «Еразмус+» є новою програмою, що прийшла на заміну попередніх освітянських міжнародних програм, таких як «Еразмус Мундус», «Темпус», «Жан Моне», «Леонардо да Вінчі», «Молодь в дії» та інші. Можливості цієї програми є значно ширшими, а процедури спрощеними у порівнянні з попередніми, зокрема у частині налагодження міжнародної міжуніверситетської та академічної співпраці, здійснення навчальних обмінів між вищими навчальними закладами, заохочення до навчання за кордоном, реформування системи вищої освіти та управління навчальним процесами. Інструменти програми також спрямовані на активізацію молодіжної діяльності та підтримку ініціатив та ідей молоді, а також реалізацію проектів, що становлять спільний інтерес для європейської спільноти.

Закладена в основу програми ідея полягає у формуванні концептуально нових підходів держав-членів ЄС з метою якісного оновлення систем освіти, підвищення продуктивності вищих і професійно-технічних навчальних закладів, забезпечення якісної вищої освіти та професійної підготовки фахівців, що відповідали б потребам європейського ринку праці.

З метою детального ознайомлення зацікавлених наукових та академічних кіл, молоді та студентства України з можливостями програми та порядком дотримання правил процедур для учасників конкурсів Єврокомісія створила інформаційний портал програми www.ec.europa.eu/programmes/erasmus-plus/, який містить всю необхідну інформацію для зацікавленої аудиторії.

Перспективи залучення України до участі в програмі дозволяють дійти висновку щодо існування двох форм співпраці.

Варіант 1. Участь у програмі в якості партнера («Partner country»).

Такий формат співпраці знайомий українським учасникам, які брали участь у попередньому циклі (2007-2013 рр.) програм ЄС, таких як «Темпус», «Еразмус Мундус» та «Молодь в дії». Для країн-партнерів Євросоюзу автоматично поширюється доступ до ряду компонентів програми «Еразмус+» у сферах освіти та молодіжної політики. Зокрема, доступними для України в освітній сфері є такі напрями: магістратура, перед та післядипломне стажування/навчання (Joint Masters Degrees); стажування для підвищення практичних навичок (Credit Mobility); реалізація потенціалу та обмін досвідом у рамках відповідних проектів зі співробітництва (Сapacity building/cooperation projects); участь викладацького складу та академічних кіл у дослідницьких проектах, що раніше охоплювалися окремими компонентами програми «Жан Моне» (Jean Monnet Activities); участь в ініціативі «Альянс знань», що спрямована на розвиток стратегічного партнерства та розбудову секторальної співпраці за специфічними освітянськими напрямами і є предметом окремих домовленостей (Knowledge Alliance, Strategic Partnerships and Sector Skills’ Alliances). У сфері молодіжної політики взаємодія буде зосереджена на: молодіжних обмінах (Youth exchanges), участі у заходах мережі європейської волонтерської служби (European Voluntary Service), навчанні працівників по роботі з молоддю (Training of youth workers), реалізації проектів за участю молодіжних організацій (capacity building projects for youth organizations).

У рамках згаданого сегменту співпраці жодних специфічних умов для українських учасників не передбачено. Потенційні учасники можуть брати участь у міжнародних проектах, тематика яких регулярно публікується на сайті ЄК та порталі програми «Еразмус+».

Варіант 2. Повноцінний учасник програми («Programme country»).

Регламентом ЄС (статтею 24 Регламенту Ради ЄС щодо запровадження програми «Еразмус+») передбачена можливість надання країнам-учасницям «Східного партнерства», у т.ч. Україні, статусу повноцінного учасника («Programme country»); аналогічний статус наразі мають всі країни-члени Євросоюзу. Цей статус надає можливість країні, що не є членом ЄС, залучатися до участі у різноманітних заходах програми та отримувати конкретні переваги від членства в ній та взаємодії з іншими учасниками програми з держав-членів ЄС. Разом з тим повноцінна участь держави передбачає виконання низки вимог, що доцільно врахувати у разі намірів України приєднатися до цього формату співпраці.

Конкретні переваги у разі оформлення участі Україною статусу «Рrogramme country» полягають у доступі учасників до участі у навчальних візитах та проектах із загальної шкільної та професійно-технічної освіти, у галузі спорту та фізичного виховання. Повноцінна участь також уможливлює отримання підтримки на реалізацію реформ у сфері освіти та навчання, грантів та стипендій для студентів і викладацького складу для навчання в іноземних ВНЗ, залучення до нових проектів специфічного секторального спрямування у рамках європейської ініціативи «Альянс знань». Українським учасникам буде відведена роль не лише партнера, але й координатора проектів, що будуть ініційовані заявниками.

Повноцінному членству України в програмі «Еразмус +» передуватимуть :

- консультації між зацікавленими органами влади України та Європейською Комісією на предмет визначення термінів та умов участі в програмі. Наступним кроком стане підготовка до укладання відповідної Угоди/Меморандуму між уповноваженим органом державної влади України та ЄК;

- визначення суми щорічного членського внеску до бюджету програми, який, за попередніми розрахунками європейських експертів, становитиме приблизно 150 млн. євро на період до 2020 року;

- створення національної агенції, інституту національного координатора та мережі контактних пунктів для управління проектами програми.

Створення незалежного органу управління програми «Еразмус+» в Україні - національної агенції - має на меті здійснювати моніторинг та координувати процес підготовки проектних пропозицій та заявок на усіх етапах їхнього розгляду в ЄК та впровадження в Україні та за кордоном. Національна агенція відповідальне за укладання домовленостей з іноземними партнерами з метою пошуку та формування спільних інтересів з тематики стажувань, специфіки навчань, отримання стипендій та грантів, підготовки широкомасштабних проектів за різними секторальними напрямки, в яких інтерес української сторони буде очевидним. Національний координатор визначеного органу державної влади України приймає на себе зобов’язання сприяти діяльності агенції, виступає гарантом дотримання агенцією незалежності та неупередженості у своїй діяльності та надає у разі необхідності фінансову підтримку її функціонуванню.

Повноцінна участь України у програмі «Еразмус+» буде виправданою лише у разі усвідомлення усіма зацікавленими учасниками переваг для досягнення кінцевих результатів від її впровадження, успішного використання досвіду європейських партнерів та раціонального використання людського потенціалу і фінансових ресурсів програми.

Участь України в програмі в якості партнера видається можливою вже сьогодні без будь-яких обмежень та умов; українські заявники віднині можуть залучатися до процесу підготовки проектів та брати участь в інших заходах, якщо це передбачено регламентом Ради ЄС. Відповідні анонси та заявки регулярно публікуються на порталі Європейської Комісії.

Загальний бюджет програми «Еразмус +» на період до 2020 року складає 14,7 млрд. євро; для країн-учасниць ініціативи ЄС «Східне партнерство» бюджет програми складатиме 1, 75 млрд. євро, який виділятиметься у рамках Європейського інструменту сусідства (European Neighborhood instrument).






Додатково:

Сім українських університетів - переможців першого конкурсу програми Еразмус+ отримають гранти на реалізацію 10 проектів Жана Моне

ВНЗ УКРАЇНИ В ДІЮЧИХ У 2013 РОЦІ ПРОГРАМАХ ЕРАЗМУС МУНДУС