Нова стаття Сергія Квіта на сайті University World News:



Такі слова, як майдан, євромайдан та євро революція використовувалися у зв’язку з тим, що відбувалося в Україні. Позаяк для мене Европейська революція якнайкраще відображає ті тектонічні зрушення в українській громадській свідомості, що відбулися протягом останніх тижнів.

Тільки три місяці тому сила колишнього президента Віктора Януковича виглядала сильною та непереможною. Він контролював та експлуатував усі українські ресурси: збройні сили, флот, авіація та міліція перебували під його орудою.
Журналісти та студенти, котрі висловлювали своє бажання жити у об’єднаній Європі, поділяючи її цінності та професійні стандарти виглядали надто наївними.

Народний гнів 19 лютого досяг апогею. Уряд почав стріляти у своїх громадян. Ось заява Києво-Могилянської Академії стосовно подій тих днів:

«Криваві події 18-19 лютого поставили режим Віктора Януковича поза законом. Українська влада розпочала війну проти власного народу, який захищає власну гідність та свої права. Відтак ми звертаємося до:


• Наших співвітчизників- припинити братовбивство та кровопролиття
• До керівництва правоохоронних органів- не виконувати злочинних наказів та пам’ятати присягу, яку вони складали народу України
• До українських військовослужбовців- згадати про свою честь та гідність та захистити життя своїх співвітчизників, суверенітет України та захистити український народ від засилля диктатури
• До освітянського академічного співтовариства- припинити навчальний процес допоки не припиниться кровопролиття
Слава Україні!»

Аналогічна позиція була задекларована Львівським Національним Університетом імені Івана Франка, Українським католицьким університетом та Педагогічним університетом імені Бориса Грінченка (Київ). Фактично, європейська революція була підтримана усіє. Українською академічною спільнотою.

Наразі важко пояснити іноземному читачеві міру самовідданості українського суспільства, самовідданості, що не полишає тиранам жодного шансу.
Напередодні того наступу мешканці Києва- включно із студентами, викладачами та пенсіонерами- готували коктейлі Молотова, видовбували бруківку аби звести барикади, приносили їжу протестуючим та лікували їхні рани.

Попереднього дня спец загони армії та міліції змусили протестувальників залишити свої облаштовані позиції та спалили Будитнок профспілок, де був розташований штаб Євромайдану. Під час вуличних сутичок деякі бойові машини були спалені у той момент, як вони намагалися зруйнувати барикади.

Потому, 20 лютого настав день перемоги Євромайдану.

Протестувальники були озброєні переважно щитами, саморобними, або захопленими у міліції, палицями, в армійських чи шахтарських шоломах та мали незначну кількість вогнепальної зброї. Вони виступили проти озброєних спецзагонів міліції, їх розстрілювали снайпери, але вони продовжували йти вперед

І уряд захитався.

Спершу міліція залишила свої пости. Протягом кількох наступних днів Янукович втік, за ним втікли і інші представники корумпованого уряду, включно із безславним колишнім міністром науки та освіти Дмитром Табачником.

Це виглядало як біблійське чудо, перемога сильного духом народу, що боровся в ім’я Бога та Правди. Кількість тих, хто загинув сягнула 100 чоловік протягом наступних двох тижнів. Народ назвав їх «Небесною Сотнею».

Блокування міністерства

Студентство стало надзвичайно важливою частиною європейської революції, то ж було досить очікуваним те, що вони візьмуть безпосередню участь у реформуванні освіти. 21 лютого студентські активісти блокували Міністерство науки та освіти, відтак міністерські чиновники були змушені залишити свої приміщення.

У заблокованому будинку студенти організували щоденні протести за прикладом тих, що відбувалися на Майдані та приготувалися тримати блокаду настільки довго, наскільки буде потрібно- допоки не відбудеться призначення нового керівництва у галузі освіти і їхні вимоги будуть прийняті.

У заблокованій будівлі були налагоджені порядок та дисципліна. Усі приміщення були опечатані. Протягом тижнів «студентського керівництва» нічого не було вкрадене чи знищене. Кандидати на посаду міністра освіти прибули до заблокованої будівлі для перемовин із студентами.

Це була унікальна ситуація.

Трирічна боротьба української академічної спільноти проти політики, спрямованої на деградацію науки та освіти скінчилася, щойно студенти взялися до справи. Студенти підготували «дорожню карту» вимог, серед яких у першу чергу йшлося про демократизацію, прозорість, звітність та нові професійні стандарти.

Нова політика у системі освіти

Так трапилося, що я був призначений на посаду міністра освіти та науки в «уряді національної довіри». Ми усі розуміємо, що наразі не до високопарних слів і що, можливо, у нас буде надто мало часу для продуктивної роботи.

Державна скарбниця була повністю розграбована Віктором Януковичем та іншими злочинцями, яких тепер розшукують по всьому світі. Російська Федерація розпочала агресію проти української території.

Владімір Путін прекрасно розуміє, що українська європейська революція не загрожує Росії чи росіянам, як він стверджує, однак направду загрожує його авторитарному режиму. Він намагається підтримати «величність» Російської Імперії за допомогою дискредитуючих дій та брехливої пропаганди, гідних недоброї пам’яті доктора Геббельса.

За таких умов оновлене Міністерство науки та освіти оголосило перші завдання своєї нової політики.

Серед них інтеграція до спільного європейського простору, імплементація автономії університетів, прийняття нового Закону про вищу освіту, відмова від міністерського контролю та репресій, партнерські стосунки між міністерством та університетами, фінансова прозорість та звітність.

Особливу роль у революції має відігравати академічне співтовариство, громадські організації та незалежні експерти. Головним завдання міністерства є запровадження системних реформ, які приведуть до покращення якості української освіти.

Потому, відтепер я передаю свій блог одному із провідних експертів у галузі освіти в Україні Єгору Стадному.


University World News
12 March 2014

Автор: Сергій Квіт (Serhiy Kvit) - провідний фахівець з питань освіти, є ректором Національного університету Києво-Могилянська Академія з 2007 року. З 2002 по 2007 рік був деканом факультету соціальних науук. У 2001 році заснував Києво-Могилянську школу журналістики та став президентом Центру медіа реформ, який був створений з метою ініціювання відкритих обговорень та розвитку більшої відкритості медіа та уряду. Був головою консорціуму з питань університетської автономії з 2005 по 2010 рік. Квіт написав кілька книжок та низку статей. Має ступінь PhD Вільного українського університету у Мюнхені, також має докторську ступінь в філології. Був стипендіатом програми Фулбрайта в університеті Огайо в США, програми Інституту Кеннана при Міжнародному центрі стипендіальних програм Вудро Вілсона у Вашингтоні та програми DAAD (служба німецьких академічних обмінів) при Кьолнському університеті.





Додатково:

Міністерство освіти і науки розробило свій план дій

Перші рішення С.М. Квіта на посту міністра освіти і науки