Чи є шанс в університету опинитися серед найкращих у разі, коли він не має кількасотрічної історії своєї діяльності?

Усі 10 найкращих університетів всесвітнього академічного шанхайського рейтингу Цзяо Тонг 2011 року були заснована до 1900 року, а двом з них навіть більш ніж 800 років. Як і у випадку із гарним вином, академічна якість потребує високоякісної експертизи, турботи та тривалого періоду визрівання.

Однак, останнім часом це твердження зазнало змін за кількома позиціями.

По-перше, регулярна публікація річних світових рейтингів засвідчила, що значний успіх може спостерігатися із року у рік.
По-друге, рішення деяких країн спрямувати інвестиції на підтримку своїх елітних університетів під гаслом різноманітних «ініціатив щодо якості» демонструють їхнє прагнення отримати різке покращення протягом кількох років.
Насамкінець, нещодавно у країнах із швидко зростаючою економікою ( таких як Казахстан та Саудівська Аравія) були відкриті університети, задекларована амбіційна мета яких – стати невдовзі вишами «світового рівня».

Виходячи із публікації першого рейтингу «Поза 50-ткою», організованого Times Higher Education, що включає найбільш обіцяючи новостворені університети у світі чи реально повірити, що якийсь університет зміг би увійти до когорти кращих, взявши участь у шалених перегонах?

Задля того, аби відповісти на це питання дана стаття торкається висновків із нещодавніх публікацій, у яких розглядалися завдання започаткування університетів світового класу.

Сила традицій

Із концептуальних засад, розроблених з метою опанування видатних результатів університетів світового класу - затребувані випускники, передові досконалі досягнення та динамічне впровадження технологій - виділено три додаткових низки чинників, що відіграють значну роль:
1) висока концентрація талантів (факультетів та студентів),
2) значна кількість ресурсів, що забезпечує багате навчальне середовище та сприяє проведенню передових досліджень,
3) сприятливі можливості керівництва, що стимулюють стратегічне бачення, новаторство та гнучкість.

З огляду на ці чинники, вочевидь, немає взірця щодо досягнення необхідної концентрації наукових та фінансових ресурсів, необхідних аби стати університетом світового класу. Розвиток сильної культури якості, особливо у дослідженнях, є результатом поступового прогресу та консолідації протягом кількох десятиліть, іноді століть.

Проте бути старовинним університетом ще не гарантує академічної якості.

Перший шанхайський світовий рейтинг, оприлюднений у 2003 році не зваживши на гучні історичні бренди- такі як Болонья (рейтингове місце з 201 по 251), Гейдельберг (58 місце) чи Сорбонна (65 місце) жодним чином не компенсував їхнє просування у рейтингу відповідно їхній міжнародній репутації.

Ці вищі навчальні заклади просто не співставні із університетами, що мають адекватне фінансування, сучасне управління, дослідницькі таланти та вузівську автономію- абсолютно фундаментальні елементи університету світового класу.

Прудкі новачки

Чотири дослідження, що проаналізовані у звіті «Шлях до академічної якості: створюючи дослідницькі університети світового класу» демонструють приклади нових вищих навчальних закладів, що досягли чудових результатів протягом декількох десятиліть.

Найбільш успішними є чотири вищі навчальні заклади, що користуються показником свого місця у Шанхайському та рейтингу Таймс- це Індіанський технологічний інститут, Національний університет у Сингапурі, Гонконгський науково-технологічний університет, та Похангський науково-технологічний університет у Південній Кореї. Південнокорейський та Гонконгський університети посіли перше та третє місця у рейтингу «Поза 50-ткою».

Від самого початку Гонконгський науково-технологічний університет користувався перевагами унікального поєднання сприятливих чинників.

У критичний момент трансформації всієї території унаслідок відокремлення від Китаю був заснований новий університет, шо мав ясну візію, сильне керівництво, видатний педагогічний колектив, інноваційну освітню модель, потужні ресурси та систему державної допомоги.

Чи є цей приклад занадто надзвичайним задля того, щоб винести корисний урок? Різноманітні дослідження, задокументовані у збірнику «Шлях до академічної якості» висвітлюють важливі спільні елементи.

Серед ключових «чинників прискорення», що допомагають у гонитві за якістю найбільш впливовим видається розрахунок на діаспору. Як свідчать приклади Похангського науково-технологічного та Гонконгського науково-технологічного університетів запрошення із-за кордону студентів до країни свого походження є ефективним шляхом швидкого розвитку академічного потенціалу вищого навчального закладу.

