Цьогорічна кампанія із прийому студентів продемонструвала усі недоліки, властиві українській системі вищої освіти. Як завжди громадські організації, що займаються питаннями освіти, були активними у цьому питанні. Із їхніх публікацій та публічних акцій ми можемо скласти загальну картину того, що відбувається у країні.

Цьогорічна вступна кампанія

Традиційно Громадянська мережа Опора спостерігає за вступними кампаніями. Цього року її активісти проінспектували роботу приймальних комісій у 40 вищих навчальних закладах. Більш ніж 1500 абітурієнтів із різних регіонів країни звернулись на гарячу лінію Опори із заявами та скаргами.

Згідно із інформацією Опори, державна електронна база даних, що використовується при прийомі заяв абітурієнтів, цього року працювала краще, ніж минулого року. Завдячуючи цьому, доступ приймальних комісій до інформації щодо абітурієнтів був полегшений. Абітурієнти також не мали проблем із надсиланням електронних заяв на вступ до вишів.

Робота приймальних комісій надто централізована. Це має певні переваги. Однак ми повинні зрозуміти стратегію Міністерства науки та освіти.

Україна продовжує централізувати усю діяльність у вищій школі, не фокусуючись на якості та компетентності самих вишів. Міністерство прагне примусити працювати підзвітно та прозоро, перетворюючи їх на пасивних виконавців.

Фактично, міністерство втручається у прийняття усіх- навіть незначних- адміністративних рішень вишів. Саме тому будь-який успіх, пов’язаний із більшою централізацією, сприймається як досягнення.

Опора вважає, що при розподілі бюджетних коштів на підготовку спеціалістів серед вишів відсутня прозорість, відтак, на їхню думку він організований неправильно.

Міністерство освіти та науки несе відповідальність за цей розподіл фінансування разом із міністерствами, що мають власні галузеві вищі навчальні заклади: із міністерством охорони здоров’я, оборони, сільського господарства, внутрішніх справ, культури та іншими.

Попри те, що державна електронна база даних працює відкрито, інформація щодо розподілу фінансування між державними вищими навчальними закладами є національною таємницею.

Цьогоріч мали місце як зловживання з боку приймальних комісій, так і порушення у процесі роботи міністерства науки та освіти. До прикладу, деякі накази, оприлюднені міністерством, спантеличили як виші, так і абітурієнтів.

Непрозорий розподіл фінансування

Центр соціальних досліджень оприлюднив підсумки дослідження щодо розподілу фінансування серед українських вищих навчальних закладів цього року. Загалом, беручи до уваги індекс інфляції, витрати держави на освіту зменшуються з кожним роком. Цього року загальний обсяг витрат склав 20,3 млрд грн. (2.6 млрд долл)

2013 року держава має намір надати 104 000 стипендій для студентів денної форми підготовки бакалаврів. У своєму наказі міністерство запланувало подальше їхнє зменшення протягом наступних років: 99 000 стипендій у 2014 та 97 000 у 2015 роках.

Цьогоріч кількість державних стипендій була зменшена у більшості напрямів навчання: на 4.46 у інженерії, на 5.54% у соціальних науках, на 3.27% по гуманітарному напряму та на 4.2% у педагогіці. Тільки у напрямку ІТ спостерігалось значне підвищення- 3.67, деякий ріст – на 1.9% був на сільськогосподарському напрямку.

Міністерство приховує від громадськості інформацію про розподіл бюджетного фінансування між вишами попри судове рішення про оприлюднення цієї інформації на своєму сайті. Минулого року, у рамках справи, розпочатої Києво-Могилянською Академією суд зобов’язав міністерство оприлюднити усі матеріали щодо розподілу фінансування бюджетних місць серед вишів. Це зроблено не було.

Єдиним джерелом інформації щодо фінансування є онлайн система Конкурс, у якій виші повинні розмістити інформацію щодо кількості бюджетних місць, що надані державою та доступні для абітурієнтів. Варто зазначити, що спеціальний закон про формування та розміщення державних замовлень у галузі підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців, вчених, викладачів та працівників був прийнятий минулого року.

