Батьки учнів щороку сплачують понад 800 грн. у шкільні фондиБатьки учнів, які навчаються в міських загальноосвітніх школах, дають у середньому від 800 до 900 грн. на рік на поповнення шкільних і класних фондів. Про це свідчать результати дослідження, яке здійснила ГО “Європейська дослідницька асоціація” за підтримки Освітньої програми Міжнародного фонду “Відродження”.
За даними Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти, на утримання одного учня на рік у бюджеті 2014 року закладено 8,8 тис. грн., а потрібно від 9,5 до 15 тис. грн. Таким чином, батьки міських учнів “додають” близько 10% від закладеної суми державного фінансування. Решту “додаткових” грошей будуть шукати місцеві органи влади.
Збирання грошей до класних і шкільних фондів є надзвичайно поширеним: 91% батьків визнали, що у школах, де навчаються їхні діти, є такі фонди. При цьому половина опитаних вважає, що створення фондів у школах є нагальною потребою, а 33% переконані, що через створення таких фондів держава просто перекладає з себе відповідальність на самих громадян. 10% респондентів згадали, що в Конституції передбачено безкоштовну середню освіту.
За словами фахівців, держава, фінансуючи освіту за залишковим принципом, неспроможна забезпечити її сучасний розвиток: грошей вистачає на жалюгідну зарплатню вчителям та оплату комунальних послуг. Решту потреб – від ремонту класів до додаткової плати вчителям – покривають коштами, які збирають батьки.
Результати опитування свідчать, що класні фонди здебільшого використовують на ремонт класів (на це вказали 79% опитаних), придбання технічних засобів і обладнання (51% опитаних), засоби для миття й засоби гігієни (49%). Крім того, гроші класного фонду йдуть на подарунки вчителям (про це заявили 45% респондентів) і придбання додаткових підручників (43%). Гроші, зібрані до шкільного фонду, за свідченням 94% опитаних, використовують на ремонт шкіл.
І класні, і шкільні фонди – це здебільшого готівка. Вони, як правило, не мають юридичного статусу: тільки 14% опитаних батьків указали, що шкільні фонди в їхніх школах зареєстровано як благодійні фонди, а 3% – як громадські об'єднання чи громадські організації. 65% респондентів узагалі не змогли відповісти на питання щодо юридичного статусу шкільних фондів, а 40% батьків не цікавляться тим, як зробити шкільні фонди більш прозорими й підзвітними.
Лише 2% респондентів знають про нормативні акти й рекомендації щодо створення шкільних фондів, 42% взагалі не чули про таке, а 36% лише чули про їх існування. Високий відсоток відмов від відповідей на це запитання вказує на те, що близько 20% респондентів не замислювалось над легалізацією функціонування класних і шкільних фондів.
Під час формування класного фонду про проблеми батькам розповідає класний керівник, що визнали 45% опитаних. При формуванні шкільного фонду батьків інформує директор школи (50% респондентів).
Рішення щодо суми, яку слід сплатити до шкільного фонду, ухвалює батьківський комітет або батьки на зборах (43%). Водночас 42% опитаних батьків зазначили, що рішення про те, яку суму грошей потрібно зібрати для наповнення шкільного фонду, приймає шкільна адміністрація, а інколи й винятково директор школи.
Вступний внесок при зарахуванні до школи сплачували 14% опитаних батьків, при цьому 16% із них зізналися, що віддавали гроші безпосередньо директору школи.
Найпопулярнішим способом звітності про витрати коштів класного фонду стає звітування представників батьківського комітету на зборах про статті й обсяги витрат. Про це повідомили 80% опитаних.
Коментуючи результати опитування, Віталій Місяць, виконавчий директор Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги, зауважив: “Наш досвід доводить, що люди скаржаться на зловживання з боку адміністрації та водночас не цікавляться, як же діяти у правовому полі. Нам треба наполегливо займатися просвітницькою діяльністю у сфері права. Для цього ми розробили порадник для батьків, присвячений тому, як легалізувати шкільні фонди, і будемо широко його розповсюджувати”.
Опитування було проведено в січні – лютому 2014 року методом онлайн-інтерв’ю (респондент самостійно заповнював анкету через Інтернет). Було відібрано людей, які проживають у містах із населенням 50 тис. і більше. Вибірку було розроблено в розрізі чотирьох регіонів України: Центральний регіон (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська області, місто Київ); Східний регіон (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Сумська, Луганська області); Західний регіон (Львівська, Хмельницька, Чернігівська, Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Закарпатська області); Південний регіон (Миколаївська, Одеська, Херсонська області, АР Крим). Загалом опитано 357 батьків школярів, які навчаються в середніх освітніх закладах державної та комунальної форми власності.
З повним звітом за результатами дослідження та рекомендаціями можна ознайомитися на сайті виконавців проекту (
http://eura.org.ua/).
Додатково:Лілія Гриневич: План демонополізації освіти і науки