Поруч із цим, ще одним елементом, який був визначений у дослідженнях стало використання англійської мови у якості основної робочої мови, що суттєвим чином розширює можливості вишу запрошувати висококваліфікованих іноземних викладачів, так, як це вдалося зробити Сінгапурському національному університету.

Зосередження на нішевих зонах, таких як наука та інженерні дисципліни є третім чинником більш швидкого здобуття критичної маси, як це видно із досвіду Похангського науково-дослідного університету, Індіанського технологічного інституту та Гонконгського науково-дослідного університету.

Два із найбільш динамічних європейських інститутів- Цюріхський федеральний технологічний інститут ETH Zürich та Лозанський федеральний технологічний інститут EPFL Lausanne є також інженерними школами.

Четвертий підхід полягає у використанні бенчмаркетингу для того, щоб зорієнтуватися у зусиллях вишу, спрямованих на модернізацію. Шанхайський університет Цзяо Тонг, наприклад, спочатку здійснюючи свою роботу по стратегічному плануванню із детальним спостереженням за провідними китайськими університетами, поступово потому підключаючи бенчмаркетингові дослідження спираючись на досвід своїх іноземних «однолітків».

Ключовим рушієм швидкого покращення є впровадження навчальних програм та педагогічних інновацій. Гонконгський науково-технологічний університет, наприклад, був першим університетом американського зразка в Гонконзі. Вища школа економіки в Москві стала одним із перших російських вищих навчальних закладів, що запропонувала програму, яка інтегрує викладання та проведення досліджень

Ці види інноваційних підходів - частина «переваг тих, хто прийшов останнім» - є ключовими для нових вищих навчальних закладів, що намагаються відволікти увагу студентів від існуючих університетів.

Траекторія розвитку університетів, проаналізований у «Шляху до Академічної якості» припускає, що можливо може бути простіше досягнути статусу світового класу шляхом заснування нового вишу, ніж намагаючись удосконалити вже існуючий. Це не означає, що існуючий університет не можна значно удосконалити, однак набагато перспективніше створити якості там, де де її ще ніколи не було.

Данський університет в Орхусі запровадив вражаючі зміни під керівництвом інноваційного ректора, що вміло впроваджує прогресивні реформи «не спалюючи мостів», натомість віце-канцлер Південно-Тихоокеанського університету очолив стратегічні зміни під девізом «Добре- це не надто добре».

Марафон

Наразі провідні університети отримують задоволення від того може бути названо «вінтажним» елементом. Проте протягом останніх років визнання, що вища освіта є складовою частиною конкурентної переваги країни поміняла думку урядів щодо ролі університетів.

Наразі спостерігається зростаюча упевненість у тому, що завдяки вмілому керівництву та інвестиціям існуючі університети можуть різко трасформуватися у вищі навчальні заклади світового рівня протягом відносно короткого періоду. Якщо ж це неможливо, то створення провідного університету - шляхом реформування - має, однак більші можливості, гіж створення нового навчального закладу з нуля.

У кожному разі зрозуміло, що розбудова якості потребує довготермінової наполегливості поруч із потребою у зважених підходах з метою забезпечення стабільності.

Навіть ті виші, що здатні скористатися із переваг різноманітних типів чинників пришвидшення, що згадувалися у цій статті повинні постійно пам’ятати, що виведення дослідницького університету у когорту кращих потребуватиме десятиліть невпинних зусиль.

Подібно витриманому вину, що міняє свій смак та якість з року у рік, університет, що торує шлях до академічної якості повинен дотримуватися курсу та працювати на перспективу протягом усього тривалого часу. Подібно тому, як нещодавно написав Деніел Лінкольн: «Якість, як і будь-яка річ незмінного значення, є марафоном, а не спринтом»


University World News
January, 2013

Автор: Джаміль Салмі(Jamil Salmi)- провідний експерт в сфері глбальної вищої освіти, колишній координатор відділу третичної освіти Всесвітньнго банку






Додатково:

Без радикальної перебудови університети матимуть невизначене майбутнє

Аспіранти, мають бути управлінцями, а не рутинними виконавцями

НаУКМА: Законопроект "Про вищу освіту" від робочої групи

При начале реорганизации вузов успеваемость студентов снижается

Рейтинговое агентство «Эксперт РА» подготовило комплексный рейтинг вузов России (По словам аналитиков - рейтинг не выявил явной связи между укрупнением вуза и повышением его конкурентоспособности...)