Міністерство оприлюднило перелік «конкурсних вимог» для вишів, наголошуючи на тому, що це зробить процес «відкритим та прозорим». Було створено спеціальну конкурсну комісію. Тим не менш, експерти із Центру соціальних досліджень наголошують на відсутності єдиних підходів та навіть елементарної логіки у бюджетному фінансуванні вишів.

У той час, як державне бюджетне фінансування практично усіх вищих навчальних закладів зменшилось, деякі виші- включно із тими, що не увійшли до 10-ки університетських рейтингів- несподівано отримали збільшене фінансування. До прикладу, Дніпропетровський Національний університет отримав на 16% більше бюджетних місць у порівнянні із минулим роком.

Зокрема, деякі виші отримали на 43% більше державних замовлень на підготовку юристів, на 25%- журналістів та на 66%- міжнародних економістів. У той же час, фінансування таких самих бакалаврських програм у вишах, визнаних як національні лідери у галузі освіти було зменшено.

Експерти із Центру соціальних досліджень наголошують на необхідності запровадити нові альтернативні моделі фінансування, які були б прозорими, зрозумілими та пов’язаними із стратегічним баченням розвитку вищої освіти в Україні.

Нові тренди

Цьогоріч було отримано 2 172 000 заяв від 695 700 абітурієнтів. Згідно із інформацією Центра моніторингу освіти особливістю цьогорічної вступної кампанії стало те, що певні виші отримали по декілька заяв, а деякі- тільки одну.

Це досить очікувано, беручи до уваги надмірну кількість вищих навчальних закладів в Україні- близько 820. Як і протягом останніх трьох років, вступна кампанія у 2013 році була обумовлена різноманітними «вказівками із міністерства».

Через наявний демографічний спад, кожен, хто прагне отримати тільки диплом замість одержання хорошої освіти, може стати студентом. Цього року у Зовнішньому незалежному оцінюванню взяли участь близько 300 000 абітурієнтів, для яких було виділено 310 000 бюджетних місць, що означає, що кількість бюджетних місць перевищила кількість абітурієнтів.

Спостерігається помітне зростання інтересу серед абітурієнтів по бакалаврським та магістерським напрямкам подавати заяви до іноземних вишів. Серед тих вищих навчальних закладів, що найбільш активно рекламують себе в Україні є польські виші.

Загалом, інтерес до українських магістерських програм зменшився. Це може бути пояснене відсутністю суттєвих реформ та якістю системи вищої освіти, що дедалі погіршується.

Громадський рух під гаслом «Проти погіршення якості вищої освіти» був започаткований 2010 року. Протягом цьогорічної прийомної кампанії найбільш активною групою активістів була громадська організація Відсіч.

Активісти цієї організації агітували проти про радянського, авторитарного проекту Закону про вищу освіту, підготовленого трьома ректорами-членами Партії регіонів за підтримки Міністерства освіти та науки. Вони також виступили за зовнішнє незалежне оцінювання.

Експерти вважають, що проект закону може зашкодити якості освіти та спровокувати ще більшу корупцію. Відсіч поєднала свою стурбованість із підтримкою асоціації України з ЄС та протестами проти вступу до Митного Союзу із Росією. Активісти організації провели демонстрації біля університетів та розповсюдили агітаційні матеріали.

Арешт ректора

У липні ректор Податкової Академії Петро Мельник був спійманий на гарячому при отриманні хабаря за вступ двох абітурієнтів до академії. Ця подія не викликала ніякого занепокоєння в Україні. Експерти ж розцінили цю подію як свідчення того, що ситуація у вищій освіті не змінилася через відсутність реформ.

Стан справ викликає загальну депресію і ніхто не вірить, що йдеться про якусь надзвичайну подію. Петро Мельник втратив свою посаду ректора та був посаджений під домашній арешт, хоча потому опинився на волі. Згідно із думкою медіа, він став жертвою політичних розбірок. В інакшому випадку, його «бізнес» продовжувався б безкарно.

8 серпня Петро Мельник втік із свого будинку і наразі українська поліція розшукує його- так само, як українській народ розшукує дії уряду, спрямовані на реформування системи вищої освіти.


University Word News
Serhiy Kvit, 14 September 2013







Додатково:

Центр дослідження суспільства: Аналіз розподілу державного замовлення

Украинские вузы обхитрили абитуриентов

Дзеркало тижня. Україна: Вища освіта на зламі суспільного розвитку